< >
Справа № 1990/22-ц-679/12 Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.
Провадження № 22-ц/1990/679/12 Доповідач - Щавурська Н.Б.
Категорія - 31
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Щавурської Н.Б.
суддів - Фащевської Н. Є., Гурзеля М. В.,
при секретарі - Бріль В.Л., Щебивовк Г.І.,
з участю сторін - представника апелянта ДП "Укроргтехдіагностика" Тиховського Т.О., позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представника адвоката Трача В.І., представника відповідача ВАТ НАСК "Оранта" Ващука Я.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Укроргтехдіагностика" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 до Державного підприємства "Укроргтехдіагностика", відкритого акціонерного товариства НАСК "Оранта", Львівської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта", ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ДП "Укроргтехдіагностика", ВАТ НАСК "Оранта", Львівської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта", ОСОБА_7 про :
• стягнення з ДП "Укроргтехдіагностика" в користь:
- ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 9568,71 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн.;
- ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 2351,55 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн.;
- ОСОБА_6 матеріальну шкоди в сумі 97378,38 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн.;
- ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 понесені ними судові витрати;
• зобов`язання ВАТ НАСК "Оранта" виплатити ОСОБА_6 страхове відшкодування згідно Полісу серії ВС №5656242 та Полісу серії ВЕ №1239540 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Свої позовні вимоги обгрунтовували тим, що 10.12.2010 року близько 16 год. поблизу с.Митулин Золочівського району Львівської області на 47 км + 600 м автодороги Львів-Тернопіль з вини водія ОСОБА_7, який перебував у трудових відносинах з ДП "Укроргтехдіагностика" та керував належним на праві власності останньому транспортним засобом ВАЗ 21213, мала місце ДТП, під час якої було пошкоджено належний на праві власності ОСОБА_6 транспортний засіб "Міцубісі Ланцер", а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримані тілесні ушкодження. З врахуванням висновку експерта, яким визначено вартість матеріального збитку, та затрат за надані послуги евакуатора просили стягнути з ДП "Укроргтехдіагностика" в користь ОСОБА_6 92738 грн. 38 коп. спричиненої внаслідок ДТП матеріальної шкоди та моральну шкоду, спричинену пошкодженням належного їй на праві власності автомобіля "Міцубісі Ланцер", яку вона оцінює у розмірі 30000 грн. Крім цього, з врахуванням затрачених на лікування та відновлення здоров'я коштів, просили стягнути з ДП "Укроргтехдіагностика" в користь ОСОБА_2 9568 грн. 71 коп., в користь ОСОБА_3 2351 грн. 55 спричиненої внаслідок ДТП матеріальної шкоди та моральну шкоду, якої вони зазнали внаслідок ушкодження здоров'я і яку оцінюють у розмірі 30000 грн. кожен. Також, просили стягнути з ДП "Укроргтехдіагностика" в їх користь витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 10000 грн., а з ВАТ НАСК "Оранта" - страхове відшкодування згідно полісів обов'язкового страхування цивільно-правової правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ДП "Укроргтехдіагностика" в користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4183,99 грн. та 2000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ДП "Укроргтехдіагностика" в користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 400 грн. та 2000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ДП "Укроргтехдіагностика" в користь ОСОБА_6 відшкодування заподіяних їй матеріальних збитків, не покритих страховим відшкодуванням в розмірі 55538,38 грн. та 3000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ДП "Укроргтехдіагностика" в користь ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 1500 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2012 року достягнуто з ДП "Укроргтехдіагностика" судовий збір.
В апеляційній скарзі ДП "Укроргтехдіагностика" просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення:
• з ДП "Укроргтехдіагностика" на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 4180,99 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;
• з ДП "Укроргтехдіагностика" на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 400,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;
• з ДП "Укроргтехдіагностика" на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 1500,00 грн. витрат на правову допомогу;
• з ДП "Укроргтехдіагностика" на користь ОСОБА_6 суми 55538,38 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої автомобілю.
