Справа №1-162/2007 p.
ВИРОК
Іменем України
21 вересня 2007 року Іртиський міський суд Київської області в складі:
головуючого Сливи Ю.М.,
при секретарі Брайченко О.О.,
з участю прокурорів Галущенко О.В., Кимлик Р.В., Оніщенко П.В.,
потерпілої ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Довжанка Красноокнянського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1раніше судимого:
вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 01.06.1976 року за ст. 101 ч.3, 44 КК України (в редакції 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі; вироком Косовського міського суду Одеської області від 26.08.1993 року за ст. ст. 101 ч. З, 140 ч.1, 42 ч.1 КК України (в редакції 1960 р.) на 12 років позбавлення волі;
постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 02.08.2001 року звільнений на підставі ст. 6 ЗУ «Про амністію» від 05.07.2001 p., замінено не відбутий строк на умовний з іспитовим строком 1 р. 9 м. 18 д., у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, -
встановив:
23.11.2006 року близько 18.00 години (точний час слідством не встановлений) ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_2, прийшли на поле неподалік залізничної станції «Склозаводська» в м. Буча Київської області, з метою добровільного вступу у статеві стосунки. Перебуваючи на полі, неподалік залізничної станції «Склозаводська», на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, викликаних зневажливим до нього ставленням з боку ОСОБА_2ОСОБА_1 наніс 2-3 удари кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_2, від яких та впала на землю. З метою реалізації попереднього наміру вступити у статеві стосунки з ОСОБА_2 ОСОБА_1 стягнув з неї джинсові штани разом з трусами. Реагуючи на дії ОСОБА_1 ОСОБА_2 почала кричати. Побоюючись, що крики ОСОБА_2 почують інші особи і викличуть міліцію та будучи обуреним зневажливим до нього ставленням з її боку, ОСОБА_1 вирішив вчинити умисне вбивство ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вбивство ОСОБА_2, ОСОБА_1 утримуючи ОСОБА_2 притискаючи її руками до землі, вийняв з поліетиленового пакету, який мала при собі ОСОБА_2, жіночу гігієнічну прокладку, яку насильно запихав ОСОБА_2в ротову порожнину. Після того продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вбивство ОСОБА_2, ОСОБА_1 взяв з пакету ОСОБА_2 спортивні штани темно-синього кольору та згорнувши у вигляді кляпу, насильно запихав їх в ротову порожнину останньої, в наслідок чого настала смерть потерпілої.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного злочину визнав частково та показав, що він працює у приватного підприємця вантажником та обслуговує 2 магазини на ст. метро «Святошино». 23.11.2006 року близько 10-11 години коли він знаходився на робочому місці та відпочивав після виконаної роботи, познайомився з дівчиною ОСОБА_2 та провів з нею увесь день. При цьому ОСОБА_2 відходила, щоб придбати цигарки, пиво та інше і поверталась. Протягом дня він розмовляв з ОСОБА_2 на різні теми, також вона розмовляла по мобільному телефону. До них підходив знайомий ОСОБА_3, з яким вони розпили пляшку горілки. Він випив близько 50 грамів. Тоді ж він запропонував ОСОБА_2 вступити з ним у статеві стосунки. Вона погодилась і після закінчення робочого дня, вони на електропотязі поїхали до його місця проживання. Оскільки той електропотяг зупинки на станції «Склозаводська» не здійснював, вони доїхали до станції «Буча» та пішли по стежці у напрямку ст. «Склозаводська» та його будинку. Подивившись на годинник він зрозумів, що вже досить пізно і їх дома може застати його співмешканка, а тому запропонував ОСОБА_2 вступити з неї у статеві стосунки
біля лісопосадки. Вони звернули зі стежки та пішли у напрямку лісосмуги. ОСОБА_2 почала ображати його, говорила, що він як і всі інші обіцяють, що буде все красиво, а роблять по іншому. При цьому вона використовувала непристойні слова. У відповідь він кілька разів вдарив її кулаком в обличчя, від чого вона впала. Він зняв із себе, а також і з неї джинси та збирався вступити у статевий зв'язок. ОСОБА_2 почала говорити що їй холодно, що йде дощ та голосно кричати. Поряд по стежці могли йти люди, а тому він боявся, що побачать ОСОБА_2 роздягнуту і обвинуватять його у зґвалтуванні. З метою налякати ОСОБА_2 та тихо піти, він взяв у поліетиленовому пакеті ОСОБА_2 спортивні штани та засунув їй у рота. При цьому ОСОБА_2 руками та ногами намагалась чинити опір. Після цього він взяв пакет потерпілої, її мобільний телефон та пішов додому. Телефон він забрав із собою, щоб остання не могла нікому подзвонити. Статевого акту у них не було, і про те, що ОСОБА_2 вагітна він не знав. Залишив він потерпілу через кілька хвилин після того засунув їй кляп у рота. Умислу на вбивство у нього не було, і коли засовував потерпілій кляп у рота прокладки не бачив. Вважає, що вчинив тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілої. При цьому діяв у стані афекту. Кається у вчиненому та просить його суворо не карати.
