АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого Оверіної О.В.
Судді Журавльова О.Г.,Доценко Л.І..
при секретарі Тер-Григор`ян Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород - Дністровської міжрайонної прокуратури ,прокуратури Одеської області , Генеральної прокуратури України , державного казначейства України про стягнення моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И Л А
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом , пояснюючи що противоправними діями прокуратури йому заподіяна моральна шкода. Враховуючи ступень вини відповідачів позивач просив стягнути на його користь з Білгород - Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області 90000 грн. моральної шкоди , з прокуратури Одеської області 90000 грн. , з Генеральної прокуратури України 70000 грн.
Позивач пояснював , що у 1999 році працівником міліції ОСОБА_2 скоєно ДТП та заподіяно йому тілесні ушкодження .
ОСОБА_1 вказував, що при проведенні слідчих дій робітники міліції та прокуратури вони скоїли фальсифікацію документів, складали підробні документи , винні особи не притягнуті до відповідальності.
Позивач пояснював, що діями прокуратури йому заподіяна моральна шкода, яку повинна відшкодувати уся система прокуратури.
Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 липня 2011 року у задоволення позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційної скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати ,постановити нове рішення , яким задовольнити його позов у повному обсязі , вважаючи ,що суд першої інстанції неповністю з'ясував усі обставини справи , порушив вимоги закону , дав неправильну оцінку обставинам справи . Позивач також просив постановити окрему ухвалу відносно головуючого у суді першої інстанції .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи скарги, заслухавши заперечення представника Білгород - Дністровської міжрайонної прокуратури, прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно ст..303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди нанесеної йому органами прокуратури у зв'язку з порушенням вимог КПК України, Міжнародного Пакту, Конвенції, невжиттям заходів в порядку ст.97 КПК України.
В своїх заявах позивач не вказує конкретних факти протиправності дій або бездіяльності органів прокуратури як заподіяли йому моральну шкоду.
Згідно ст.97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.
Однак, позивач не надає доказів того , що до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури надходила заява або повідомлення ОСОБА_1щодо складення завідомо неправдивого документа, надання недостовірної відповіді.
Факт складання органом прокуратури чи її посадовими, особами неправдивого документу не доводиться належними доказами, окрема рішеннями або вироками суду.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
В своїй заяві позивач не вказує в чому саме полягає завдана їм шкода, не вказує про наявність причинного зав'язку з діями (бездіяльністю) прокуратури та завданої шкодою, жодним чином не доводить та не обґрунтовує розмір цієї шкоди та суми, які вони вважають повинні бути відшкодовані органами прокуратури та Державного казначейства.
Згідно ст.54 Закону України «Про прокуратуру» Генеральна прокуратура України і підпорядковані їй прокуратури є юридичними особами.
Кожна юридична особа самостійно відповідає за свої дії .
Позивач у своєї заяві та поясненнях не вказує саме якими конкретними діями кожного із відповідачів заподіяна шкода.
За таких обставин суд обґрунтовано залишив позов ОСОБА_1 без задоволення , оскільки останнім не надав доказів у підтвердження своїх вимог згідно вимог ст..ст. 10,60 ЦПК України .
Доводи викладені в апеляційний скарзі спростуються матеріалами справи , висновками суду .
Постановляючи рішення суд обґрунтовано керувався нормами матеріального та процесуального права, належним чином перевірив права і обов'язки сторін.
Рішення відповідає вимогам ст.ст.. 214 ,215 ЦПК України і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303,307 ч.1п1., 308,314,319 ЦПК України судова колегія ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.В. Оверіна
Судді Л.І Доценко
О.Г. Журавльова