Справа №1-264/2007 p.
ВИРОК
Іменем України
8 жовтня 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого Сливи Ю.М.,
при секретарі Брайченко О.О.,
з участю прокурорів Кимлик Р.В.,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с Розкішне Ставищанського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого соціальним працівником територіального центру при СОЦБЕЗ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Ставищенського районного суду Київської області від 06.10.1998 року за ст.ст. 140 ч. З, 45 КК України (1960 р.) на 3 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 2 роки та сплатою штрафу 680 гривень; вироком Ставищенського районного суду Київської області від 14.05.2003 року за ст.ст. 185 ч. З, 75 КК України на 2 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 2 роки;
вироком Ставищенського районного суду Київської області від 19.02.2004 року за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 2, 309 ч. 1, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.08.2005 року ОСОБА_1невідбуту частину покарання замінено на більш м'яке у вигляді обмеження волі на 1 рік 8 місяців;
у вчиненні злочину передбаченого ст. 390 ч. 1 КК України, -
встановив:
Так, ОСОБА_1 у період відбування покарання 2006 року в Ірпінському виправному центрі №132, згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.08.2005 року, якою змінено невідбутий строк покарання терміном 1 рік 8 місяців на обмеження волі, будучи ознайомленим з правилами відбування покарання у вигляді обмеження волі, ігноруючи вимоги режиму утримання засуджених, та розпорядження посадових осіб ІВЦ №132 вчинив злісне ухилення від робіт та встановлених правил проживання, за що неодноразово притягався до відповідальності, а саме:
- 04.10.2005 року, ОСОБА_1 невиконання команду «підйом» за що був попереджений.
- 09.10.2005 року, ОСОБА_1 вступив у суперечку з працівниками адміністрації, за що
16.10.2005 року, йому було оголошено дисциплінарне стягнення - догана.
- 06.12.2005 року, ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою, та побиттям працівникам
адміністрації, за що йому керівником установи, було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді
утримання в ДІЗО терміном на 10 діб.
· 26.01.2006 року, ОСОБА_1 запізнився на вечірню перевірку, за що 03.02.2006 року йому було оголошено дисциплінарне стягнення - догану.
· 24.02.2006 року, ОСОБА_1 не вийшов на роботу в промислову зону, за що був попереджений.
· 21.02.2006 року, ОСОБА_1 відмовився виходити на роботу, за що 27.02.2006 року, йому було оголошено дисциплінарне стягнення - догану.
· 28.04., 04.05., 19.06.2006 року, ОСОБА_1 не виконував команди «підйом» за що 30.04., 05.05.,
19.06.2006 року, йому були оголошені дисциплінарні стягнення - догани.
- 01.06.2006 року, ОСОБА_1 зухвало поводив себе з працівниками Коцюбинської лікарні, за що
19.06.2006 року, керівником установи йому було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді
утримання в ДІЗО терміном на 5 діб.
· 22.06.2006 року, ОСОБА_1 категорично відмовився виходити на роботу без поважних причин, за що керівником установи йому було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді утримання в ДГЗО терміном на 5 діб.
· 24.07.2006 року, ОСОБА_1 утримував спальне місце в антисанітарному стані, за що 26.07.2006 року, йому було оголошено дисциплінарне стягнення - догана.
· 30.07.2006 року, ОСОБА_1 самовільно залишив у нічний час гуртожиток та був виявлений за межами охоронюваної зони, за що керівником установи йому було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді утримання в ДІЗО терміном на 10 діб.
· 09.08.2006 року, та 06.09.2006 року, ОСОБА_1 було затримано з запахом спиртного, за що керівником установи йому було оголошено дисциплінарні стягнення у вигляді утримання в ДІЗО термінами на 10 діб.
· 21.09.2006 року, ОСОБА_1 намагався перетнути огорожу житлової зони, за що керівником установи, йому було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді утримання в ДІЗО терміном на 10 діб.
· 18.09.2006 року, ОСОБА_1 порушив трудову дисципліну за що 25.09.2006 року, йому було оголошено дисциплінарне стягнення - догану.
· 06.10.2006 року, ОСОБА_1 знаходився на забороненій дільниці зі спиртними напоями, за що 07.10.2006 року, йому керівником установи, було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді утримання в ДІЗО терміном на 10 діб.
· 28.10.2006 року, ОСОБА_1 палив цигарку в кімнаті для перегляду телепередач, чим порушив правила протипожежної безпеки, за що 03.11.2006 року, йому було оголошено дисциплінарне -стягнення - догана.
· 15.11.2006 року, ОСОБА_1 порушив режим утримування, за що 24.11.2006 року, йому була оголошена сувора догана.
· 26.11.2006 року, ОСОБА_1 був затриманий працівниками ІВЦ №132 в стані алкогольного сп'яніння, за що 27.11.2006 року, керівником установи йому було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді утримання в ДІЗО терміном на 10 діб.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного злочину спочатку визнав частково та показував, що відбуваючи покарання в Ірпінському ВЦ №132, він дійсно вчиняв порушення. Однак деякі з них, а саме невихід на роботу, він скоїв маючи на те поважні причини, а саме: у той час він хворів, а лікарі відмовлялись надавати йому звільнення від роботи. Потім пояснив, що повністю визнає свою вину, раніше не визнавав мабуть тому, що не розумів обвинувачення. Стверджує, що кається у вчиненому та просить його суворо не карати.
