Справа № 2-а-5140/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 липня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маліновської В.М.

при секретарі Лазоришинець К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання провести перерахунок пенсії як дитині війни,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 01 грудня 2011 року звернулась до суду із позовною заявою, в якій просила визнати відмову управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Києва щодо не нарахування підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»протиправною і зобов'язати відповідача перерахувати та здійснювати відповідні виплати з нарахуванням підвищення як дитині війні у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року і виплачувати в подальшому.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що вона є «дитиною війни»згідно положень ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на ст. 6 вказаного Закону, позивач зазначила, що вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач не нараховує доплату у вказаному розмірі.

У судове засіданні сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивачка подала до суду заяву, у якій просила провести розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача направив до суду заперечення на позов, в яких зазначив, що позовні вимоги є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачка отримує підвищення до пенсії, передбачене Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учасник війни, а тому не має права на отримання підвищення у вигляді надбавки до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»як дитина війни.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 30 липня 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог з 09 липня 2007 року по 31 травня 2011 року залишено без розгляду на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України.

Судом встановлено, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером з квітня 2002 року і це підтверджується копіями паспорта та пенсійного посвідчення (а.с.6, 10). Перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва, є дитиною війни, і отримує пенсію за віком та підвищення до пенсії як подружжя померлих учасників війни (а.с. 4,10,18).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»від 18 листопада 2004 року, що набув чинності з 01 січня 2006 року, дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивачка згідно з вказаною нормою Закону є дитиною війни, що не заперечується представником відповідача (а.с. 4,6, 10).

Статтею 6 вказаного Закону передбачалось, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже до позивачки як дитини війни повинні застосовуватись усі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний статус дітей війни», у тому числі і право на отримання підвищення пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 зазначеного Закону.

Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року дію статті 6 Закону «Про соціальний статус дітей війни»зупинено і встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни (п.12 ст.71, ст.111).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року текст статті 6 Закону «Про соціальний статус дітей війни»викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни»(пп.2 п.41 Розділу ІІ).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони і інші нормативно-правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

На момент звернення позивачки до суду, нарахування їй доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено, оскільки нарахування виплат позивачці, встановлених для дітей війни, здійснювалось відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»як дружині померлого учасника війни у розмірі на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що станом на листопад 2008 року згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28 грудня 2007 р. № 107-VІ складало 49,80 грн.

Отримання позивачкою з листопада 2008 року підвищення до пенсії як дружині померлого учасника війни підтверджується розпорядженням управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Києва від 11 листопада 2008 року № 136299, в якому зазначено про підвищення ОСОБА_1 пенсії на суму 49,80 грн. як подружжю померлого учасника війни (а.с.18).

З огляду на те, що нарахування підвищення до пенсії позивачці здійснено відповідачем відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону України від 28 грудня 2007 р. N 107-VI, який Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп/2008 визнано неконституційним і він втратив чинність дня ухвалення цього рішення, з урахуванням позовних вимог залишених судом без розгляду, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був нараховувати позивачці підвищення до пенсії як «дитині війни»з 01 червня 2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність бездіяльності щодо не нарахування позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 червня 2011 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки про визнання бездіяльності відповідача щодо не нарахування і невиплати їй підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії протиправною та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити їй недоплачене як дитині війни підвищення до пенсії з 01 червня 2011 року підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги підлягають задоволенню з 01 червня 2011 року та лише по 22 липня 2011 року з огляду на наступне.

Так, згідно п. 7 Закону України вiд 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, згідно змісту якого установлено, що у 2011 році норми і положення, серед іншого, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

При цьому, відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 6 липня 2011 року № 745, яка набрала чинності з дня опублікування, тобто з 23 липня 2011 року, установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

22 грудня 2011 року прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», який набрав чинності 01 січня 2012 року.

Пунктом 3 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що у 2012 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

З метою здійснення у 2012 році заходів щодо поетапного до 2015 року підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення Кабінетом Міністрів України 28 грудня 2011 року прийнято Постанову № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність. Дана Постанова КМУ набрала чинності 12 січня 2012 року з дня опублікування.

25 січня 2012 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 3-рп/2012 пунктом 3 резолютивної частини якого визначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Отже, на правовідносини між позивачкою -ОСОБА_1, та відповідачем одночасно поширюється дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що особи, які відносяться до категорії «дітей війни», мають право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії та пункт 7 ч. 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», якою визначено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, а також норма п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», якою встановлено, що у 2012 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Таким чином, починаючи з 23 липня 2011 року, визначення розміру підвищення до пенсії особам, які відносяться до категорії «дітей війни», здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Постанови КМУ «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 6 липня 2011 року № 745, яка набрала чинності 23 липня 2011 року, а з 01 січня 2012 року - з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»та Постанови КМУ «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення»від 28 грудня 2011 року № 1381, яка набрала чинності 12 січня 2012 року.

Враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з 01 червня 2011 року по 22 липня 2011 року, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 160, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 червня по 22 липня 2011 року протиправною.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії та здійснити відповідні виплати з урахуванням попередніх виплат з нарахуванням підвищення до пенсії як дитині війні у розмірі 30 % (тридцяти відсотків) мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 червня по 22 липня 2011 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: