Справа №1-235/2007 p.
ПОСТАНОВА
Іменем України
8 жовтня 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого Сливи Ю.М.,
при секретарі Брайченко О.О.,
з участю прокурорів Галущенко О.В., Кимлика Р.В.,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпіні кримінальну справу про застосування примусових заходів медичного характеру щодо:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки м. Буча Київської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
про вчинення суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст.ст. 15, 115 ч. 1 КК України,-
встановив:
17.03.2007 року, близько 15.00 години (точний час слідством не встановлено), ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2, знаходилась у АДРЕСА_1, де спільно розпивали алкогольні напої. У цей час між ними виникла сварка викликана зневажливим ставленням та образами до ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 В ході сварки, ОСОБА_1 на ґрунті раптово-виниклих неприязних стосунків вирішила вчинити умисне вбивство ОСОБА_2 Реалізуючі свої злочинні наміри, ОСОБА_1 на кухні вказаної квартири взяла ніж, підійшла до ліжка, на якому лежав ОСОБА_2. та з метою його вбивства нанесла останньому три удари ножем в область діяльності життєво-важливих органів, а саме: один в область передньої поверхні грудної клітки ліворуч, другий в область передньої черевної стінки праворуч та третій в область внутрішньої поверхні променево-зап'ясткового суглобу. Вважаючи, що довела свій злочинний умисел спрямований на умисне вбивство ОСОБА_2 до кінця, ОСОБА_1 поклала вищевказаний ніж на стіл, який знаходився поруч з ліжком. Цього ж дня приблизно о 15.10 годині ОСОБА_1, знаходячись в АДРЕСА_2, злякавшись кримінальної відповідальності за скоєння вбивства ОСОБА_2, зайшла до квартири №1 вказаного будинку, звідки викликала працівників станції швидкої медичної допомоги для останнього. Згідно з висновком судово-медичного експерта №138 від 04.05.2007 року, у ОСОБА_2, мались ушкодження: проникаюче поранення передньої поверхні грудної клітини ліворуч з ушкодженням перикарду (серцевої сорочки) і тампонада порожнини перикарду кров'ю, лівобічний гемоторакс; проникаюче поранення передньої черевної стінки праворуч з ушкодженням правої та лівої долей печінки з внутрішньочеревною кровотечею; рана внутрішньої поверхні променево-зап'ясткового суглобу. Проникаючі поранення грудної клітини і живота з ушкодженням перикарду та печінки, які супроводжувались гострою крововтратою та тампонадою порожнини перикарду кров'ю, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя на час їх заподіяння. Рана променево-зап'ясткового суглобу відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вчинення ОСОБА_1. суспільно-небезпечного діяння підтверджується оголошеними в судовому засіданні показами самої ОСОБА_1., яка в ході досудового слідства повністю визнала свою вину у пред'явленому обвинуваченні та показала, що проживає разом зі своїм
співмешканцем ОСОБА_2 протягом п'яти останніх років. Перебуває на обліку у лікаря психіатра з приводу неодноразових спроб суїциду та неодноразово проходила лікування в Київській обласній психіатричній лікарні (с. Кічеєво). 17.03.2007 року, прокинувшись разом з ОСОБА_2 близько 14.30 годин, вона взяла у останнього 10 гривень та придбала пляшку самогонки. Дану горілку вони випили і ОСОБА_2. приніс ще одну пляшку самогонки, яку вони також випили спільно. Потім потерпілий почав обвинувачувати її ніби то вона без дозволу взяла у нього гроші, при цьому грубо ображати її. Обурившись, вона сказала, що прикончить його, пішла у кухню, де взяла ніж та кілька разів вдарила ним ОСОБА_2 Той у цей час лежав на дивані та ознак життя не подавав. Злякавшись, вона поклала ніж на стіл, пішла до сусідки та викликали швидку допомогу.
