Справа № 22ц/ 0591/1091 / 12 Головуючий у 1 інстанції Безрук Т. В.

Категорія 32 Доповідач Кучерява В. Ф.

Рішення

Іменем України

3 липня 2012 року . Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого Кучерявої В. Ф.

Суддів Гаврилової Г. Л. Ткаченко Т. Б.

При секретарі Кузнецові А. О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» ( далі ПрАТ «СТ «Іллічівське»), ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «СТ «Іллічівське», ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПрАТ «СК «Іллічівське» на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 23 квітня 2012 року та апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка ОСОБА_1 з таким позовом звернулась до суду . Посилалась на те, що 18.07.2008 року з вини водія ОСОБА_5, який керував автомобілем ГАЗ -3309, належним ОСОБА_2 та застрахованим в ПрАТ «СК «Іллічівське», сталася ДТП, внаслідок чого її син ОСОБА_6, який знаходився в легковому автомобілі під керуванням ОСОБА_3 в якості пасажира, був тяжко травмований та 05.08.2008 року помер. ОСОБА_5 був притягнутий до кримінальної відповідальності та під час розгляду справи у суді 14.07.2009 року помер. На лікування сина вона придбала лікарські засоби на суму 7024,74 грн, оплатила сторонній догляд на суму 950 грн, на поїздки у лікарню витратила 323,7 грн, 500 гривень передала на матеріальне стимулювання осіб, які лікували сина. На ритуальні послуги та поховання сина вона витратила 1470 грн, на авто послуги та копання могили витратила 900 грн, на поминальні обіди витратила 5360 грн, на виготовлення та встановлення пам'ятника - 6850 грн.

Крім того, внаслідок загибелі сина їй було причинено моральну шкоду, розмір якої вона визначила у сумі 250 000 грн.

Вважає, що ОСОБА_5 перебував під час скоєння ДТП у трудових відносинах із ОСОБА_2, який є власником джерела підвищеної небезпеки і повинен відшкодовувати шкоду та відшкодовувати шкоду повинно ПрАТ «СК «Іллічівське», оскільки ОСОБА_2 застрахував цивільну відповідальність. Просила стягнути із страхової компанії вартість лікарських засобів , витрати пов'язані із похованням сина , а також моральну шкоду у розмірі 2550 грн. Інші витрати та 247 450 грн у відшкодування моральної шкоди повинен відшкодувати ОСОБА_2 Просила стягнути витрати на правову допомогу.

Позивач ОСОБА_3, який неодноразово під час слухання справи уточнював свої позовні вимоги, посилався на те, що з вини водія ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження та став інвалідом 2 групи. Водій ОСОБА_5 знаходився у трудових відносинах із ОСОБА_2, якому належить автомобіль ГАЗ 3309 , яким керував ОСОБА_5 під час ДТП . Даний автомобіль застраховано. Внаслідок ДТП було знищено належний йому автомобіль «DAWOO LANOS» та причинено шкоду внаслідок знищення автомобіля у розмірі 34 993,94 грн. Вартість витрачених на лікування лікарських засобів склала 61293 грн, які понесла його сестра ОСОБА_4 Вартість системи інтрамедулярної фіксації склала 6500 грн, вартість рентгенівської плівки та зйомки склала 495 грн, витрати на УЗД судин та артерій -120 грн, витрати на МРТ головного мозку 240 грн. На транспортування з лікарні було потрачено 230,49 грн. Загальні витрати на лікування склали 68 878,49 грн.

