ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.02.2008 року порушено провадження у справі № 7/25 за заявою Міжнародної науково-виробничої корпорації "Владимир" (далі -Боржник, Корпорація) про банкрутство останнього в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Полтавської області від 21.02.2008 р. (суддя -Іванко Л.А.) Корпорацію визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатором арбітражний керуючий  ОСОБА_1

Не погоджуючись з винесеною постановою суду першої інстанції, закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" в особі відділення "Кременчуцька філія" філії "Полтавське головне регіональне управління" (далі -Банк)  звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області  від 21.02.2008 року, а справу передати на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст. 7, 51 Закону про банкрутство, та норм процесуального права.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Аналіз вказаних норм та положень пунктів 2, 3 ст. 7 Закону про банкрутство дає підстави стверджувати про необхідні передумови для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону про банкрутство, які полягають у наступному. Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської  заборгованості. Проведення аналізу активів та пасивів  боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону про банкрутство. Повідомлення органу  державної  податкової  служби  про  ліквідацію  підприємства.

Дотримання  визначених  вимог  та  сукупність  вказаних   дій   із  доданням  доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку  ст.  51  Закону  про  банкрутство.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

З  матеріалів  даної  справи   вбачається,   що  голова   ліквідаційної   комісії  Боржника   звернувся   до   господарського  суду  із  заявою  про банкрутство  за  правилами  51  Закону   про   банкрутство  з  порушенням вимог,   передбачених  частиною  4  статті   105 ЦК України. Крім  цього, у заяві про  банкрутство  Корпорації  відсутні  відомості   про  те,  чи   проводилася   належним   чином  оцінка   наявного  майна  Боржника,  чи  повідомлявся  орган  державної  податкової   служби   про   ліквідацію   вказаного   підприємства  у встановленому  законом   порядку,  а  також   відсутні   докази    розміщення    в друкованих   засобах   масової    інформації повідомлення про припинення даної юридичної особи відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України.

Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, проте суд першої інстанції в порушення норм ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 Господарського кодексу України  та ст. 7 Закону про банкрутство на них уваги не звернув і залишив без належної правової оцінки, а висновок про визнання Корпорації банкрутом в порядку ст. 51 Закону про банкрутство, зроблений на підставі неповно з'ясованих обставин справи.

При цьому, суд касаційної інстанції також враховує, що згідно матеріалів справи та касаційної скарги Банк має вимоги до Боржника, які забезпечені заставою майна Корпорації, тобто оскаржувана постанова стосується  майнових прав заявника касаційної скарги, зокрема, щодо внесення  кредиторських вимог Банку до реєстру вимог кредиторів Боржника із правом задоволення у першу чергу. 

У зв'язку з викладеним, висновок про визнання Боржника банкрутом в порядку ст. 51 Закону про банкрутство зроблений судом першої інстанції неправомірно та з неповним з'ясуванням обставин справи.

За таких обставин справи, оскаржувана постанова суду першої інстанції  підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного та керуючись  ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.  105, 110, 111 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України та ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ -111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі відділення "Кременчуцька філія" філії "Полтавське головне регіональне управління" задовольнити.

2.          Постанову господарського суду Полтавської області від 21.02.2008 року  у справі № 7\25 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області в іншому складі суду.

Головуючий                                                                       Б.М. Поляков

         Судді                                                                                    В.М. Коваленко                                                                          

                                                                                                       А.О. Заріцька