Апелянт зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а також судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку апелянта, судом першої інстанції при ухваленні рішення не в повній мірі враховано положення ст.1194 ЦК України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-ІУ від 01.07.2004 року, згідно яких матеріальні збитки, заподіяні ОСОБА_3, ОСОБА_2 внаслідок ушкодження здоров'я при ДТП та моральна шкода, визначена судом у розмірі 2000 грн. кожному підлягають стягненню не з ДП "Укроргтехдіагностика", а з ВАТ НАСК "Оранта", як такі, що визначені лімітом відповідальності згідно укладеного з ДП "Укроргтехдіагностика" договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 21213. Також, з врахуванням того, що судом першої інстанції не вирішено питання щодо передачі пошкодженого транспортного засобу "Міцубісі Ланцер" ДП "Укроргтехдіагностика", як це передбачено п.9 відповідних роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року чи компенсації позивачем ДП "Укроргтехдіагностика" вартості його залишків, що тягне за собою зменшення розміру відшкодування матеріальної шкоди, заперечують відносно стягнення з них 55538 грн. 38 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_6 Внаслідок пошкодження автомобіл. Не підлягають стягненню, на думку апелянта, й витрати на правову допомогу з підстав, що судом не визначений процесуальний статус ОСОБА_4 (чи діє останній як фахівець у галузі права, чи як представник строни).
У судовому засіданні представник апелянта ДП "Укроргтехдіагностика" ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення. Разом з тим, не заперечують відносно повернення пошкодженого транспортного засобу "Міцубісі Ланцер" державному підприємству "Укроргтехдіагностика" після повного відшкодування останнім збитків.
Представник відповідача ВАТ НАСК "Оранта" ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнав, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим.
Позивач ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленими про день і час розгляду справи апеляційним судом, у судове засідання не з'явилися, що на думку колегії суддів у відповідності до ч.2 ст.305 Цивільно-процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для стягнення страхового відшкодування з ВАТ НАСК "Оранта", оскільки таке виплачено ОСОБА_6 у повному обсязі; відсутності правових підстав для стягнення шкоди з ОСОБА_7, який є неналежним відповідачем, оскільки на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ДП "Укроргтехдіагностика", та наявності правових підстав для часткового стягнення матеріальної та моральної шкоди в користь позивачів з ДП "Укроргтехдіагностика", що є власником автомобіля, водій якого був визнаний винним у вчиненні ДТП, та несе відповідальність за шкоду, завдану працівником під час виконання своїх трудових обов`язків.
Так, судом установлено, що 10.12.2010 року близько 16.00 год. поблизу с.Митулин Золочівського району Львівської області на 47 км + 600 м автодороги Львів-Тернопіль мала місце дорожньо-транспортна пригода, при якій відбулось зіткнення двох транспортних засобів -автомобіля ВАЗ 21213, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_7 та автомобіля марки "Міцубісі Ланцер", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3
Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 14 вересня 2011 року в справі №1-84/2011, ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ст.286 ч.1 КК України на підставі п.е ч.1 ст.1 ЗУ "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011 року, а кримінальну справу щодо нього за цим обвинуваченням закрито.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 10.12.2010 року близько 16.00 год., будучи водієм та керуючи згідно "дорожнього листа службового автомобіля №116721", автомобілем марки "ВАЗ 21213", реєстраційний номер НОМЕР_3, належного ДП "Укроргтехдіагностика", рухаючись на автодорозі Львів-Тернопіль, в напрямку м.Львова, поблизу с.Митулин Золочівського району Львівської області на 47км+600м даної дороги, порушив вимоги п.п.2.3(б), 10.1, 11.2, 12.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, яке виразилось в тому, що він не обрав безпечну відстань та швидкість керованого ним автомобіля, не справився з керуванням транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем марки "Мітцубісі Ланцер", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3
Власником автомобіля ВАЗ 21213, реєстраційний номер НОМЕР_3, є ДП "Укроргтехдіагностика", з яким водій ОСОБА_7 на час ДТП перебував у трудових відносинах.
ОСОБА_6 є власником автомобіля марки "Міцсубісі Лансер", реєстраційний номер НОМЕР_2. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право керування вказаним автомобілем.
Вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_6 за обставин, що мали місце 10.12.2010 року, становить 90538,38 грн. Вартість відновлювального ремонту, представленого на дослідження автомобіля, дорівнює його ринковій вартості на момент пошкодження, а тому експерт прийшов до висновку про недоцільність виконання відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, вартість якого перевищує вартість ідентичного неушкодженого автомобіля.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність ДП "Укроргтехдіагностика" була застрахована. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) згідно умов договору обов'язкового страхування складав 51000 грн., а за шкоду, заподіяну майну -35000 грн. (а.с.24).
В ході судового розгляду справи ВАТ НАСК "ОРАНТА" виплатила ОСОБА_6 страхове відшкодування у розмірі 35000 грн.
Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи вимоги даної статті суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивачів за рахунок відповідача ОСОБА_7, який на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ДП "Укроргтехдіагностика".
У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. А згідно ч.2 цієї ж статті, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
У відповідності до вимог ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав, а частиною 2 цієї ж статті передбачено, у чому саме така шкода полягає.
У відповідності до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-ІУ від 01.07.2004 року з наступними змінами та доповненнями при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно вимог ст.23 даного Закону шкодою, заподіяною здоров"ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди є шкода (в тому числі моральна шкода), пов"язана з лікуванням потерпілого. А ст.24 Закону передбачає, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров"я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.
Враховуючи наведені положення Законів, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про стягнення з ДП "Укроргтехдіагностика" для повного відшкодування, завданої його працівником ОСОБА_7, шкоди позивачу ОСОБА_6 у розмірі 55538 грн. 38 коп., що складає різницю між фактичним розміром шкоди, визначеним висновком експерта в сумі 90538 грн. 38 коп., та страховим відшкодуванням, виплаченим позивачу в ході судового розгляду ВАТ НАСК "Оранта" в сумі 35000 грн.
Обгрунтованими, на думку колегії суддів, виходячи з характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, є й висновки суду першої інстанції про часткове відшкодування відповідачем ДП "Укроргтехдіагностика" позивачу ОСОБА_6 моральної шкоди, завданої пошкодженням належного їй на праві власності транспортного засобу "Міцубісі Ланцер" у розмірі 3000 грн. з врахуванням вимог розумності та справедливості.
Також, не викликають сумнівів і висновки суду в частині стягнення з ДП "Укроргтехдіагностика" витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 1500 грн., визначені судом з врахуванням кількості та тривалості судових засідань, що відповідає положенням Закону України від 20.12.2011 року № 4191-УІ, яким встановлено граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах. Зокрема, згідно ст.1 розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні. При цьому, доводи апелянта щодо невизначеності судом процесуального статусу ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, як такі, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_4, надає стороні у справі (позивачам) правову допомогу як адвокат на підставі ордеру та договору про надання правових послуг адвоката наявних у матеріалах справи (а.с.41, 66).
Однак, рішення суду в частині відшкодування позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 заподіяних ушкодженням здоров'я збитків та моральної шкоди, не можна вважати законним та обгрунтованим, як таке, що ухвалено внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права.
Зокрема, застосовуючи ч.1 ст.1194 ЦК України до відносин між ДП "Укроргтехдіагностика" і ВАТ НАСК "Оранта" в частині стягнення матеріальних збитків в користь ОСОБА_6, судом безпідставно не застосовано дані положення закону і в частині відшкодування збитків позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, завданих внаслідок ушкодження здоров'я та пов'язаної з даним ушкодженням здоров'я моральної шкоди. Як вбачається з полісу № ВЕ/1239540 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і на чому, заперечуючи проти позову, неодноразово наголошував у судовому засіданні представник ДП "Укроргтехдіагностика", страховик ВАТ НАСК "Оранта", забезпечує відшкодування шкоди, завданої не лише майну, а й життю та здоров'ю третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто, виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника -заподіювача шкоди.
Згідно зі ст.22 вказаного Закону потерпілому відшкодовується моральна шкода в розмірі не більше 5% ліміту, зазначеного в п.9.3 ст.9 Закону -51000 грн. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у вчиненні ДТП. Тобто ліміт відповідальності ВАТ НАСК "Оранта" щодо відшкодування моральної шкоди становить 2550 грн.
За змістом відповідальності зазначеного Закону та ст.1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.
Страховик ВАТ НАСК "Оранта" за первинними вимогами позивачів є відповідачем у даній справі, тому незалежно від того, чи наполягає потерпілий на відшкодуванні шкоди її заподіювачем, відповідальність якого застрахована за договором обов'язкового страхування, суд повинен урахувати відповідальність і страховика, що судом першої інстанції при розгляді позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 зроблено не було.
Більше того, судом не враховано, що у страхувальника за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не виникає права регресу до страховика, який видав поліс. У разі настання страхового випадку винною особою є не страхова компанія, а водій транспортного засобу, який заподіяв шкоду.
Крім того, згідно з п.37.4 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальник має право отримати компенсацію його витрат у випадку, коли такі витрати здійснювались за згодою страховика. В іншому випадку страховик може відмовити у компенсації.