Згідно висновку судово- медичної експертизи внаслідок травми він втратив 85% професійної та 100% загальної працездатності .Розмір шкоди, завданої каліцтвом за період з 19.07.2008 року по 01.11.2011 року з урахуванням 85% втраченої працездатності складає 32980,36 грн. Також ним витрачено на проведення експертизи 800 грн та на телеграми 64,8 та 72,36 грн. Просив відшкодувати моральну шкоду у зв'язку із пошкодженням здоров'я у розмірі 170 000 грн. Просив стягнути з ПрАТ «СК «Іллічівське» у відшкодування моральної шкоди 2550 грн, з ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 167 450 грн. за причинення шкоди здоров'ю . За причинення шкоди автомобілю стягнути з ОСОБА_2 на його користь у відшкодування моральної шкоди 6 700 грн. Стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування шкоди у зв'язку із стійкою втратою працездатності за період з 18.08.2008 року по 01.03.2012 року 36329,36 грн.. Просив стягнути з ПрАТ«СК «Іллічівське» у відшкодування спричиненої ушкодженням здоров'я витрати у зв'язку з лікуванням в сумі 51 000 грн . та стягнути з ОСОБА_2 різницю у витратах на лікування у сумі 33 389,43 грн. Стягнути з ПрАТ « СК «Іллічівське» вартість знищеного автомобіля у сумі 24 990 грн, з ОСОБА_2 різницю у вартості знищеного автомобіля у сумі 10 003,94 грн. Стягнути з ПрАТ«СК «Іллічівське» допомогу ,передбачену ст. 25 Закону України «Про загально обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 985 грн. Стягнути з ПрАТ«СК «Іллічівське» пеню у розмірі , передбачену ст. 37.2 полісу за кожен день прострочки з 29.01.2010 року не менше 25024,07 грн. Стягнуть з ОСОБА_2 вартість робіт з монтажу газової установки в сумі 2900 грн. Стягнути з ПрАТ« СК «Іллічівське» витрати на автотоварознавче дослідження в сумі 644,38 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість франшизи 510 грн. та витрати на правову допомогу 500 грн. Стягнути з відповідачів витрати на ІТЗ по 60 грн. з кожного

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 23 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Іллічівське» , ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Іллічівське» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 20 084,74 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 550 грн

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 77450 грн.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Іллічівське» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по 157,5 грн. з кожного

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ПрАТ «СК «Іллічівське», ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою працездатності 29 982,19 грн.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування збитків внаслідок пошкодження автомобіля 24 490 грн.

Після відшкодування збитків транспортний засіб автомобіль « DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 передано ПрАТ «СК «Іллічівське»

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок пошкодження автомобіля 9 993,94 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 суму франшизи у розмірі 510 грн.

Стягнуто з ПрАТ «СК»Іллічівське» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 550 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 47 450 грн.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Іллічівське» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 400 грн. з кожного

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Іллічівське» на користь держави судовий збір в сумі 964 ,37 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1467, 4 грн

Додатковим рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року стягнуто з ПрАТ «СК «Іллічівське» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на ІТЗ по 60 грн. з кожного

Ухвалою Новоазовського районного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року внесено виправлення в резолютивну частину рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 23 квітня 2012 року в частині розміру судових витрат та суми, стягнутої із страхової компанії на користь ОСОБА_3 у відшкодування шкоди, спричиненої втратою працездатності , внаслідок арифметичної помилки, визначено що із ПрАТ «СК «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаною із втратою працездатності стягнуто 29 982,19 грн, стягнуто судовий збір на користь держави - 964,37 грн, стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1467,4 грн.

З рішенням суду не згодний ОСОБА_2, посилається на те, що трудовий договір між ним та водієм ОСОБА_5 не укладався, договір не було зареєстровано, немає запису у трудовій книжці, договір про матеріальну відповідальність він не підписував, зарплату водію не виплачував.

Крім того, посилається на те, що потерпілий ОСОБА_3 працював водієм служби таксі 055.

В справі є два варіанти висновку судової транспортно - трасологічної та автотехнічної експертизи від 26 жовтня 2011 року, але суд прийняв до уваги тільки один варіант «А» та безпідставно послався на постанову про закриття кримінальної справи.

Вважає, що суд безпідставно стягнув з відповідачів на користь позивачки витрати за надання правової допомоги, оскільки позивачка у позовній заяві конкретно не назвала, яку суму їй треба стягнути .

Не згоден з висновком товарознавчої експертизи. Вважає, що вона проведена не компетентно і експерт зацікавлений в оцінці автомобіля.