Незважаючи на часткове визнання підсудним своєї вини його вина у вчиненні вказаного злочину підтверджується:
· показами потерпілої ОСОБА_4, яка у судовому засіданні показала, що її донька була нормальною дитиною, але за час вагітності стала неврівноваженою, могла сказати щось образливе. Оскільки у неї не було чоловіка і вона завагітніла, вони не могли порозумітися і донька за тиждень до 23.11.2006 року поїхала з дому. Про її смерть їй повідомила інша донька ОСОБА_5. Просить обрати щодо підсудного найсуворіше покарання;
· показами свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні показала, що потерпіла її сестра. 23.11.2006 року вона дзвонила сестрі близько 13.00 години, та була трезва та сказала, що їде зі Святошино додому, але зустріла знайомого. Близько 17.00 години вона також дзвонила сестрі, але телефон у останньої вже був вимкнений. Сестра могла сказати щось образливе, тільки тоді коли їй зроблять щось неприємне;
· показами свідка ОСОБА_6, яка у судовому засіданні показала, що у листопаді 2006 року в обідній час неподалік від станції «Склозаводська» вона з подругою вигулювали собак. Собаки звернули у поле та почали себе дивно поводити. Вони пішли у тому напрямку та її подруга сказала, що там лежить людина. Злякавшись, вони зателефонували подрузі, щоб та викликала міліцію. Вони дочекались міліцію, і вже зі слів міліціонерів дізнались що то була мертва дівчина. Відстань від тіла до доріжки була приблизно 50 метрів. Навколо було поле, а метрів за 300 лісосмуга;
· показами свідка ОСОБА_7, який у судовому засіданні показав, що він є чоловіком сестри потерпілої. Восени 2006 року до них приїхали працівники міліції і привезли фото для впізнання. Він впізнав сестру своєї дружини. Потім вони поїхали у морг на впізнання. До цих подій він зі своїм товаришем ОСОБА_8прийшов на себе додому, там була загибла ОСОБА_2 Вона скаржилась що у неї погано працює мобільний телефон. Це був темно-синього кольору невеликий мобільний телефон зі шнурочком. Він показав їй як ним користуватися. Пізніше у міліції він впізнав саме той телефон, оскільки у ньому погано працював динамік;
· показами свідка ОСОБА_8, який у судовому засіданні показав, що восени 2006 року він з ОСОБА_7заходив додому до того на обід. Там була ОСОБА_2, і вона скаржилась що у неї не працює телефон. Це був «Самсунг» темно-синього кольору зі шнурочком. Пізніше у прокуратурі він впізнав цей телефон, по ремінцю, кольору і тому що у нього погано працював динамік;
· показами свідка ОСОБА_9, яка у судовому засіданні показала, що вона співмешкала з ОСОБА_1 з 2003 року. Вони вели спільне господарство. За цей час він показав себе як трохи нервовою людиною. У ОСОБА_1 раніше був мобільний телефон «Нокія», але він його згубив. У період з 20.11. по 24.11.2006 року ОСОБА_1 приніс телефон «Самсунг» темного кольору і сказав, що придбав його за 130 гривень біля своєї роботи на ст. метро «Святошино». Туди підсудний вставив її сім картку і вона 2 дні ним користувалась. У подальшому той телефон вилучила міліція у них з дому;
оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_10 який в ході досудового слідства показав, що у грудні 2006 року він разом з ОСОБА_11 за пропозицією працівників міліції приймав участь у якості понятого під час проведення огляду місця події, а саме: частини будинку по АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_1 та його співмешканка ОСОБА_9 У будинку знаходилась тільки ОСОБА_9, яка на прохання працівників міліції вийняла зі схованки, а саме: з місця
