Справа № 221/2438/2012
Провадження № 1/221/2753/2012
16.08.2012
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Староміський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді -Антонюка В.В.,
при секретарі -Курутіній О.В.,
з участю прокурора - Хоменка П.Л.,
адвоката -Романова В.В.,
потерпілої - ОСОБА_2,
підсудного - ОСОБА_3,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальної справи по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Турбів, Липовецького
району, Вінницької області, українця, громадянина
України, освіта 10 класів, одруженого, неповнолітніх
дітей немає, працюючого водієм ПП «Сінхронавто»
м. Вінниця, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 27.05.2005 року Староміським районним судом м.
Вінниці за ст. 122 ч.2, 296ч.1 КК України до 4 років
позбавлення волі, звільненого 31.03.2007 року
умовно-достроково на 1 рік 8 місяців,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3, обвинувачується в тому, що 18.11.2004 року в другій половині дня, він перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння вирішив задовольнити свою статеву пристрасть, вийшов з території підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташоване по АДРЕСА_2 та направився у бік «ІНФОРМАЦІЯ_3»у пошуках особи жіночої статі.
Приблизно о 19.00 годині на перехресті вулиць А. Іванова та С.Ценского м. Вінниці він познайомився з раніше йому незнайомою ОСОБА_6, з якою попрямував у вздовж залізничних колій, які розташовані між «ІНФОРМАЦІЯ_3», що по АДРЕСА_4 та АТП № 10556, що по АДРЕСА_3. Наблизившись до тупику залізничних колій, які розташовані біля паркану зазначеного АТП, між ними раптово виникла сварка на ґрунті того, що ОСОБА_6, відмовилась вступати з ним у статевий акт. В процесі сварки ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 удари рукою та ногою в область задньої поверхні правої кісті та у верхню третину лівого стегна, чим спричинив тілесні ушкодження у виді синців, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого умисно, без наявних на те причин, з використанням малозначного приводу, з метою позбавлення життя ОСОБА_6, висмикнув з її куртки шнурок чорного кольору, який накинув на шию ОСОБА_6 та кільцевидно здавив шию зашморгом, після чого стиснув шнурок двома руками зліва на право та утримував його на шиї, що супроводжувалось розривом правого синдесмозу між великим рогом та тілом, крововиливом в сполучних оболонках очей, рідким станом крові темно-червоного кольору, повнокрів'ям, набряком внутрішніх органів, механічною асфіксією та настанням смерті ОСОБА_6 Після вчиненого злочину ОСОБА_3 зав»язав шнурок на шиї потерпілої простим вузлом, кинув її труп у струмок та з місця пригоди зник.
19.11.2004р., у ранковий час, біля паркану АТП № 10556, мешканцями м. Вінниці у струмку з зашморгом на шиї було виявлено труп ОСОБА_6 Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1015 від 21.01.2005р. смерть ОСОБА_6 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення шиї петлею зашморгом, що був затягнутий руками, про що свідчить странгуляційна борозна та синці на шиї. Встановлена причина смерті - механічна асфіксія, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, підсудний ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про направлення кримінальної справи про його обвинувачення за ст. 115 ч.1 КК України на додаткове розслідування, мотивуючи своє клопотання тим, що зібрані по справі докази, експертизи та протокол відтворення обстановки та обставин події суперечать одна одній та прямо не вказують на нього як на особу, що вчинила злочин. З висновків експертиз вбачається, що до смерті ОСОБА_6 могли бути причетні ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, однак слідчі не розслідували дану версію вчинення злочину вказаними особами, достеменно не встановили місце знаходження кожного з перерахованих осіб на час вчинення злочину. В піднігтьовому вмісті з рук ОСОБА_6 були вилучені епітеліальні клітини, які належать ОСОБА_10 Ґрунтознавча експертиза вказує на те, що ОСОБА_6, не прийшла на місце події злочину сама, оскільки ґрунт на її взутті не відповідає ґрунту місцевості, де було вчинено злочин. Окрім цього, ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, якою частково задоволено його касаційну скаргу, а вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 27.05.2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19.08.2010 року щодо нього скасовано і справу направлено на новий судовий розгляд встановлено, що постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 23.04.2009 року справу було направлено на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, однак зазначені недоліки були усунуті органами досудового слідства лише частково. Просить направити дану кримінальну справу на додаткове розслідування та змінити йому запобіжний захід із «утримання під вартою»на «підписку про невиїзд».
Прокурор Хоменко П.Л., просив відмовити у задоволенні клопотання, вважає, що в справі зібрані всі необхідні докази для її судового розгляду та просив міру запобіжного заходу залишити «утримання під вартою».
Потерпіла ОСОБА_2 посилається на думку суду.
Адвокат Романов В.В. підтримав клопотання, свого підзахисного та доповнив, що під час досудового слідства було порушено право підсудного на належний захист, оскільки Романову В.В. було неправомірно відмовлено у допуску його до участі у кримінальній справі.
Вислухавши думку учасників процесу, суд прийшов до висновку, що клопотання підсудного ОСОБА_3 про направлення кримінальної справи про його обвинувачення за ст. 115 ч.1 КК України на додаткове розслідування є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута у судовому засіданні.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою Староміського районного суду від 23.04.2009 року (т. 7 а.с. 154), кримінальна справа щодо ОСОБА_3 була направлена на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства. При цьому в постанові було зазначено, що показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_9, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 дані про обставини події, яка мала місце 18.11.2004 року є суперечливими та викликають сумніви в їх достовірності, які усунути в судовому засіданні неможливо.
Крім цього, в постанові про направлення справи на додаткове розслідування суд вказував: на розбіжності в показаннях ОСОБА_3, які він давав під час відтворення обстановки та обставин події (т.3 а.с.28-32); необхідність встановлення місця знаходження свідків на момент смерті ОСОБА_6, які бачилися та спілкувались з нею; надання правової оцінки висновкам експертів з яких вбачається, що на об»єктах вилучених з місця злочину, а саме на білизні загиблої, були виявлені сліди поту, а під нігтями епітеліальні клітини, походження яких від ОСОБА_3 виключається, вони можуть належати іншим особам; необхідність проведення ґрунтознавчої експертизи; необхідність встановлення осіб з якими ОСОБА_6 перебувала у статевих стосунках, оскільки висновок судово-медичної експертизи вказує на наявність у померлої ушкоджень в області статевих органів; необхідності перевірки даних про викрадення у ОСОБА_6 мобільного телефону з огляду на те, чи не пов»язана ця подія з її вбивством. Судом також було встановлено факт порушення права підсудного на захист, допущене під час проведення досудового слідства.
Як вбачається із матеріалів справи під час проведення досудового слідства ОСОБА_3 три рази подавав явки з повинною, перша з яких була подана 13.09.2005 року, друга -25.04.2006 року, третя -10.03.2008 року. В подальшому як під час проведення досудового слідства так і під час попереднього розгляду справи в суді ОСОБА_3 заявляв, що вказані явки були подані в результаті застосування до нього психічного та фізичного насильства. Вказані заяви ОСОБА_3 були перевірені і постановою помічника прокурора Староміського району м. Вінниці в порушенні кримінальної справи за вказаними ОСОБА_3 фактами було відмовлено (т. 6 а.с.196-197).
Такі ж висновки містяться і в постанові заступника прокурора м. Вінниці про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.01.2010 року (т. 8 а.с.105) та у висновку складеному працівниками УДДПВП у Вінницькій області. Разом з тим, на думку суду, надати належну оцінку ефективності вказаних перевірок неможливо, оскільки вони не містять відповіді на всі доводи викладені у скаргах ОСОБА_3 зокрема, щодо безпідставного переміщення його утримання в різних ІТТ Вінницької області та незаконного утримання під вартою починаючи з 04 по 12 березня 2008 року, тобто в той період, коли ним була подана остання явка з повинною.
На вказані порушення вказує і колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй ухвалі від 22.03.2012 року.