Незгодний з розміром відшкодування моральної шкоди, вважає, що не повинен її відшкодовувати. Просить рішення в частині задоволення вимог ОСОБА_1 змінити , відмовити у стягненні моральної шкоди та витрат на правову допомогу, відносно позову ОСОБА_3 відмовити у відшкодуванні збитків завданих внаслідок пошкодження автомобіля у розмірі 9993,94 грн, суми франшизи 510 грн, моральної шкоди 47 450, судових витрат 400 грн, стягнення судового збору на користь держави.

З рішенням суду також не згодний ОСОБА_3, який просить рішення змінити. Вважає, що сума 29 982,19 грн. повинна бути стягнута з ОСОБА_2, а не з страхової компанії, як він просив у позовній заяві. Вважає, що суд безпідставно відмовив йому у стягнення витрат на лікування і вони повинні бути проіндексовані і загальна сума повинна бути стягнута у розмірі 87 933,96грн. Стягнути з страхової компаній 51 000 грн, з ОСОБА_2 36 933,96 грн. Суд безпідставно відмовив у стягненні вартості монтажу газобалонної установки з ОСОБА_2 та у стягненні із СК»Іллічівське» суми пені за прострочку виплати страхових сум за період з 20.01.2010 р. по 01.03.2012 року - 22 575 грн. Безпідставно відмовлено у стягненні із страхової компанії разової допомоги 985 грн. Не згодний з відмовою у стягненні вартості автотоварознавчого дослідження, не стягнуто витрати на проведення експертиз. Не згодний з розміром відшкодування моральної шкоди.

Страхова компанія просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову позивачам. Вважає, що вина учасників ДТП на сьогоднішній час не встановлена. Це, на їх думку, не страховий випадок, оскільки оренда не зареєстрована, трудові стосунки не встановлено, автомобілем ОСОБА_5 керував без законних підстав.

На додаткове рішення ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, яке просить скасувати, оскільки вважає, що винний в ДТП ОСОБА_3

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників апелянтів, які просили задовольнити апеляційні скарги, заперечення ОСОБА_1 та думку третьої особи, перевіривши матеріали справи та дослідивши матеріали кримінальної справи , порушеної щодо ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

У відповідності із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Шкода, відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах

Судом першої інстанції встановлено, що за фактом ДТП, що сталася 18.07.2008 року щодо водія ОСОБА_5 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, справу з обвинувальним висновком було направлено до суду, під час слухання справи в Новоазовському районному суді Донецької області ОСОБА_5 помер і провадження у справі було закрито судом у зв'язку із його смертю.

Автомобіль ГАЗ 3309 ГАРЗУ-2, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5 під час ДТП, належав ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що водій ОСОБА_5 під час скоєння ДТП знаходився у трудових відносинах з СПД ОСОБА_2

З таким висновком суду не можна не погодитись, оскільки він підтверджується наданими по справі доказами.

Допитаний у якості підсудного по кримінальній справі ОСОБА_5 стверджував, що він знаходився у трудових відносинах з СПД ОСОБА_2 ( а.с. 137, т. 2 кримінальної справи) Як вбачається з матеріалів справи, на час ДТП ОСОБА_5 керував автомобілем на підставі подорожнього листа № 372017 від 18.07.2008 року, засвідченого печаткою підприємця ОСОБА_2, та згідно якого режим роботи ненормований, завдання водія - перевезення вантажу ( т.1 а.с. 9). Із трудового договору про повну матеріальну відповідальність вбачається , що 18.06.2008 року ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_2 уклали безстроковий трудовий договір про повну матеріальну відповідальність, згідно якого ОСОБА_5 прийнятий на роботу на посаду водія експедитора з посадовим окладом 750 грн. Договір засвідчено печаткою СПД ОСОБА_7 ( т.1 а.с. 7). З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_5 перевозив вантаж, належний СПД ОСОБА_2, поруч знаходив експедитор - працівник СПД ОСОБА_2

Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що водій вантажного автомобіля ОСОБА_5 керував ним на законних підставах.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду, що ДТП сталась з вини водія ОСОБА_5 Суд першої інстанції при оцінці доказів прийняв за основу варіант А висновку судової транспортно- трасологічної та автотехнічної експертизи від 26 жовтня 2011 року, згідно якого порушення ПДР водієм ОСОБА_5 призвело до даної ДТП

( т. 3 а.с. 30), оскільки цей варіант висновку узгоджується з матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст. 286ч. 2 УК України.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, згідно висновку судової авто технічної експертизи Донецького НДІ № 4482/18 від 05 листопада 2008 року пояснення водія ОСОБА_5 щодо обставин пригоди є технічно неспроможними, згідно висновку цього ж Д НДІ від 20 грудня 2008 року № 5898/18 дії водія ОСОБА_5 в частині прийнятого маневру вліво на зустрічну полосу руху слід оцінювати стосовно до вимог п. 10.1 ПДР, маневр на зустрічну полосу руху з технічної точки зору був необґрунтованим, оскільки до моменту зустрічі автомобіль ЗАЗ своєчасно звільняв полосу руху і не створював небезпеки для руху. ( т.1 а.с. 182 кримінальної справи)

При цьому , при складенні висновку були враховані і пояснення свідка ОСОБА_8, який був присутній при ДТП.

Як вбачається із страхового полісу серії ВС № 0270864 від 02.06.2008 року, ОСОБА_2 застрахував свою цивільно- правову відповідальність по належному йому автомобілю у ПрАТ «СК «Іллічівське» терміном з 02.06.2008 року по 01.06.2009 року включно з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 51 000 грн. на одного потерпілого, за шкоду , заподіяну майну - 25500 грн. на одного потерпілого, франшизи - 510 грн. ( т. 2 а.с. 75)

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 979 ЦК України та ст. 27.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі Закону) право на одержання передбаченої договором страхової виплати має потерпілий, який є вигодонабувачем за договором страхування . У разі смерті потерпілого особи, які взяли на себе поховання, мають право на відшкодування таких витрат. При цьому під витратами на поховання маються на увазі витрати на забезпечення комплексу заходів та обов'язкових дій , які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Понесені на організацію поминального обіду затрати не відносяться до витрат з поховання, які відповідно до названого Закону відшкодовує страховик.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання ( в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.

Тому суд помилково стягнув із страхової компанії на користь ОСОБА_1 витрати на поминальний обід у розмірі 3840 грн, які слід стягнути із ОСОБА_2

Ухвалюючи рішення про стягнення із страхової компанії у відшкодування моральної шкоди 2550 грн . на користь ОСОБА_1, суд вказував що така шкода завдана смертю її сина.

Однак такий висновок є помилковим, оскільки відповідно до п.22.3 ст. 22 Закону моральна шкода відшкодовується страховиком лише потерпілому, а як встановлено судом потерпілий загинув.

Тому в даному випадку моральна шкода повинна бути відшкодована тільки ОСОБА_2

Оскільки суд першої інстанції прийшов до висновку , що моральна шкода ОСОБА_1 внаслідок смерті сина причинена їй у розмірі 80 000 грн, колегія суддів не вбачає підстав для її зменшення, враховуючи обставини справи та глибину моральних страждань матері, яка втратила свого сина.

Як вбачається із довідки, ОСОБА_1 сплатила адвокату за надання правової допомоги 1500 грн. ( т. 1 а.с. 29). Суд стягнув з ОСОБА_2 на її користь 157, 5 грн.

Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат, а не до позовних вимог. Тому суд має право самостійно визначити розмір судових витрат.

Судом встановлено, що під час ДТП ОСОБА_3 керував автомобілем на підставі довіреності від 07.11.2007 року, згідно якої він мав право розпоряджатись автомобілем.

Відповідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про відшкодування шкоди» вправі вимагати відшкодування шкоди особа, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 71 від 26.03.2012 р. шкода, причинена ОСОБА_3 внаслідок пошкодження автомобіля, складає 34 993,94 грн., автомобіль до експлуатації не придатний ( т. 3 а.с. 199-221).

Колегія суддів не вбачає підстав ставити під сумнів цей висновок експертизи, оскільки він проведений компетентною особою, яка має ліцензію на проведення експертиз. По справі відсутні докази, що ОСОБА_3 експлуатував свій автомобіль в режимі таксі.

У зв'язку із тим, що ліміт відповідальності по страховому полісу щодо відшкодування матеріальної шкоди становить 25 500 грн, франшиза 510 грн, суд першої інстанції помилково стягнув із страхової компанії 24490 грн, та з ОСОБА_2 9993, 94 грн, в той час як страхова компанія повинна сплатити ОСОБА_3 в рахунок відшкодування шкоди за автомобіль 24990 грн( за мінусом франшизи), а ОСОБА_2 9493,94 грн.

Згідно ч. 1,2 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно - курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо.

У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно висновку судово- медичної експертизи № 782 від 12.11.2010 року встановлено, що у зв'язку із травмами, отриманими ОСОБА_3 під час ДТП 18.07.2008 року у останнього має місце втрата професійної працездатності 85% ( т.2 а.с. 242-244).

ОСОБА_3 просив відшкодувати йому шкоду внаслідок втрати 85% працездатності за рахунок ОСОБА_2, оскільки на час ДТП не працював.

Суд зробив правильні розрахунки суми відшкодування шкоди, але помилково стягнув цю суму із страхової компанії, оскільки ст. 26 Закону не передбачено стягнення таких сум непрацюючим потерпілим.

Тому у відповідності із ст. 1195 ЦК України втрачений заробіток внаслідок втрати професійної працездатності у розмірі 29 982,19 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст. 25 Закону непрацюючому потерпілому відшкодовується допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати , встановленої законодавством. Тому ОСОБА_3 має право на отримання від ПрАТ «СК «Іллічівське» 985 грн. допомоги відповідно розміру мінімальної заробітної плати.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення витрат на лікування, діагностику, протезування ОСОБА_3, суд посилався на те, що дані витрати понесла його сестра, а тому підстав для стягнення цих сум на користь потерпілого не вбачається.

З таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст . 1195 ЦК України, п 26.6 ст. 26 Закону потерпілим, які на момент настання страхового випадку не одержували доходів , у зв'язку із стійкою втратою працездатності відшкодовуються витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням та доглядом у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Як пояснила ОСОБА_4, сестра ОСОБА_3, після травми вона змушена була приймати усі заходи для врятування життя брата, який був у безпорадному стані і не міг за себе потурбуватись і не мав таких коштів на лікування. Не тільки вона, але й усі родичі збирали гроші на його лікування. Ті кошти, які вона витратила на лікування брата, вона йому безвідплатно не передавала і між ними існує домовленість про те, що він після отримання коштів поверне їй потрачену на його лікування суму. На підтвердження існуючої між ними домовленості вона надала суду розписку.

Із оригіналів чеків на придбання лікарських препаратів, які знаходяться у кримінальній справі, вбачається, що основна маса їх виписана на ім'я ОСОБА_3 , інші чеки не мають прізвища покупця. ( том 2 а.с. 13 -95 кримінальної справи)

Колегія суддів вважає, що в даному випадку не має значення, за чиї гроші було придбано лікарські препарати, оскільки судом встановлено, що вони витрачені на лікування потерпілого за призначенням лікарів. Крім того, він має зобов'язання про повернення цих сум сестрі, тому він, як потерпілий має право на відшкодування додаткових витрат на лікування.

Із наданих суду документально підтверджених витрат на лікування, вбачається, що на придбання ліків потерпілому було потрачено 61 293 грн. Крім того, потерпілому було встановлено систему інтромедуляної фіксації, вартістю 6500 грн, вартість знімків та рентгеноконтролю склала 495 грн, вартість УЗД склала 120 грн, вартість магнітнорезонансної томограми - 240 грн, усього на загальну суму 68648 грн.