між бильцем ліжка та матрацом, поліетиленовий пакет у якому знаходився мобільний телефон „Самсунг С-230" темного кольору з чорним шнурочком, телефон був в розібраному стані, а саме від телефону була від'єднана сім картка та акумулятор. ОСОБА_9 пояснювала, що вказаний телефон приніс додому її співмешканець - ОСОБА_1 декілька тижнів тому. Телефон було сфотографовано, переписано ЕМЕІ. Всі дій було зафіксовано в протоколі огляду, після чого він та ОСОБА_11 підписали його.
(т. 1 а.с. 96-97);
- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_11який під час досудового
слідства давав аналогічні покази.
(т. 1 а.с. 98-99).
Крім того, вина підсудного підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 28.11.2006 року згідно з яким неподалік від станції
«Склозаводська» виявлено труп дівчини, яка лежить спиною догори. У її роті знаходиться кляп із
скручених спортивних штанів. У порожнині рота згорнута гігієнічна прокладка «Белла», яка щільно
прилягає до піднебіння. Поряд виявлено сліди боротьби.
(т. 1 а.с. 5-12);
- протоколом додаткового огляду місця події від 28.11.2006 року згідно з яким у районі
лісосмуги біля станції «Склозаводська» виявлено речі потерпілої: шкарпетку, гребінець, пакет, труси
та інші.
(т. 1 а.с. 13-18);
- роздруківкою телефонних розмов з телефону потерпілої.
(т. 1 а.с. 27)
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03.12.2006 року, в ході якого
ОСОБА_1 розповів і показав на місці обставини вчинення ним вбивства ОСОБА_2;
(т.1а.с. 46-51)
- протоколом огляду від 01.12.06, відповідно якого під час огляду АДРЕСА_1, де мешкав ОСОБА_1, виявлено та вилучено мобільний телефон „Самсунг -С
230" ЕМЕІ НОМЕР_1, який належав ОСОБА_2
(т. 1а.с.21)
- висновком судово-медичної експертизи №11/522 від 31.01.2007 року, згідно з яким на трупі
ОСОБА_2 виявлено ушкодження: садна червоної обвідки і слизової оболонки губ, численні
садна і подряпина в області нижньої щелепи зліва і справа в сосковидній ділянці та на мочці правої
вушної раковини по передньо правій поверхні шиї в середній третині; крововиливи в слизову
оболонку губ, шкуру і м'які тканини шиї і ключичних областей; синець нижньої повіки ока, 2 садна
нижньої повіки зліва; дефект м'яких тканин і хрящової частини носу. Вказані ушкодження
утворились незадовго до настання смерті потерпілої (до 0,5 години) від дії тупих предметів, можливо
пальців і нігтів рук. Ушкодження які супроводжувались механічною асфіксією, мають ознаки тяжких
тілесних ушкоджень у живих осіб, як небезпечні для життя на час їх заподіяння. Ушкодження у
вигляді синця і саден повік мають ознаки легких тілесних ушкоджень у живих осіб. Смерть
ОСОБА_2 знаходиться у прямому причинному зв'язку з вказаними ушкодженнями і настала від
механічної асфіксії внаслідок закриття порожнини рота і дихальних шляхів чужорідним тілом, про що
свідчить сукупність саден і крововиливів в області губ, шиї та надключичних ділянок, наявність
чужорідних тіл (частини синтетичних спортивних штанів та гігієнічна прокладка), що щільно
перекривають порожнину рота і ротоглотки. Взаємо розташування потерпілої і нападаючого у момент
спричинення ушкоджень могло бути таким, на яке вказав ОСОБА_1 в ході відтворення обстановки і
обставин події від 03.12.2006 року. Виявлення в тампоні із вмістом піхви ОСОБА_2
сперматозоїдів свідчить про споєння з нею статевого акту. На момент настання смерті ОСОБА_2
перебувала в стані вагітності строком близько 2,5 місяців. У крові з трупа ОСОБА_2 виявлено
3,14% етилового спирту, що може відповідати тяжкій алкогольній інтоксикації у живих осіб.
