Справа № 22ц - 563/08 Головуючий у 1 інстанції - Восковська О.А.
Категорія - 37 Доповідач - Киця С.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2008 року липня 10 місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Лончука В.Г.
суддів Киці С.І., Расевича С.І.
при секретарі Масляній С.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1на рішення Ковельського міськрайонного суду від 21 травня 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 21 травня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1право власності на ¼ ідеальної частки житлового АДРЕСА_1в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. В решті позову відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Посилається на те, що суд в рішенні викривив очевидні факти, які спростовуються матеріалами справи. Рішення постановлене без додержання норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати його та постановити нове законне рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що АДРЕСА_1був набутий подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в період шлюбу і являвся їх спільною сумісною власністю. Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на ½ частину житлового будинку. ОСОБА_1 звернувся 7 грудня 1998 року у державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 Таку ж заяву про прийняття спадщини 11 січня 1999 року подав і чоловік померлої ОСОБА_5 Згідно заповіту ОСОБА_5 від 27.10.2003 року, посвідченого Ковельською державною нотаріальною конторою, своє майно він заповів ОСОБА_1 Відповідно до заповіту, посвідченого Синівською сільською радою Старовижівського району 23 липня 2004 року, ОСОБА_5 заповів усе належне йому майно своїй сестрі ОСОБА_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується актовим записом про смерть від 11.12.2004 року № 21.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно ст. 1216 спадкування є перехід прав та обов”язків від фізичної особи, яка померла (спадковдавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4, яка складалась із ¼ частини житлового АДРЕСА_1, з врахуванням того, що будинок був спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і обоє спадкоємців -ОСОБА_5 ОСОБА_1, після смерті ОСОБА_4 прийняли спадщину. Суд правильно визнав за позивачем право власності на цю частину будинку в порядку спадкування.
ОСОБА_5 склав заповіт 23 липня 2004 року, відповідно до якого все належне йому майно на час смерті заповів відповідачці ОСОБА_2 Складенням цього заповіту було скасовано попередній заповіт ОСОБА_5 від 27.10.2003р. яким все своє майно він заповідав позивачу по справі ОСОБА_7 Покликання апелянта на те, що спірний заповіт не був підписаний ОСОБА_5 та не була встановлена особа заповідача заперечуються доказами, здобутими під час розгляду справи.
Оспорюваний заповіт від 23 липня 2004 року був складений ОСОБА_5 і посвідчений секретарем Синівської сільської ради Старовижівського району Волинської області. При посвідченні заповіту зазначено, що у зв”язку з хворобою ОСОБА_5 на його особисте прохання в його присутності текст заповіту підписано сільським головою Кіпень М.М. Той факт, що ОСОБА_5 не міг сам підписати заповіт за станом свого здоров”я та похилого віку підтверджується його медичною карткою, показаннями свідків, а також висновком посмертної судово-медичної експертизи № 19 від 21.04.2008р., в якій зазначено, що у ОСОБА_1 були термічні опіки полум”ям шиї, тулуба та обох китиць, які ускладнились келоїдними шрамами згинальною конрактурорю міжфалангових суглобів обох китиць з різким порушенням 3,5 пальців зліва, справа в легкій-середній степені. При цьому вказано, що з такими захворюваннями та їх ускладненнями, як правило, хворі можуть виконувати будь-які дії, писати, їсти. Отже, ОСОБА_5 не міг власноручно підписати заповіт і підписання його іншою особою не суперечить вимогам закону. Особа заповідача була встановлена секретарем сільської ради, хоч і не відповідно до паспорту, так як його незаконно утримував у себе позивач та не викликала будь-яких сумнівів. Даних про те, що психічний стан ОСОБА_5 був таким, який давав би підставу припустити, що він в момент укладення заповіту не розумів значення своїх дій чи не міг ними керувати суду не надано. Крім того, позивач відмовився від проведення судово-психіатричної експертизи.
Таким чином, складення заповіту 23 липня 2004 року ОСОБА_5 на ім”я своєї сестри ОСОБА_2 відповідало його справжній волі і суд прийшов до правильного висновку, що підстав для визнання його недійсним немає.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи і правильно частково задовольнив позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.
Рішення судом постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1відхилити, а рішення Ковельсьского міськрайонного суду від 21 травня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: