1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без розгляду
20 червня 2012 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/3589/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
при секретарі - Ворошилові Ю.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника третьої особи - Грущанського В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора в особі відділу Держкомзему у Козельщинському районі, третя особа - ПОСП "Відродження", про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування державної реєстрації договору оренди, -
В С Т А Н О В И В:
31 травня 2012 р. ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора в особі відділу Держкомзему у Козельщинському районі, третя особа - ПОСП "Відродження", про визнання дії щодо проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 02.07.2004 року за №191 між ОСОБА_1 та ПОСП "Відродження" протиправними, визнання незаконною та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 02.07.2004 року №333.
Ухвалою від 05.06.2012 року Полтавським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі.
05.06.2012 року до участі у справі Полтавським окружним адміністративним судом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ПОСП "Відродження".
Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із даним адміністративним позовом позивач звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду 31 травня 2012 року.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви 02.07.2004 року позивачем із ПОСП "Відродження"укладено договір оренди земельної ділянки, належної йому на підставі державного акту на право приватної власності серії ПЛ №213411, зареєстрованого Козельщинською райдержадміністрацією від 19.03.2003р. за № 4699 /а.с. 20-23/.
Вищевказаний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований Козельщинським райвідділом Полтавської регіональної філії центру ДЗК 27.12.2004 за № 040454800317.
Крім того, 19 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ПОСП "Відродження"укладена додаткова угода по договору оренди земельної ділянки №191 від 02.07.2004 року, яка зареєстрована в Козельщинському райвідділі Полтавської обласної регіональної філії центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис №040956500435 від 28.12.2009 року.
Як пояснила позивач в ході судового засідання, належною їй земельною ділянкою на підставі цього договору фактично користувався з 2004 року орендар - ПОСП "Відрождення", який користується нею і станом на момент проведення даного судового засідання.
За користування даною земельною ділянкою орендар сплачував орендодавцю (позивачу) орендну плату, але, починаючи з 2011 року, не в повному обсязі. У зв'язку з чим між ними виникла конфліктна ситуація.
Звертаючись до Полтавського окружного адміністративного суду позивач просила поновити їй пропущений строк звернення до суду із адміністративним позовом у зв'язку з тим, що після укладення договору та його державної реєстрації ОСОБА_1 не було надано примірника договору, через що вона не знала про порушення на її думку порядку державної реєстрації. В позові зазначала, що лише в травні 2011 року депутати Оленівської сільської ради направили колективне звернення до відділу Держкомзему з проханням повернути громадянам, належні їм примірники договорів. Пояснює, що засвідчену копію свого примірнику договору змогла отримати лише в жовтні 2011 року, тому вважає, причини пропуску строку поважними.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд дійшов наступних висновків.
Представником позивача в судовому засіданні не заперечувалось, що позивач під час укладення договору оренди в 2004 році реалізував своє волевиявлення на використання права щодо розпорядження належною їй земельною ділянкою. Також позивачу достовірно відомо, що передана ним земельна ділянка з 2004 року безперервно до цього моменту використовується ПОСП "Відродження".
На питання суду, чи звертався позивач протягом періоду з 2004 року по 2011 рік із заявами про своє порушене право, зокрема, щодо неповерення його примірника договору після державної реєстрації, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що протягом вказаного періоду позивач не вважала своє право порушеним, претензій ні до орендодавця, ні до державного реєстратора не мала. Своє право на розпорядження належною їй земельною ділянкою вважала порушеним з моменту порушення орендарем (ПОСП "Відродження") у 2011 році умов договору щодо порядку розрахунків з нею за використання земельної ділянки. Крім того, жодних доказів свого звернення до ПОСП "Відродження" та до Козельщинського райвідділу Полтавської регіональної філії центру ДЗК в період часу з 2004 року по 2011 рік позивачем не було надано.
Таким чином, позивач своє порушене право пов'язує із порушенням її права на розпорядження належної земельної ділянки, що підлягає розгляду в порядку цивільного процесуального законодавства та не належить до компетенції адміністративних судів.
Також судом береться до уваги той факт, що позивачем у 2008 році була укладена додаткова угода від 19.09.2008 року до договору оренди земельної ділянки №191 від 02.07.2004р., який вказує на те, що позивач визнавав договір, свої наміри щодо продовження терміну оренди земельної ділянки він підтвердив фактом підписання такої додаткової угоди і перетензій щодо неправомірності проведення реєстрації договору оренди не пред'являв ні органу, який здійснював реєстрацію договору оренди та додаткової угоди, ні орендарю - ПОСП "Відродження". Дану додаткову угоду підписано особисто позивачем, без доповнень та зауважень. Окрім того, в угоді вказано про реєстрацію спірного договору органами ДЗК 27 грудня 2004 року за №040454800317.
Вищевикладені фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач визнав умови договору оренди земельної ділянки, наміри щодо укладення такого договору підтвердив його підписанням, претензій щодо змісту договору не пред'являв.
З огляду на викладене, позивачем та його представником не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із позовом до суб'єкта владних повноважень в публічно - правових відносинах щодо здійснення ним реєстраційних дій у 2004 році, а навпаки зазначено, що протягом 2004-2011 років вона не мала претензій до відповідача. Судом поважних причин такого пропуску не встановлено.
Згідно з положеннями статі 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з п. 9 ст. 155 цього ж Кодексу суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
На підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки позивачем не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Як визначено частиною третьою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
Суд також враховує приписи статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право в силу положення статті 55 Конституції України не може бути обмеженим.
Однак, враховуючи вищезазначені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).
Встановлено, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 32 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією № 1Р2511 від 25.05.2012 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що необхідність повернення позивачу сплаченого судового збору у розмірі 32 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією № 1Р2511 від 25.05.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора в особі відділу Держкомзему у Козельщинському районі, третя особа - ПОСП "Відродження" про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування державної реєстрації договору оренди залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України сплачену згідно квитанції № 1Р2511 від 25 травня 2012 року суму судового збору в розмірі 32 грн 20 коп (тридцять дві гривні двадцять копійок).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або складення ухвали у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.Г. Ясиновський