(т. 1 а.с. 126-128)
- висновком судово-психіатричної експертизи №71 від 26.12.2006 року з якого видно, що
ОСОБА_1 психічними захворюваннями не страждає. Під час вчинення інкримінованих йому дій у
стані будь-якому розладу психіки не знаходився. Ознак будь-якого психічного розладу не появляв. За
своїм психічним станом у період інкримінованих йому дій міг розуміти значення своїх дій та керувати
ними. У стані фізіологічного афекту чи іншому емоційному стані, який міг суттєво вплинути на його свідомість і діяльність, не знаходився, примусових заходів медичного характеру не потребує;
(т. 1 а.с'148-150)
- протоколом пред'явлення предмету для впізнання від 03.12.2006 року, відповідно до якого
свідок ОСОБА_7 впізнав мобільний телефон «Самсунг -С230», який належав ОСОБА_2
(т. 2 а.с. 10)
- протоколом пред'явлення предмету для впізнання від 03.12.2006 року, відповідно до якого
свідок ОСОБА_8 впізнав мобільний телефон «Самсунг -С230», який належав ОСОБА_2
(т.2а.с. 11)
- постановою про приєднання до справи речових доказів від 25.03.2007 року, а саме: жіночої
гігієнічної прокладки «Белла», спортивних штанів синього кольору з червоними смужками по бокам,
кросівок чорного кольору, тапочків блакитного кольору, гребінця для волосся зеленого кольору,
тюбіка тонального крему «Евелайн», автомобільного освіжувача повітря, зразків піднігтьового вмісту
обох рук ОСОБА_2, кофту червоного кольору, майку рожевого кольору, куртку рожевого
кольору зі вставками іншого кольору, шкарпетку фіолетового кольору, труси жіночі чорного кольору,
джинсові штани блакитного кольору, зразки вмісту піхви та крові ОСОБА_2, зразки крові
ОСОБА_1, мобільний телефон «Самсунг SGH-C230» ІМЕІ НОМЕР_1 темного кольору,
відеокасети із записом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1
(т. 2 а.с. 12-14)
іншими матеріалами кримінальної справи.
Аналізуючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що вони повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи підсудного про те, що у нього не було умислу на вбивство ОСОБА_2, а тому його дії слід кваліфікувати як спричинення тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілої.
Так, враховуючи обставини вчинення злочину, його спосіб та знаряддя, а саме: перебуваючи у безлюдному місці, підсудний заподіяв потерпілій кілька ударів, від яких вона впала на землю, потім силоміць зняв з неї одяг, а коли остання почала кричати, взяв з її пакету спортивні штани та засунув їх ОСОБА_2 у рота, незважаючи на те, що остання чинила опір. Через деякий час, забравши речі потерпілої та не перевіряючи чи потрібна їй допомога, залишив її та зник з місця скоєння злочину, свідчить про те, що ОСОБА_1 послідовно здійснював вказані дії з метою позбавлення життя потерпілої. Той факт, що підсудний після заподіяння смерті потерпілої, сховав її речі неподалік у лісопосадці, при цьому деякі з них забравши з собою, на думку суду, свідчить про те, що підсудний усвідомлював та припускав можливість настання небезпечних наслідків.
За даних обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 свої дії здійснював умисно, усвідомлюючи та свідомо припускаючи можливість настання небезпечних наслідків.
До того ж, суд вважає, що доводи підсудного про те, що коли він засовував потерпілій спортивні штани у рота не бачив прокладки та не думав, що вона може там опинитися, а тому його дії необхідно вважати як вбивство через необережність, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки як видно з висновку судово-медичної експертизи №11/522 від 31.01.2007 року, смерть ОСОБА_2 настала від механічної асфіксії внаслідок закриття порожнини рота і дихальних шляхів чужорідним тілом, а саме: частиною синтетичних спортивних штанів та гігієнічною прокладкою, що щільно перекривали порожнину рота і ротоглотки.
Також не бере до уваги суд і доводи підсудного про те, що вбивство ОСОБА_2 він вчинив перебуваючи у стані афекту, оскільки як видно з висновку судово-психіатричної експертизи №71 від 26.12.2006 року ОСОБА_1 під час вчинення інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту чи іншому емоційному стані, який міг суттєво вплинути на його свідомість і діяльність, не знаходився.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вищевказані доводи підсудного дані з метою уникнення відповідальності за скоєні злочини.
До того ж суд, вважає за неможливе визнати наявність у матеріалах справи (т. 1 а.с. 30) явки з повинною, пом'якшуючою покарання підсудного обставиною. Так, як видно з вказаної явки з
повинною підсудний у ній зазначав не ті обставини вбивства, які встановлені по справі, не те місце та не ту дату.
Також щире каяття, як пом'якшуюча обставина, не може бути врахована щодо підсудного, оскільки він, хоч і стверджує, що щиро розкаявся, однак не визнав повністю свою вину та не дав своїй поведінці належну оцінку. При цьому суд враховує, що пом'якшуюча обставина щире каяття має місце в тих випадках, коли особа повністю визнає свою вину у вчиненому злочині, дає своїй поведінці належну оцінку і дійсно готова нести передбачену законом відповідальність.
Дії підсудного ОСОБА_1правильно кваліфіковано за ст. 115 ч. 1 КК України, як вчинення умисного вбивства.
Обираючи міру покарання, суд враховує, що підсудний скоїв злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких.
Як особа підсудний характеризується за місцем реєстрації посередньо, проживання -позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти життя та здоров'я особи, має матір похилого віку.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд по справі не знаходить. Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 суд знаходить рецидив злочинів та вчинення злочинів особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання підсудному суд, з урахуванням даних про його особу, обставин, що обтяжують його покарання, а також тяжкості вчиненого ним злочину, думки потерпілої ОСОБА_4, яка просила обрати щодо ОСОБА_1 найсуворіше покарання, а також поведінку ОСОБА_2 безпосередньо перед вчиненням злочину, вважає, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства і підсудному слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі.
До того ж слід стягнути з підсудного витрати за проведення по даній справі експертиз.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання - з 03.12.2006 року.
Міру запобіжного заходу щодо підсудного залишити без зміни - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.
Стягнути з ОСОБА_1на користь Київського міського бюро судово-медичних експертиз 1840,50 гривень за проведення судових експертиз.
Речові докази, які знаходяться на зберіОСОБА_2 в кімнаті речових доказів прокуратури м. Ірпіня, а саме: жіночу гігієнічну прокладку «Белла», зразки піднігтьового вмісту обох рук ОСОБА_2, зразки вмісту піхви та крові ОСОБА_2, зразки крові ОСОБА_1, знищити; спортивні штани синього кольору з червоними смужками по бокам, кросівки чорного кольору, тапочки блакитного кольору, гребінець для волосся зеленого кольору, тюбік тонального крему «Евелайн», автомобільний освіжувач повітря, кофту червоного кольору, майку рожевого кольору, куртку рожевого кольору зі вставками іншого кольору, шкарпетку фіолетового кольору, труси жіночі чорного кольору, джинсові штани блакитного кольору, мобільний телефон «Самсунг SGH-C230» ІМЕІ НОМЕР_1 темного кольору, передати у користування потерпілій ОСОБА_4 відеокасету із записом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1, яка зберігається при справі, залишити зберігати при справі.
На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.