Окрім визнання своєї вини її вина підтверджується:
· показами потерпілого ОСОБА_2, який у судовому засіданні показав, що ОСОБА_1., це його співмешканка, з якою він проживає близько 4 років. 17.03.2007 року вони випили з підсудною дві пляшки горілки і у них виникла сварка у зв'язку із зникненням грошей. ОСОБА_1 спочатку визнавала свою причетність до їх зникнення, а потім почала висловлювати погрози самогубства та взяла ніж. Ніж він у неї забрав та ліг відпочивати. Що було далі не пам'ятає. Зі слів сусідів йому відомо, що ОСОБА_1. викликала швидку допомогу. Вважає, що саме ОСОБА_1. вдарила його тричі ножем, оскільки у квартирі нікого більше не було. Іноді ОСОБА_1. вела себе неадекватно, випивала якісь ліки і могла спати добу. Також вона могла порізати собі вени, після скандалу, це було разів 10. Визнає, що у момент скандалу з ОСОБА_1. він кілька разів вдарив її в область грудей. Під час сну ОСОБА_1. інколи розмовляла, і був випадок, що вона після вживання таблеток, билась головою об асфальт;
· показами свідка ОСОБА_3, яка у судовому засіданні показала, що вона є рідною сестрою ОСОБА_1. Підсудна взагалі добра людина, але у період сварки себе не контролювала, могла кинути будь-чим, а потім цього не пам'ятала. Потім говорила, що не розуміє як це трапилось. ОСОБА_2 її бив і вона часто лікувалась у лікарні. У неї боліла шия і в цей час її не можна було зачіпати, бо вона тоді себе не контролювала. Зі слів підсудної їй відомо, що у той день вона випила 10 таблеток, а також вживала алкоголь. На її погляд ОСОБА_1. могла вдарити потерпілого ножем тільки у відповідь на образи. Також у неї були галюцинації, то їй здавалась, що її затягують у люк на дах, то до неї приходять померлі;
· показами свідка ОСОБА_8 яка у судовому засіданні показала, що вона є матір'ю підсудної. її донька ОСОБА_1. із самого народження була неспокійною, завжди кудись бігла. З дитинства у неї були приступи, як стало відомо згодом, різновиду епілепсії. У дитсадочку діти її дражнили і вона була як затравлена. Вона шукала порозуміння і згодом знайшла ОСОБА_2а, але той її постійно бив. Після сварок з потерпілим її донька часто різала собі вени. Також вона не могла сама знаходитись у закритому приміщенні. У неї дуже сильно проявлялась агресія і вона могла будь-що кинути у людину. Після сварки не пам'ятала, що сталося. Також вона розмовляла сама із собою, та говорила, що коли спить хтось стоїть біля неї. Дитина підсудної також має психічні вади;
· свідка ОСОБА_4, який у судовому засіданні показав, що 18.03.2007 року при виконанні своїх посадових обов'язків він приймав та поміщав до кімнати адмінзатриманих ОСОБА_1.. Остання під час перебування там постійно скаржилась на стан здоровя і якісь недобрі відчуття в області шиї. Був випадок коли вона намагалась порізати собі вени і викликалась швидка допомога. На його думку ОСОБА_1. психічно хвора людина;
· оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_5, який під час досудового слідства показав, що 17.03.2007 року на прохання працівників міліції він разом зі своїм знайомим ОСОБА_6, були запрошені в якості понятих при огляді АДРЕСА_2У одній із кімнат на дивані лежав чоловік з ножовими пораненнями, який не подавав ознак життя. Його одяг був у крові. У квартирі вони побачили жінку віком 25-30 років, яка розповідала, що посварившись зі своїм співмешканцем, вона ОСОБА_1., вдарила того ножем, який лежав на столі;
(а.с. 59-60);
- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6який під час
досудового слідства давав аналогічні покази.
