УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Чуйко О.Г., Слинька С.С.,

за участю прокурора Підвербної Г.Я.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 02 серпня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - помічника прокурора міста ОСОБА_5Турчинської на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2012 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2011 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

засуджено за ст. 296 ч.4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців і його зобов'язано протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, який не має судимості,

засуджено за ст. 296 ч.4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців і його зобов'язано протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації.

Вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винуватими і засуджено за те, що вони 19 лютого 2011 року близько 19 години 30 хвилин на території зупинки громадського транспорту по вул. Конякіна в м. Луцьку, неподалік магазину «Салют», пристали до потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, використовуючи заздалегідь заготовлену для нанесення тілесних ушкоджень дерев'яну биту, нанесли останнім декілька ударів вказаною битою, а саме: ОСОБА_7 наніс ОСОБА_8 один удар по спині та один удар по правій нозі ОСОБА_9, а ОСОБА_6 наніс один удар в голову ОСОБА_9, від чого останній впав на землю та на деякий час втратив свідомість, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 фізичний біль, а потерпілому ОСОБА_9 - легкі та легкі з короткочасним розладом здоров'я тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2012 року вказаний вирок в частині кваліфікації дій та призначеного засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання залишено без змін, а резолютивну частину рішення в частині застосування ст. 76 КК України змінено, контроль за виконанням засудженими покладених на них обов'язків покладено на кримінально-виконавчу інспекцію.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного засудженим покарання ступеню тяжкості злочину і особі кожного з них внаслідок м'якості. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно призначив покарання із застосуванням ст.75 КК України, належним чином не врахував особи засуджених та обставини вчинення злочину, а апеляційний суд в порушення вимог ст. 377 КПК України своє рішення щодо відхилення апеляції належним чином не мотивував.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів касаційної скарги прокурора та наявність підстав для скасування ухвали суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_6, ОСОБА_7 та правильність кваліфікації їх дій за ст. 296 ч.4 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м'якості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного засудженим покарання.

При призначені засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особу кожного із засуджених, які до кримінальної відповідальності притягуються вперше, позитивно характеризуються за місцем проживання, їх молодий вік та думку потерпілих, які просили не позбавляти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 волі, а також те, що ОСОБА_7 займається суспільно-корисною працею, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та конкретні обставини вчиненого злочину.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано призначив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі та дійшов правильного висновку про можливість виправлення та перевиховання засуджених без ізоляції від суспільства, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, а прийняте рішення належним чином мотивував.

Отже, покарання засудженим призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів, призначене кожному із засуджених покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При розгляді апеляції прокурора суд апеляційної інстанції її доводи перевірив і своє рішення належним чином мотивував. Ухвала апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

За таких обставин, доводи касаційної скарги прокурора щодо м'якості призначеного засудженим покарання, порушення вимог ст. 65 КК України судом першої інстанції при призначенні покарання і порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінально-процесуального закону є безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги і скасування вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий судовий розгляд не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2012 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.

Судді:

_________________ _____________ _______________

В.В.Наставний О.Г.Чуйко С.С.Слинько