Оскільки ліміт страхової суми у зв'язку із пошкодженням здоров'я складає 51 000 грн, страхова компанія повинна відшкодувати потерпілому разову допомогу 985 грн та витрати на лікування у розмірі 50015 грн. Різницю у вартості лікування та сумою, яку повинна сплатити страхова компанія, потерпілому повинен відшкодувати ОСОБА_2 у сумі 18633 грн.

Підстав для відшкодування інших сум не вбачається, як не підтверджених документально та стягнення яких не передбачено законом.

Колегія суддів вважає, що підстав для збільшення суми відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 не вбачається. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у загальній сумі у розмірі 50 000 грн, суд виходив із засад розумності, справедливості, обставин справи та глибини моральних страждань.

Вимоги ОСОБА_3 про відшкодування йому вартості встановлення газобалонної установки на автомобіль задоволенню не підлягають, оскільки ця вартість входить в оцінку автомобіля при проведенні експертизи.

Колегія суддів також вважає, що підстав для індексації відшкодування шкоди, передбаченої ст. 1208 ЦК України , не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 1208 ЦК України, за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.

За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Оскільки розмір відшкодування шкоди внаслідок каліцтва потерпілому ОСОБА_3 визначався із мінімальної заробітної плати, як не працюючому на час травми, то в даному випадку суд повинен керуватись ч. 2 названої статті. Але як вбачається із розрахунку відшкодування шкоди внаслідок каліцтва, суд врахував збільшення розміру мінімальної заробітної плати за кожний період підвищення і визначив суму з урахуванням вимог ч. 2 ст. 1208 ЦК України.

Тому підстав для індексації цієї суми не вбачається. Підстав для індексації вартості лікарських засобів , потрачених на лікування потерпілого, також не вбачається. Законом України від 03.07.1991 року «Про індексацію грошових доходів населення» не передбачено індексацію сум, які мають разовий характер.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у стягненні пені із страхової компанії.

Відповідно до вимог п. 37.1 Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дні отримання страховиком визначених у ст. 35 Закону документів або в строки та обсягах, визначених судом.

Оскільки в даному випадку виник спір з питань правомірності такої виплати та розміру страхового відшкодування, який вирішується судом, підстав для стягнення пені із страхової компанії не вбачається.

Внаслідок зміни рішення суду змінились розміри сум, стягнутих із сторін , а також і розмір судового збору, стягуваного на користь держави.

Таким чином із страхової компанії на користь держави слід стягнути судовий збір 923,41 грн та із ОСОБА_2 на користь держави - 625,65 грн.

Керуючись ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 23 квітня 2012 року задовольнити частково.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 23 квітня 2012 року в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1 змінити.

Стягнути з ПрАТ «СК «Іллічвське» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальних збитків 16 244 грн

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на поминальний обід 3 840 грн .та у відшкодування моральної шкоди 80 000 грн.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 23 квітня 2012 року в частині відшкодування моральної шкоди з ПрАТ «СК»Іллічівське» в розмірі 2550 грн. скасувати, в позові ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Іллічівське» про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 23 квітня 2012 року в частині відшкодування шкоди ОСОБА_3 за пошкоджений автомобіль , у зв'язку із втратою працездатності та судового збору, стягнутого на користь держави -змінити.

Стягнути із ПрАТ «СК «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування збитків завданих пошкодженням автомобіля 24990 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля

9493 ,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою 85% працездатності за період з 18.07.2008 року по 01.03.2012 року суму у розмірі 29 982,19 грн.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 23 квітня 2012 року в частині відмови у стягненні додаткових витрат на лікування ОСОБА_3, разової допомоги у розмірі 985 грн. скасувати , позовні вимоги в цій частині задовольнити частково.

Стягнути із ПрАТ « СК «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 витрати, понесені на його лікування та разову допомогу у розмірі 985 грн. всього у розмірі 51 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат на лікування 18633 грн.

Стягнути на користь держави з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Іллічівське» 923,41 грн. з ОСОБА_2 - 625,65 грн.

В решті частини рішення суду залишити без зміни.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року відхилити

Додаткове рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року залишити без зміни.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді: