копія
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
08 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого, судді Панченка О.Н.,
суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату (далі - Харківський ОВК) про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2004 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до Харківського ОВК про перерахунок пенсії.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він прослужив в Збройних Силах СРСР та України 26 років та у 1992 році був звільнений в запас. Після звільнення у запас йому була призначена пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.
Вважає, що відповідач безпідставно не провів перерахунок та виплату пенсії з урахуванням нормативно-правових актів, прийнятих у 1996-2003 році, а саме:
- 100 відсоткової надбавки, введеної Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 з 01 січня 2003 року;
- 90 відсоткової надбавки, введеної Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/03 з 01 травня 2003 року;
- 33,3 відсоткової премії згідно з Указом Президента України № 923/96, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 та пункту 34.5 “Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України”, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 року з 01 жовтня 1996 року.
Просив визнати протиправною бездіяльність Харківського ОВК щодо перерахунку і виплати пенсії за минулий час та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії до 1848,64 грн.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2006 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1вказує на те, що рішення судами постановлені з порушенням вимог матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1на підставі наказу заступника Міністра оборони України від 11 березня 1992 року № 098 був звільнений з військової служби в запас і що на час звільнення з військової служби та призначення пенсії він не отримував премій та надбавок, які просить врахувати при перерахунку пенсії.
Вирішуючи спір, суд першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262 в редакції Закону України від 15 червня 2004 року № 1769 „Про внесення змін до статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб ” (далі - Закон № 1769), який набрав чинності з 01 січня 2005 року, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюється з грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу з урахуванням окладів за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, якщо їх отримували вказані особи під час проходження служби і звільненні після їх запровадження.
Пенсійне забезпечення щодо вказаної категорії осіб, яке діяло до 01 січня 2005 року не передбачало можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262 нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, яких вони не отримували під час служби.
Закон № 1769, яким внесені зміни до Закону № 2262 не має зворотної сили, а тому вимоги щодо перерахування пенсій з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач вимагає зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії до 1 січня 2005 року у зв'язку із змінами у пенсійному забезпеченні відповідних категорій військовослужбовців, але з урахуванням премії та надбавок, яких він не отримував під час проходження служби, то з огляду на викладене колегія суддів вважає, що суди правильно відмовили йому в позові.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.
Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар С.Л.Семяніста