(а.с. 61-62)
- протоколами огляду місця події від 17.03.2007 року;
(а.с. 4-8, 9);
- постановою про приєднання до кримінальної справи речових доказів, а саме: ножа та
змивів з дивану, відеокасету із записом відтворення обстановки та обставин події за участю
ОСОБА_1.;
(а.с. 137, 138);
- висновком стаціонарної психолого-психіатричної експертизи №154 від 10.05.2007
року, згідно якого ОСОБА_1 у період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння та
на даний час, страждала та страждає на органічне ураження головного мозку неясного генезу з
недорозвиненістю інтелекту в стані легкої дебільності з емоціонально-вольовими
порушеннями, без судомними пароксизмами (згідно з МКБ-10: Е.07.8) і за своїм психічним
станом, у період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння та на даний час, не була
здатна в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом,
на даний час, ОСОБА_1 потребує застосування до неї примусових заходів медичного
характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
(а. с. 84-91);
- висновком судово-медичної експертизи №138 від 04.05.2007 року, згідно якого у
ОСОБА_2 мались ушкодження: проникаюче поранення передньої поверхні грудної клітини
ліворуч з ушкодженням перикарду (серцевої сорочки) і тампонада порожнини перикарду
кров'ю, лівобічний гемоторакс; проникаюче поранення передньої черевної стінки праворуч з
ушкодженням правої та лівої долей печінки з внутрішньочеревною кровотечею; рана
внутрішньої поверхні променево-зап'ясткового суглобу. Проникаючі поранення грудної
клітини і живота з ушкодженням перикарду та печінки, які супроводжувались гострою
крововтратою та тампонадою порожнини перикарду кров'ю, відносяться до категорії тяжких
тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя на час їх заподіяння. Рана променево-
зап'ясткового суглобу відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
(а.с. 125-129);
- висновком цитологічної експертизи №85 від 31.05.2007 року, згідно якого при судово-
цитологічному дослідженні ножа, вилученого з місяця події, знайдена кров людини. При
серологічному дослідженні даного об'єкту виявлений антиген АВО. Таким чином, враховуючи
результати дослідження та групову характеристику потерпілого ОСОБА_2 можна прийти
до висновку: сліди крові, що знайдені на ножі могли походити від особи (осіб) в крові якої
знаходиться антиген А ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості їх
походження від потерпілого ОСОБА_2
(а.с. 105-109);
- іншими матеріалами справи.
Аналізуючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1. вчинила замах на вбивство ОСОБА_2, тобто злочин передбачений ст. ст. 15, 115 ч. 1 КК України.
При цьому суд не приймає до уваги, доводи ОСОБА_1. про те, що умислу на
вбивство ОСОБА_2 у неї не було.
Так, враховуючи характер локалізації заподіяних нею тілесних ушкоджень ОСОБА_2, а саме: три ножові порання в життєво-важливі органи, суд вважає, що ОСОБА_1. діяла з метою вбивства потерпілого.
Крім того, суд вважає, що доводи захисника про те, що ОСОБА_1. необхідно госпіталізувати до психіатричного закладу із звичайним наглядом, не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до ст. 94 КК України у разі вчинення психічно хворим суспільно-небезпечного діяння, пов'язаного з посяганням на життя інших осіб, він повинен бути госпіталізований до психіатричного закладу із суворим наглядом.
До того ж, по справі встановлено, що ОСОБА_1. неодноразово вчиняла замахи на самогубство, а також скоїла суспільно-небезпечного діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, були випадки коли вона не пам'ятала про свої вчинки. За даних обставин, суд вважає, що вона складає особливу небезпеку для суспільства, а тому потребує госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
При цьому, суд не бере до уваги висновок психолого-психіатричної експертизи №154 у частині того, що ОСОБА_1 потребує застосування до неї примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, оскільки він суперечить встановленим по справі вищевказаним обставинам.
Керуючись ст. 421 КПК України, суд,-
постановив:
ОСОБА_1звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене нею діяння.
Застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру та направити її на примусове лікування в психіатричну лікарню із суворим наглядом.
Запобіжний захід у відношенні підсудної до набрання постанови законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.
Речові докази, які знаходиться в камері зберігання прокуратури м. Ірпіня, а саме: ніж та змивів з дивану - знищити; відеокасету із записом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1., яка зберігається при справі, залишити зберігати при справі.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд на протязі 15-ти днів з моменту її оголошення.