ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.06 Справа № 4/84.
Суддя Батюк Г.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне німецько-британо-українське підприємство "Трансгазбуд", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "ДорБудТехнологія", м.Луганськ
про стягнення 896954 грн. 66 коп.
у присутності представників сторін:
від позивача: Коршун О.А. дов. № 187/2006-К від 11.05.06;
від відповідача: Далеко К.О. дов. б/н від 01.03.06
Технічна фіксація судового процесу не здійснюється за клопотанням сторін.
Суть справи: заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 896954 грн.66 коп. за поставку товарно-матеріальні цінності.
Відповідач за первісним позовом подав відзив на позовну заяву від 14.04.04 № 94 , яким вимоги позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що:
- керівництво ТОВ „Виробнича компанія „Дорбудтехнологія" ( відповідач у справі) не замовляло товарно матеріальні цінності у ТОВ СП „Трансгазбуд". Цей факт підтверджується відповідними записами, зробленими на видаткових накладних № РНДП - 019/6 від 09.02.05, № РНДП - 019/2 від 31.01.05, № РНОД - 00152 від 31.10.04, згідно з якими товар було відвантажено "без замовлення";
- умовою продажу товару за видатковими накладними визначена попередня оплата, попередня оплата не проводилася, оскільки сторонами на той час не була узгоджена ціна договору, тому позивачем було відвантажені товарно-матеріальні цінності за власною ініціативою;
- оскільки відповідач виявив бажання достроково відвантажити товар, то Генеральним директором ТОВ „Виробнича компанія „Дорбудтехнологія" видавалися довіреності ЯИР № 846515 від 22.10.2004 року, ЯИХ № 334194, ЯИР № 846547 від 04.02.2005 року на отримання товарно-матеріальних цінностей, для зберігання до моменту визначення таких істотних умов договору, як: ціна;термін виконання;
- видаткова накладна № РНДП - 019/2 від 31 січня 2005 року та видаткова накладна № РНОД - 00152 від 31 жовтня 2004 року не можуть бути прийняті як належні докази отримання товару ТОВ СП „Трансгазбуд", оскільки їх зміст не ідентифікує осіб, які отримали товарно-матеріальні цінності.
Позивачем за первісним позовом надане додаткове пояснення від 09.06.06 № 225/2006-К, якому він повідомив, що відповідачем за первісним позовом проведено часткову оплату за поставлений Товар на суму 200000 грн. 00 коп., у зв»язку з чим він просить стягнути з відповідача суму боргу за поставлений товар 696954 грн. 66 коп.
Позивачем надане до суду клопотання від 12.04.06 № 157/2006-К, яким просить суд для забезпечення первісного позову накласти арешт на все майно та грошові кошти відповідача за первісним позовом , які знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача в розмірі суми позовних вимог 896954 грн. 66 коп.
Відповідач за первісним позовом ( позивачем за зустрічним позовом) 14.04.06 подав зустрічну позовну заяву № 93 від 14.04.06 про визнання недійсними угод укладеними між ТОВ СП "Трансгазбуд" та ТОВ ВК "Дорбудтехнологія": від 31.10.04 видаткова накладна № РНОД-00152; від 31.01.05 видаткова накладна № РНДП -019/2; від 09.02.05 видаткова накладна № РНДП -019/6.
У відзиві на зустрічний позов, зданого до суду 16.05.06, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) проти позовних вимог за зустрічним позовом заперечує, посилаючись на наступне:
- відповідно до замовлення позивач за первісним позовом на умовах попередньої передоплати передав відповідачу за первісним позовом-матеріальні цінності ( далі –Товару) на загальну суму 896 954грн. 66 коп.;
- передача Товару позивачем та прийняття його відповідачем, підтверджується первинними документами та діями сторін вчиненими ними по документальному оформленні господарської угоди;
- відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини;
- частиною 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
- беззаперечним підтвердженням прийняття відповідачем за первісним позовом до виконання зазначених угод є сплата відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом 200000 грн. 00 коп., згідно виписки по рахунках позивача за первісним позовом за період з 21.04.06 по 21.04.06;
- зустрічні позовні вимоги є безпідставними, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження цих позовних вимог.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, та до зустрічної позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
встановив:
В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом зазначив, що відповідно до здійсненого замовлення, між позивачем та відповідачем укладений правочин, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю спільне німецько-британо-українським підприємством «Трансгазбуд»(позивач у справі) на умовах попередньої передоплати передані Товариству з обмеженою відповідальністю виробнича компанія «ДорБудТехнологія»(відповідач у справі)) товарно-матеріальні цінності (далі -Товар), а відповідачем прийнято металічне бар»єрне огородження на загальну суму 896 954грн. 66 коп.
