.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого Оверіної О.В.

Суддів: Мартинової К.П. , Доценко Л.І.

при секретарі Тер-Григор`ян Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунальної установи «Міської Лікарні №8» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Міська лікарня №8» Комунальної установи «Міська лікарня №8» третя особа без самостійних вимог Управління охорони здоров'я Одеської міської ради про зобов'язання видати наказ про зарахування на роботу у зв'язку з незаконним звільненням стягнення заробітку під час вимушеного прогулу стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А

Позивачка звернулась з позовом до Комунальної установи «Міської Лікарні №8» про поновлення на роботі , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу , стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн. У подальшому позивачка доповнила свої позовні вимоги та просила надати наказ про зарахування її на роботу на посаду старшої медсестри терапевтичного відділення №2 Комунальної установи «Міської Лікарні №8» м. Одеси та зробити відповідний запис у трудовій книжці.

10 жовтня 2011 року ОСОБА_1 відмовилась від позовних вимог щодо поновлення на роботі , посилаючись на те що 15.08. 2011р.,після закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 -х років ,приступила до роботи ( а.с.13)

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2011року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунальної установи «Міська лікарня №8» про поновлення на роботі - залишено без розгляду .

Позивачка пояснила , що на підставі наказу №77-к від 10 серпня 2004 року була прийнята на роботу до 2007 року вона була переведена на інші посади та лише 14 березня 2008 року була звільнена з займаної посади згідно п.3 ст.40 КЗпП України на підставі наказу №19-к. 24 червня 2008 року вона дізналась про існування наказу №95 від д25 березня 2008 року яким наказ №19 -к про її звільнення був скасований.

Позивачка просила задовольнити її вимоги.

Представник Комунальної установи «Міської Лікарні №8» позов не визнала та пояснила , що позивачка була звільнена з у зв'язку з численними скаргами на неналежним виконанням свої службових обов'язків, та після отримання інформації про факт її вагітності була поновлена на роботі , про що її було повідомлено у усній формі.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2011 року позовні вимоги позивачки задоволені частково. Суд стягнув з Комунальної установи «Міської Лікарні №8» на користь ОСОБА_1 середній заробіток під час вимушеного прогулу у розмірі 476 грн. 80 коп. Суд стягнув з Комунальної установи «Міської Лікарні №8» на користь ОСОБА_1 не отриману заробітну платню у розмірі 3158 грн. 80 коп., моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

В апеляційній скарзі Комунальна установа «Міської Лікарні №8» просить рішення суду скасувати , ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Розглянувши матеріали справи , заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, заперечення на неї судова колегія вважає , що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено ,це підтверджується матеріалами справи ,що позивачка працювала в Комунальної установи «Міська лікарня №8» медичною сестрою кардіологічного, кабінету , у 2007 році вона була переведена на посаду старшої медичної сестри терапевтичного відділення №2 .

14 березня 2008 року позивачка була звільнена з займаної посади згідно п.3 ст.40 КЗпП України на підставі наказу № 19- к.

Після перевірки Управлінням праці та соціального захисту населення Київського районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_1 наказом №95 від 25 березня 2008 року був скасовано наказ про її звільнення

Позивачка дізналася про цей наказ тільки 24 червня 2008 року , не дивлячись на то ,що вже 11 квітня 2008 року звернулася до суду з позовною заявою , після чого змінила свої позовні вимоги ( а.с. 50,55) . Вона не отримала копії наказу , в лікарні їй не говорили про те , що вона поновлена на роботі .

Представник відповідача не заперечував , що вони не направляли ОСОБА_2 копію наказу №95 від 25 березня 2008 року , але був укладено акт від 26 .03 .2008 року про те ,що позивачка ознайомлена з наказами № № 95 та 96 від 25.03. 2008 року (.т.2 а.с.65) . Позивачка заперечувала ,що цей акт укладався, про його існування їй стало відомо тільки у червні 2008 року до цього часу відповідач не надав цій акт до суду ,який розглядав спір (а.с. 49 )

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку , що позивачка не мала можливості приступити до виконання своїх обов'язків , отримувати зарплату . Суд обґрунтовано стягнув з відповідача 3158 грн.80коп - не отриману зарплату за період з 26 .03. 2008 р. по 17.06 .2008 р. Відповідач не надав суду доказів , що не виплата зарплати відбулося з вини позивачки ., ніяких дій до ОСОБА_2 у зв'язку з невиходом її на роботу адміністрація лікарні не робила .

Також відповідач не надав суду доказів того , що відповідачка отримала 476 грн. 80 коп . за час вимушеного прогулу .

За таких обставин рішення суду в частині стягнення зазначених сум постановлено відповідно діючого законодавства та зібраних по справі доказів .

Разом з тим , судова колегія вважає , що рішення суду в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміни .Враховуючи ступень страждань позивачки , неможливість працювати під час вагітності , занепокоєність у зв'язку зі втратою роботи , судова колегія вважає , ,що розмір моральної шкоди повинно знизити до 1000 (тисяча ) грн.

Доводи, викладені у апеляційної скарзі спростуються висновками суду та зібраними по справі доказами .

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.3 ,309, 316 ЦПК України судова колегія ,-

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу Комунальної установи «Міська лікарня №8» - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2011 року - в частині стягнення моральної шкоди з Комунальної установи «Міська лікарня №8» на користь ОСОБА_1 у розмірі 3000 грн. - змінити , зменшити розмір моральної шкоди до 1000 грн. У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.В. Оверіна

Судді К.П. Мартинова

Л.І. Доценко