Враховуючи вище викладене, суд позбавлений можливості з'ясувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, що перешкоджає усуненню неповноти, яка була допущена при розслідуванні справи, також суду не виявляється можливим виконати дії, необхідні для встановлення істини по справі, а саме:
- усунути розбіжності між показаннями підсудного ОСОБА_3, які він давав під час відтворення обстановки та обставин події (Т.№3 а.с. 28-32) та вказував, що «він накинув обома руками на шию ОСОБА_6 шнурок, перекинувши через її голову, після цього він затягнув шнурка на шиї обома руками, тобто ліва рука пішла вправо, а права вліво. Ніяких петель з мотузка він не робив, просто накинув на шию та затягнув шнурок. Дівчина захарчала і він відпустив шнурок, залишивши його на шиї і відштовхнув дівчину від себе. Коли підсудний тримав шнурок у затягнутому стані дівчина залишалася стояти перед ним, а коли він її відштовхнув, то вона відійшла можливо на метр і впала на землю. На той момент він дівчину не роздягав, вміст її кишень не перевіряв і нічого з неї не знімав. Відштовхнувши дівчину підсудний одразу ж пішов з того місця». Отже, враховуючи, що ніяких петель з мотузка ОСОБА_3 не робив, залишений на шиї ОСОБА_6 шнурок повинен був сповзти з неї, оскільки він не був зафіксований. На той момент коли підсудний утримував шнурок дівчина стояла перед ним, тобто її м'язи не були обм'яклі, що повинно було б мати місце під час удушення та нестачі кисню, а були у звичайному стані, крім того, коли підсудний відштовхнув дівчину від себе вона відійшла на метр, тобто вона була живою і мала змогу рухатися. ОСОБА_3 вказує, що він дівчину не роздягав, вміст її кишень не перевіряв і нічого з неї не знімав, а відштовхнувши її він одразу ж пішов з того місця, хоча труп ОСОБА_6 був знайдений в напівоголеному стані, що вбачається з протоколу огляду місця події від 19.11.2004р., а саме: між АТП-10556 м. Вінниці та «ІНФОРМАЦІЯ_3»біля залізничної колії виявлено напівоголений труп невідомої особи жіночої статі, який лежить в струмку, навколо шиї виявлений зашморг із шнурка чорного кольору діаметром 0,3 см розташований горизонтально, який щільно обтягує шию. (Т.№ 1 а.с. 3-5). Крім того, відповідно до висновку експерта №885/1900 від10.12.2004р. вбачається, що вузол був утворений шляхом складанням мотузки в дві частини та зав'язуванням навколо шиї трупа подвійним простим вузлом (Т.№1 а.с.155) ;
•- встановити місце знаходження свідків на момент смерті ОСОБА_6, які бачилися та спілкувалися з ОСОБА_6 на передодні її смерті /в разі необхідності скласти хронологію дня / та перевірити правдивість їх показань шляхом допиту додаткових свідків, які б підтвердили або спростували знаходження їх в тому чи іншому місці;
•- надати правову оцінку наступним висновкам експерта:
1. №143 від 16.05.2006р., згідно якого в об'єктах №1,2,3,4,5 на трусах-плавках, вилучених на місці події, встановлено наявність поту. Піт належить особі кров якої містить в собі антиген В і походження цього поту від ОСОБА_3 виключається (Т.№3 а.с.132-136);
2. № 59 від 18.05.2006р., де зазначено: «враховуючи отримані результати по судово-цитологічному дослідженню піднігтьового вмісту рук трупа ОСОБА_6 і групову характеристику ОСОБА_10 можна прийти до висновку, що походження епітеліальних клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті рук трупу ОСОБА_6 може бути від будь-якої особи (осіб), в крові якої міститься антиген В, тобто від організму ОСОБА_3 виключається»(Т.№3 а.с. 140-141);
3. №123 від 12.06.2007р., де зазначено: «враховуючи отримані результати по судово-цитологічному дослідженню піднігтьового вмісту рук трупа ОСОБА_6 і групову характеристику ОСОБА_10 можна прийти до висновку, що походження епітеліальних клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук (об'єкти №№ 1,2) трупу ОСОБА_6 може бути від будь-якої особи (осіб), в крові якої міститься антиген В, в тому числі від організму ОСОБА_10»(Т.№3 а.с. 280-281);
4. №150 від 15.06.2007р., де в підсумках зазначено: «… отриманні результати досліджень не виключають можливості походження поту на вказаних трусах - плавках від ОСОБА_10» (Т.№3 а.с.283-285);
5. №159 від 15.06.2007р ., де у підсумках зазначено: «… домішок поту у вищевказаних об'єктах і ОСОБА_10 і самої потерпілої ОСОБА_6 не виключається.»(Т.№3 а.с.287-290);