Позивач за первісним позовом передав а Відповідач за первісним позовом прийняв товар, що підтверджено первинними документами та діями сторін вчиненими ними по документальному оформленні господарської угоди.
На підставі довіреності позивачем відпущено Товар :ЯИР № 846515 від 22.10.04, по видатковій накладній № РНОД-00152 від 31.10.04 на загальну суму 370 596грн. 20 коп.; ЯИХ № 334194, по видатковій накладній № РНДП-019/2 від 31.01.05 на загальну суму 516 960грн. 23 коп.; ЯИР № 846547 від 04.02.05, по видатковій накладній № РНДП-019/6 від 09.02.05 загальну суму 9 398грн. 23 коп..
Таким чином, всього відповідач отримав від позивача Товар на загальну суму 896 954грн. 66 коп.
В подальшому на виконання умов угоди, відповідно до листа № 20 від 26.01.05, яким відповідач за первісним позовом замовив 80,00 тн металевого бар’єрного огородження ДД, а позивач за первісним позовом прийняв замовлення до виконання і передав відповідачу Товар на загальну суму 896 954грн. 66 коп., а відповідач своїми діями засвідчив своє бажання отримати названий Товар, що потягло за собою настання для сторін правових наслідків, а саме виникнення господарського зобов»язання (а.с.51).
Позивачем за первісним позовом переданий відповідачу за первісним позовом Товар на загальну суму 896 954грн. 66 коп., що підтверджено матеріалами справи.
Відповідач за первісним позовом Товар на загальну суму 896 954грн. 66 коп. отримав, але оплату за отриманий товар не провів.
Позивачем за первісним позовом направлена на адресу відповідача за первісним позовом вимога про сплату боргу № 477/2005-К від 03.10.05 на суму 896 954 грн. 66 коп., відповідач за первісним позовом зобов'язаний задовольнити її відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, протягом семи днів або обґрунтовано заперечити.
Відповідач за первісним позовом позовні вимоги відхилив, з підстав викладених у відзиві.
Оцінивши по матеріалам справи доводи представників позивача та відповідача за первісним позовом у їх сукупності, суд вважає первісний позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне .
Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 896954 грн.66 коп. за поставку товарно-матеріальних цінностей (товар).
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як свідчать матеріали справи, На підставі довіреності позивачем відпущено Товар : ЯИР № 846515 від 22.10.04, по видатковій накладній № РНОД-00152 від 31.10.04 на загальну суму 370 596грн. 20 коп.; ЯИХ № 334194, по видатковій накладній № РНДП-019/2 від 31.01.05 на загальну суму 516 960грн. 23 коп.; ЯИР № 846547 від 04.02.05, по видатковій накладній № РНДП-019/6 від 09.02.05 загальну суму 9 398грн. 23 коп..
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, сторони вправі самостійно обирати будь-яку форму договору (усну, письмові, нотаріально посвідчену), якщо вимоги щодо його форми не встановлені законом.
У відповідності з ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 2 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Частиною 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.2 ст.530 ЦК України, якщо строк ( термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги.
Як свідчать матеріали справи, у зв”язку з тим, що за вказаним правочином сторонами не оговорено строк оплати, позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом була направлена вимога про сплату боргу № 477/2005-К від 03.10.05 на суму 896 954 грн. 66 коп. 9(а.с.12), відповідь на вимогу відповідач не надав, оплату відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу, протягом семи днів не провів.
Сума боргу відповідача перед позивачем за первісним позовом за поставлений товар у сумі 896 954 грн. 66 коп, підтверджена матеріалами справи.
Посилання відповідача за первісним позовом на те, що особи, які отримали товарно-матеріальні цінності, мали повноваження лише на їх отримання, а не на купівлю, судом не приймаються до уваги, оскільки:
Пунктами 2, 6 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям тільки за довіреністю, яка в свою чергу, видається довіреній особі на одержання цінностей за нарядом, рахунком, договором або іншою підставою.
Як вбачається, за змістом вищевказаних довіреностей наданих відповідачем за первісним позовом останній уповноважив свого представника на отримання від позивача Товар на суму 896 954 грн. 66коп.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІУ від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.
Суд вважає, що вищевказані видаткові накладні оформлені належним чином з урахуванням вимог законодавства і підписані представниками відповідача за первісним позовом, що підтверджує прийняття ним Товар на суму 896 954 грн. 66коп.