Окрім повного визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненні вказаного злочину підтверджується:
- показами свідка ОСОБА_2 який у судовому засіданні показав, що, працюючи на посаді
молодшого інспектора відділу нагляду за безпекою Ірпінського ВЦ №132, він по роботі спілкувався
з підсудним, який у той час відбував покарання. Може охарактеризувати його як грубого
порушника режиму відбування покарання. Так, ОСОБА_1 неодноразово затримували з
алкогольними напоями, які він купляв за межами ІВЦ і запахом спиртного. Перебуваючи в ДІЗО
підсудний намагався повіситися, і він особисто виймав його з петлі. Виходячи з ДІЗО знову вчиняв
порушення, і його знову повертали і ізолятор. Були випадки коли підсудний різав собі вени і його
возили в лікарню в Бучу. Законних вимог адміністрації він не виконував, у тому числі команди
«Підйом», запізнювався на вечірню перевірку, погрожував розправою працівникам колонії. Також
ОСОБА_1 не виходив на роботу, а коли виходив то шукав людину яка виконувала за нього
норму. Вважає, що підсудний на шлях виправлення не став;
· показами свідка ОСОБА_3, який у судовому засіданні показав, що підсудний відбуваючи покарання в Ірпінському ВЦ №132, постійно порушував режим утримання, а тому стояв на обліку як злісний порушник. Так, він вживав спиртні напої, через що виникали конфлікти. Не ходив на роботу, не виконував вимогу «Підйом», порушував дисципліну, не виконував інші законні вимоги адміністрації;
показами свідка ОСОБА_4 який у судовому засіданні показав, що він, як начальник відділу нагляду і безпеки Ірпінського ВЦ №132, добре знав підсудного, оскільки той грубо порушував режим утримання. Так, він вживав наркотичні засоби та спиртне. Неодноразово направлявся в ДІЗО. Неодноразово прикидався хворим і його вивозили в лікарню. Однак лікарі
просили його забрати назад оскільки він порушував режим. Не хотів працювати. Неодноразово кидався до працівників адміністрації, виходив за межі центру тощо. Неодноразово в нього вилучалися заборонені предмети, мобільний телефон, наркотичні засоби, спиртне. Постійно утримував своє спальне місце в антисанітарному стані. Його затримували при спробі перетнути межі виправного центру Підсудного не можна охарактеризувати як особу що стала на шлях виправлення, а навпаки він підбурював інших до порушень, вчиняв сам ряд порушень і навіть не думав, що добрим ставленням, може зменшити собі строк відбування покарання;
· показами свідка ОСОБА_5 який у судовому засіданні показав, що у період відбування ОСОБА_1 покарання в Ірпінському виправного центрі №132 він там працював молодшим інспектором. При цьому був свідком як підсудний неодноразово порушував режим відбування покарання, його затримували зі спиртним, у зв'язку з чим направляли в ДІЗО. Також він не виконував команду «Підйом»; відмовлявся виходити на роботу; його затримували при спробі залишити межі ІВЦ;
· показами свідка ОСОБА_6., який у судовому засіданні показав, що підсудного знає, як особу яка відбувала покарання в ІВЦ №132. У період відбування покарання ОСОБА_1 неодноразово порушував режим утримання, а саме: не виходив на роботу, вживав спиртне, неодноразово знаходився в ДІЗО (разів 10); вступав у суперечку з працівниками установи; його затримували з забороненим предметами, а саме із спиртним.
Крім того, вина підсудного підтверджується:
- рапортом №210 про те, що 04.10.2005 р. підсудний ОСОБА_1 не виконав команду «підйом».
(а.с. 29);
- поясненнями ОСОБА_1 про те, чому він 04.10.2005 року не виконав команду «Підйом».
(а.с. 30);
- рапортом №227 про те, що 09.10.2005 року під час бесіди ОСОБА_1 вступав у суперечку з
працівниками адміністрації.
(а.с.31);
- рапортом №3621 про те, що 06.12.2005 року ОСОБА_1 відмовився виконати команду
«підйом», вів себе грубо, намагався спровокувати інших засуджених до непокори, погрожував
фізичною розправою черговій зміні, відмовився слідувати у чергову частину для дачі пояснень
(а.с. 32, 33);
- постановою від 06.12.2005 року про поміщення засудженого в ДІЗО на 10 діб.
(а.с. 37);
- рапортом №44 про те, що 26.01.2006 року підсудний ОСОБА_1 запізнився на вечірню
перевірку.
(а.с. 38);
- рапортом №120 про те, що 24.02.2006 року ОСОБА_1 не вийшов на роботу.
(а.с. 40);
- довідкою заохочень та стягнень засудженого ОСОБА_1, з якої видно що у період з 04.10.2005
року по 27.11.2006 року підсудний отримав 21 дисциплінарне стягнення.
(а.с. 126);
- довідкою про нарахування заробітної плати підсудному ОСОБА_1, з якої видно, що
підсудний у період з вересня 2005 року по грудень 2006 рік допускав невихід на роботу без
поважних причин.
(а.с. 127-128);
- іншими матеріалами кримінальної справи.
Аналізуючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що вони повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину.
Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 390 ч. 1 КК України, як злісне ухилення від робіт та систематичне порушення встановлених правил проживання, вчинене особою, засудженою до обмеження волі.
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу підсудного.
Підсудний ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, відбування покарання - посередньо, на обліку у психіатра не перебуває, раніше судимий за вчинення умисних злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 суд вважає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд вважає рецидив злочинів.
При обранні міри покарання суд, враховуючи тяжкість скоєного підсудним злочину, дані про його особу, а також наявність пом'якшуючої та обтяжуючої обставин, вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства і йому слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.
Оскільки на момент обрання запобіжного заходу по даному злочину підсудний ОСОБА_1 повністю відбув покарання призначене йому за попереднім вироком, суд вважає, що ст. 71 КК України не може бути застосована.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд ,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 390 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу щодо підсудного до набрання вироку законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.
Строк відбування покарання ОСОБА_1рахувати з моменту його затримання, тобто з 02.05.2007 року.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд на протязі 15-ти діб з моменту його оголошення.