ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" липня 2012 р. Справа № 5023/1809/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Сіренко К.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - Мар’яновської О. Р., довіреність №7 від 04.04.2012 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" (вх. №2107Х/3-12 від 22.06.12 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.12 р. у справі № 5023/1809/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі", м. Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське", с. Петрівка Золочівського району Харківської області
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" 16 712,00 грн. боргу за договором № 29-05-2011Х купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10.05. 2011 р., пені у розмірі 1 820,85 грн., 30% річних у розмірі 3 524,22 грн. , інфляційних у розмірі 83,56 грн., штрафу у розмірі 3 342,40 грн. та судових витрат.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2012 р. у справі №5023/1809/12 (суддя Денисюк Т.С.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" основної заборгованості у розмірі 16712,00 грн., пені у розмірі 1820,85 грн., 30% річних у розмірі 3524,22 грн., індексу інфляції у розмірі 83, 56 грн., штрафу у розмірі 3342, 40 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.05.12 р. у справі № 5023/1809/12 частково та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" в задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ "Петрівське" штрафу у розмірі 33 42,40 грн., 30 % річних у розмірі 3 524,22 грн., індексу інфляції у розмірі 83, 56 грн. та провести розподіл судових витрат відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі заявник вказує на те, що судом неповно та однобічно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, яким дана неправильна правова оцінка, висновки, викладені в рішенні господарського суду, не відповідають обставинам справи та порушують норми матеріального права.
Так, скаржник зазначає, що рішенням господарського суду Харківської області неправомірно задоволено позовні вимоги про одночасне стягнення з відповідача штрафу та пені за одне і теж порушення договірного зобов'язання.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, призначено до розгляду на 31.07.2012 р.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання 31.07.2012 р. не направив, хоча відповідно до встановленого законодавством порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке долучене до матеріалів справи ( а. с. 130).
Причини неявки представника позивача суду не відомі, жодних клопотань від позивача, в т.ч. про відкладення розгляду справи, до суду не надходило.
Враховуючи зазначене та враховуючи, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2011 р. між ТОВ „Технік Енерджі" та ТОВ "Петрівське" був укладений договір №29-05-2011 X купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, згідно з умовами якого позивач (продавець) зобов`язався поставити відповідачеві товар, а відповідач (покупець) зобов`язався прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у договорі.
В пункті 5.5. даного договору сторони визначили та погодили, що оплата товару проводиться наступним чином:
10 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 11.05.2011 р.;
10 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 30.05.2011 р.;
15 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.08.2011 р.;
15 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.09.2011 р.;
50 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 20.10.2011 р.
Згідно з видатковою накладною №ХН/13-0052 від 11.05.2011 р. продавець поставив покупцю товар -кукурудзу НС-2014 в кількості 367 000 кг на суму 245 890,00 грн., а покупець товар отримав, що підтверджується довіреністю №25 від 10.05.2011 р., але оплату його вартості здійснив лише частково у розмірі 229 178,00 грн. (а.с.18, 19).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 16 712,00 грн.
Оскільки покупець - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Петрівське" - не виконав свої зобов'язання за зазначеним договором - продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" - звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи зазначене та приймаючи до уваги, що відповідач не заперечує проти наявності суму боргу в розмірі 16 712,00 грн., докази погашення даної суми боргу не надав, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо того, що вимога позивача про сплату боргу в сумі 16 712,00 грн. обгрунтована та підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.6. спірного договору встановлено, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.
Враховуючи вказане, місцевий господарський суд визнав позовні вимоги ТОВ "Технік Енерджі" про стягнення зі СТОВ "Петрівське" інфляційних втрат та 30% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що вважає неправомірним висновок господарського суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість вимог позивача в сумі 83,56 грн., нарахованих за індексами інфляції на суму основного боргу, та 3 524,22 грн. річних.
В обґрунтування зазначеного твердження скаржник наводить правову позицію з питання стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних на існуючу заборгованість, викладену в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.11.2008 р. №01-8/685, при цьому трактує її невірно, оскільки в даному листі йдеться про звернення кредитора до суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також проценти річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 30% річних, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 83,56 грн. інфляційних втрат та 3524,22 грн. річних.
Крім того, позивачем було заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача за невиконання умов договору №29-05-2011 Х 1820,85 грн. пені, та 3 342,40 грн. штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п. 8.2. договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а згідно з п. 8.4. договору покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
Господарський суд першої інстанції, посилаючись на те, що відповідач погодив умови договору щодо одночасного застосування і пені за прострочку виконання зобов'язань з оплати товару і штрафу за порушення умов оплати, та застосувавши ст. 629 Цивільного кодексу України, згідно з якою ці умови є обов'язковими для виконання, стягнув нараховані позивачем пеню в сумі 1820,85 грн. та штраф в розмірі 3342,40 грн.
Відповідач в апеляційній скарзі вважає задоволення вимог позивача в частині стягнення і пені, і штрафу за одне і те ж порушення договірного зобов'язання неправомірним.
Однак колегія суддів зазначає, що на доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.07.2012 р. №01-06/908/2012 доведена до відома правова позиція Верховного Суду України, викладена у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів, у спорах, зокрема, що виникають внаслідок порушення грошових зобов'язань:
- можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 р. №06/5026/1052/2011).
Приймаючи до уваги викладене та перевіривши розрахунки сум пені та штрафу, зроблені позивачем, колегія суддів також погоджується з висновком господарського суду Харківської області про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1820,85 грн. та штрафу в розмірі 3342,40 грн., оскільки вони відповідають умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням застосованих норм чинного законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку стосовно того, що місцевим господарським судом обґрунтовано задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі".
Разом з тим, оцінюючи твердження заявника, викладені в апеляційній скарзі, а також посилання скаржника на постанову Верховного Суду України №3-121гс 11 від 07.11.2011 р. та на постанови Вищого господарського суду України, зокрема, від 08.04.2010 р. №8/219/09, колегія суддів вважає їх такими, які зроблені при довільному тлумаченні умов договору та норм чинного законодавства.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, тому не підлягають задоволенню, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2012 р. у справі № 5021/1809/12 відсутні.
З огляду на викладене та керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське", с. Петрівка Золочівського району Харківської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2012 р. у справі №5023/1809/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Повний текст постанови складено 03.08.2012 р.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Слободін М.М.