Вищенаведене не було враховано під час розгляду справи судом першої інстанції, у зв'язку з чим допущено стягнення з особи, яка застрахувала свою відповідальність, на відшкодування шкоди сум, які за законом мають бути виплачені страховою компанією без права регресної вимоги до винного.
Також, при вирішенні позовних вимог ОСОБА_2, на думку колегії суддів, судом першої інстанції до вказаних правовідносин помилково застосовано положення ч.1 ст.1188 ЦК України та не враховано, що шкода позивачу ОСОБА_2 - пасажиру автомобіля "Міцубісі Ланцер", яким керував його батько ОСОБА_3, заподіяна внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, у зв'язку з чим у відносинах між володільцями кількох джерел підвищеної небезпеки, якими завдано шкоди, та третіми особами, яким володільці джерел підвищеної небезпеки завдали шкоди, діє принцип відповідальності володільців цих джерел незалежно від їх вини, як це передбачено ч.2 ст.1188 ЦК України. Виходячи зі змісту вказаної норми закону, обов'язок відшкодувати у даному випадку шкоду потерпілому покладається на всіх володільців небезпечних об'єктів солідарно, тобто як на ДП "Укроргтехдіагностика", так і на ОСОБА_3
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року з наступними змінами та доповненнями "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення закону а також те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3., який керував транспортним засобом "Міцубісі Ланцер" також (як і державного підприємства "Укроргтехдіагностика") застрахована у ВАТ НАСК "Оранта", ліміт відповідальності згідно полісу № ВС/5656242 за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 51000 грн. (а.с.23), колегія суддів приходить до висновку про стягнення визначеного судом першої інстанції відшкодування, як матеріальної шкоди з врахуванням належних і допустимих доказів у сумі 4183 грн. 99 коп., так і моральної шкоди у сумі 2000 грн. зі страховика -ВАТ НАСК "Оранта".
У відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ДП "Укроргтехдіагностика" матеріальної та моральної шкоди в користь позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким відповідальність за заподіяну ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальну та моральну шкоду слід покласти на ВАТ НАСК "Оранта", як таку, що передбачена лімітами, визначеними полісами обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності як ДП "Укроргтехдіагностика", так і ОСОБА_3 в частині заподіяння шкоди здоров'ю потерпілих та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в частині відшкодування моральної шкоди, визначеної судом у розмірах по 2000 грн. кожному з них.
Крім цього, покладаючи відшкодування вартості транспортного засобу "Міцубісі Ланцер", що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, у розмірі не покритому страховим відшкодуванням на відповідача ДП "Укроргтехдіагностика", судом першої інстанції не враховано роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року з наступними змінами та доповненнями "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди", викладені у п.9, та не вирішено одночасно з постановленням рішення питання про передачу вказаного автомобіля після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. У зв'язку з наведеним, на думку колегії суддів, резолютивну частину рішення суду апеляційної інстанції слід доповнити висновком про зобов'язання ОСОБА_6 передати пошкоджений автомобіль "Міцубісі Ланцер" після повного відшкодування збитків державному підприємству "Укроргтехдіагностика", поклавши на останнє витрати з переоформлення.
Керуючись ст.ст.23, 1172 ч.1, 1187 ч.2, 1188 ч.1, 2, 1194 ч.1 Цивільного кодексу України, ст.ст.3, 9, 22, 23, 24 Закону України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів", 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3,4; 313, 314 ч.2; 316 ч.1; 317 ч.1, 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільно-процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу державного підприємства "Укроргтехдіагностика" - задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2012 року -в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди з державного підприємства "Укроргтехдіагностика" в користь ОСОБА_3 ОСОБА_2 скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким:
• стягнути з відкритого акціонерного товариства страхової компанії "Оранта" в користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4183 (чотири тисячі сто вісімдесяит три) грн. 99 коп. та 2000 (дві тисячі) грн. відшкодування моральної шкоди;
• стягнути з відкритого акціонерного товариства страхової компанії "Оранта" в користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 400 (чотириста) грн. та 2000 (дві тисячі) грн. відшкодування моральної шкоди.
Пошкоджений автомобіль "Міцубісі Ланцер", належний ОСОБА_6, після повного відшкодування збитків повернути державному підприємству "Укроргтехдіагностика", поклавши на нього витрати, пов'язані з переоформленням права власності.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його ухвалення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська