1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

05 червня 2012 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/3591/12

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України, треті особи - судді Вищого адміністративного суду України Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Калашнікова О.В., Чалий С.Я., Черпіцька Л.Т., треті особи - Президент України Янукович В.Ф., Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України, Державне Казначейство України про визнання незаконним не повідомлення Вищим адміністративним судом України про дату судового розгляду справи № 2а - 1813/10/1670 і порушення прав, передбачених ст. 49 КАС України, не розгляд судом заявлених в касаційній скарзі клопотань, неприйняття рішення (ухвал) по заявлених клопотаннях, порушення судом вимог ст. 214-1 КАС України і строків розгляду касаційної скарги по справі № 2а - 1813/10/1670, порушення вимог КАС України, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищого адміністративного суду України, треті особи - судді Вищого адміністративного суду України Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Калашнікова О.В., Чалий С.Я., Черпіцька Л.Т., треті особи - Президент України Янукович В.Ф., Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України, Державне Казначейство України про визнання незаконним не повідомлення Вищим адміністративним судом України про дату судового розгляду справи № 2а - 1813/10/1670, умисне порушення судом прав позивача, передбачених ст. 49 КАС України, не розгляд суддями Вищого адміністративного суду України, заявлених в касаційній скарзі по справі 2а - 1813/10/1670 клопотань відповідно до вимог КАС України, неприйняття судом рішення (ухвал) по заявлених клопотаннях відповідно до вимог КАС України, порушення судом вимог ст. 214 - 1 КАС України і строків розгляду касаційної скарги по справі № 2а - 1813/10/1670, порушення судом вимог КАС України, що призвело до порушення прав та інтересів ОСОБА_1, принесення публічних вибачень Вищим адміністративним судом України та його найманими працівниками за нанесену йому непоправну моральну шкоду в зв'язку з порушенням конституційних прав, гарантованих ст.ст. 8, 55, 129 Конституції України, і прав, гарантованих КАС України, шляхом опублікування публічних вибачень в газеті "Голос України"; стягнення з відповідача Державного казначейства України на користь ОСОБА_1, на відшкодування завданої непоправної моральної шкоди бездіяльністю Вищого адміністративного суду України та його найманими працівниками з приводу незаконного не повідомлення Вищим адміністративним судом України про дату судового розгляду справи № 2а - 1813/10/1670, умисне порушення судом прав, передбачених ст. 49 КАС України, не розгляд судом заявлених в касаційній скарзі по справі № 2а - 1813/10/1670 клопотань відповідно до вимог КАС України, порушення судом вимог ст. 214-1 КАС України і строків розгляду касаційної скарги по справі № 2а - 1813/10/1670, порушення судом вимог КАС України, що призвело до порушення прав та інтересів - коштів в сумі 800 000 000 гривень 00 коп. ( вісімсот мільйонів гривень 00 копійок) .

У позовній заяві позивач посилався на те, що ним подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на судові рішення у справі № 2а - 1813/10/1670. Зазначав, що 02.12.2011 року ним отримано ухвалу Вищого адміністративного суду України, яка, на його думку, прийнята з порушенням вимог КАС України, а також його прав та інтересів, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Поняття суб'єкта владних повноважень визначено у пункті 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із яким суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 6 роз'яснено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Таким чином, у судовому порядку можуть бути оскаржені лише акти, дії, бездіяльність посадових і службових осіб судів, якщо ці акти, дії належать до сфери управлінської діяльності.

Зазначений висновок підтверджується роз'ясненнями, наданими Конституційним Судом України у своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп/2001, пунктом 4.2 якого визначено, що відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону /частина 1 статті 129 Конституції України/. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Оскільки даний спір випливає не з дій чи бездіяльності суду, як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, а з його діяльності, пов'язаної з відправленням правосуддя відповідно до процесуальних норм, якими передбачена процедура розгляду справи, суд приходить до висновку, що Вищий адміністративний суд України у даних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, тому позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Статтями 126 та 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Розділом ІV Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок перегляду судових рішень, тобто регламентовано порядок процесуального контролю за діями (бездіяльністю) та процесуальними актами суду в ході розгляду адміністративної справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Вищий адміністративний суд України у даних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, тому позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України, треті особи - судді Вищого адміністративного суду України Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Калашнікова О.В., Чалий С.Я., Черпіцька Л.Т., треті особи - Президент України Янукович В.Ф., Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України, Державне Казначейство України про визнання незаконним не повідомлення Вищим адміністративним судом України про дату судового розгляду справи № 2а - 1813/10/1670 і порушення прав, передбачених ст. 49 КАС України, не розгляд судом заявлених в касаційній скарзі клопотань, неприйняття рішення (ухвал) по заявлених клопотаннях, порушення судом вимог ст. 214-1 КАС України і строків розгляду касаційної скарги по справі № 2а - 1813/10/1670, порушення вимог КАС України, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.Г. Ясиновський