6. №160 від 15.06.2007р., де у підсумках визначено: «… домішок поту ОСОБА_35 і домішок поту самої потерпілої ОСОБА_6 в об'єктах №№3,4,5 на шнурку і №6 на нитці - не виключається»(Т.№3 а.с.303-305);
7. №156 від 15.06.2007р., де у підсумках визначено: «… домішок поту ОСОБА_8 і домішок поту самої потерпілої ОСОБА_6 в об'єктах №№3,4,5 на шнурку і №6 на нитці - не виключається»(Т.№3 а.с.314-316);
8. №154 від 15.06.2007р., де у підсумках визначено: «… домішок поту ОСОБА_9 і домішок поту самої потерпілої ОСОБА_6 в об'єктах №№3,4,5 на шнурку і №6 на нитці - не виключається»(Т.№3 а.с.339-341);
9. №804 від 03.04.2008р./грунтознавча експертиза /, де визначено, що зразки ґрунту, виявлені на жіночих чоботях, (об.1-2- чоботи ОСОБА_6) відрізняються від грунту, вилученому при ОМП з т. №№ 1-7 згідно план - схеми, (об.3-9) за груповими ознаками - кольором, за родовими ознаками - механічним складом та карбонатністю, та за якісним елементним складом та відносним кількісним вмістом виявлених елементів (Т.№5 а.с.148-152).
Також, суд звертає увагу на висновок експерта №1015 від 21.01.2005р. судового - медичної експертизи трупа ОСОБА_6 (Т.№2 а.с.19-24), де крім встановлення причини смерті потерпілої виявлені: «…крововиливи та тріщини на слизовій присінку піхви, які свідчать про те, що вони утворились від дії тупого твердого предмету, яким міг бути і статевий прутень в напруженому стані. Стан внутрішніх статевих органів свідчать про те, що ОСОБА_6 до настання смерті жила статевим життям». Дані обставини вказують на необхідність встановлення особи( осіб) з якою (якими) ОСОБА_6 підтримувала близькі стосунки, та перевірки її (їх) щодо причетності до смерті останньої. Встановлення даної (даних) особи (осіб) має суттєве значення для встановлення істини у справі та визначення умислу вчинення злочину щодо неповнолітньої.
Також, досудовим слідством не перевірено співвідношення між подіями щодо викрадення у ОСОБА_6 мобільного телефону на передодні її смерті та безпосередньо вбивством неповнолітньої.
Крім того, судом встановлено порушення права підсудного ОСОБА_3 на захист під час досудового слідства, оскільки згідно вимог ст. 47 КПК України підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників. Не зважаючи на вказану норму закону слідчий неправомірно виніс постанову про відмову захисникові Романову В.В. у допуску його до участі у кримінальній справі (Т.№5 а.с.1-3).
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що досудовим слідством допущена неправильність та неповнота слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а тому вважає за необхідне направити матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115ч.1 КК України на додаткове розслідування.
При проведенні додаткового розслідування необхідно усунути всі зазначені судом недоліки та суперечності.
Крім того суд зазначає, що в разі необхідності слід провести інші слідчі дії, які необхідні для з'ясування дійсних обставин справи.
Не з'ясування даних обставин є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Вирішуючи клопотання в частині зміни відносно підсудного запобіжного заходу, суд вважає за доцільне залишити його без задоволення, запобіжний захід у виді «взяття під варту»без змін, оскільки підсудний ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, де санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, що дає суду підстави вважати, що він буде ухилятися від суду та перешкоджати встановленню істини по справі, тому утримання під вартою можливе ще й з мотивів самої тільки небезпечності злочину.
Керуючись ст.ст. 155, 281, 296 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Клопотання підсудного ОСОБА_3 про направлення кримінальної справи про його обвинувачення за ст. 115ч.1 КК України на додаткове розслідування - задовольнити.
Матеріали кримінальної справи № 221/2438/2012 про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 115 ч.1 КК України направити прокурору міста Вінниці для організації проведення додаткового розслідування.
Клопотання підсудного ОСОБА_3 в частині зміни відносно нього запобіжного заходу - залишити без задоволення, а запобіжний захід у виді «взяття під варту» - без змін.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: