Справа №406/625/2012
Провадження №2/406/491/2012
Р І Ш Е Н Н Я
17 липня 2012 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
в складі:
головуючого- судді Дігтярь Н.В.
при секретарі -Демяненко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24 квітня 2010року, мають сумісну малолітню дитину -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
В лютому 2011р вони припинили шлюбні відносини. Відповідач залишила йому дитину і більше року з нею не спілкується. Причиною розпаду сім'ї стало те, що відповідач вела себе аморально, зраджувала йому.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пояснив, що з лютого 2011 року вони разом з відповідачкою не живуть, малолітня дитина проживає з ним. Відповідач дитиною не цікавиться. Старший син відповідачки також з нею не живе, а живе з матір'ю відповідачки. Більше року як він з відповідачкою не спілкується, фактично сім'я їх не існує.
Відповідач в судовому засіданні визнала позовні вимоги, пояснила, що позивач вів в сім'ї себе негативно. Допускав випадки рукоприкладства відносно неї, тому вона змушена була піти жити до своєї матері. Періодично вони невеликий проміжок часу поновлювали подружні стосунки, а восени 2011року остаточно припинили. Дитина живе з позивачем, так як він дитину їй не віддає. Вона на теперішній час спів мешкає з іншим чоловіком, з яким фактично створила сім'ю, тому з позивачем за наданий строк не помирилися. Вона сама хотіла звернутися до суду з вимогами про розірвання шлюбу, але позивач її випередив.
Вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за слідуючих підстав:
Судом встановлено, що сторони з 24 квітня 2010року перебувають у зареєстровану шлюбі, мають одну малолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Шлюбні стосунки, сумісне проживання, ведення спільного господарства припинили6 зі слів позивача в лютому 2011р, зі слів відповідачки восени 2012року. На теперішній час відповідачка спів мешкає з іншим чоловіком, а позивач проживає разом з дитиною та своєю матір'ю.
За вимогами ст.112 СК України - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зважаючи на те, що сторони не підтримують подружніх стосунків, припинили ведення спільного господарства, мешкають окремо, примирення не бажають, відповідач співмешкає з іншим чоловіком, строк. Наданий судом для примирення, сторони не використали, суд вважає, що подальше шлюбне життя сторін неможливе, та за таких обставин необхідним задовольнити вимоги позивача та розірвати шлюб між сторонами.
Відповідно до ст..88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду - 107грн.30коп- судовий збір.
Вирішуючи питання про стягнення держмита при оформленні в органах РАЦСу розірвання шлюбу, суд вважає можливим стягнути з відповідача, оскільки з позивачем мешкає дитина.
За бажанням відповідача залишити їй прізвище ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24 квітня 2010року виконавчим комітетом Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського районну Дніпропетровській області, актовий запис №17.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 107грн.30коп.
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в сумі 17грн.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня оголошення рішення.
Головуючий-