Крім того, отримуючи Товар, відповідач за первісним позовом керуючись податковою накладною позивача за первісним позовом, заносив суму у розмірі 896954 грн. 66 коп. повністю до складу валових витрат.
Ствердження відповідача за первісним позов щодо не замовлення товарно матеріальних цінностей у позивача за первісним позовом не приймається судом до уваги, оскільки підтвердженням прийняття відповідачем за первісним позовом до виконання зазначених угод є сплата відповідачем позивачу за первісним позовом 200000 грн. 00 коп. за отриманий Товар по видатковій накладній № РНОД-00152 від 31.10.04, згідно виписки по рахунках позивача за період з 21.04.06 по 21.04.06, що підтверджено мат реалами справи.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, щодо розбіжностей між зазначеним у пункті 3 видаткової накладної за № РНДП-01912 від 31.01.05 - металічне оцинковане бар'єрне огородження 11 ДД 4, вагою 68, ПО тон, вартістю 420366 грн. 13 коп. (те, що позивачем відвантажено відповідачу) та у довіреності ЯИХ №334194 від 31.01.05 у пункті 1 - балка СБ -1 у кількості 1000 шт, у пункті 2 стойка СД - З у кількості 500 шт., у пункті З консоль КР - 1 у кількості 1000 шт., у пункті 4 скоба СК - 1 у кількості 2000 шт., (те, що відповідачем отримано від позивача).
Позивач надав пояснення, що у пункті З видаткової накладної № РНДП-01912 від 31.01.05 матеріальні цінності (оцинкована металева огорожа 11 ДД 4) виражені у ваговій та вартісній якості, тобто: загальна вага вантажу (оцинкована металева огорожа 11 ДД 4) —68,110 тон, ціна за тону —6171 грн. 87 коп., загальна сума вантажу (оцинкована металева огорожа 11ДД4) складає: 68,110 тон х6171 грн. 87 коп. - 420 366 грн. 13 коп.
У п.п.1, 2, 3, 4 довіреності ЯИХ №334194 від 31.01.05 матеріальні цінності (оцинкована металева огорожа 11 ДД 4) виражені лише у кількісній якості, тобто, зі складових оцинкової металевої огорожі, а саме: п.1 –балка СБ-1 у кількості 1000шт., п.2 стойка СД-3 у кількості 500 шт., п.3 консоль КР -1 у кількості 1000 шт., п.4 скоба СК- 14 у кількості 2000 шт.
Позивач надав розрахунок вартості оцинкованої металевої огорожі у ваговій та кількісній якості наводиться у нижченаведеній таблиці
Розрахунок до п.З Видаткової накладної № РНДП-01912 від 31.01.05 р. (металичне оцинковане бар'єрне огородження 11ДД4 ) |
балка СБ-1 | 1000 | шт. | 49,21 | кг | 49210 | кг |
стійка СД-3 | 500 | шт. | 18,8 | кг | 9400 | кг |
консоль КР-1со | 1000 | шт. | 9,5 | кг | 9500 | кг |
скобаСК-1 |
Всього | 68110 | кг |
Металичне оцинковане бар'єрне ограждение 11ДД4 - 68110 кг відповідає 2000 п.м. с кроком стійок СД-3 через 4 м. Вартість комплектующих складає: |
балка СБ-1 | 1000 | шт. | 282, 00 | грн. | 282 000 | грн. |
стійка СД-3 | 500 | шт. | 115,67 | грн. | 57 835 | грн. |
консольКР1со | 1000 | шт. | 80,53 | грн. | 80 531 | грн. |
скоба СК-1 |
Всього | 420 366 | грн. |
З урахуванням сплати відповідачем за первісним позовом частково суми боргу у розмірі 200000 грн. , заборгованість відповідача перед позивачем станом на 13.06.05 становить 696954 грн. 66 коп.
Заборгованість відповідача перед позивачем за первісним позовом за поставлений товар у сумі 696954 грн. 66 коп., підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню з відповідача у повному у обсязі.
Оскільки сума боргу за поставлений товар 200000 грн. 00 коп. перерахована відповідачем за первісним позовом після звернення позивача з позовом до суду та відповідно до п.1.1 ст.80 ГПК України провадження по справі у частині стягнення 200000 грн. 00 коп. підлягає припиненню у зв‘язку з відсутністю предмету спору.
Клопотання позивача за первісним позовом щодо забезпечення первісного позову накласти арешт на все майно та грошові кошти відповідача за первісним позовом , які знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача в розмірі суми позовних вимог 896954 грн. 66 коп. судом відхиляється за необгрунтованістю. Оскільки умовою застосування заходів до запезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові кошти суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред»явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. В позовній заяві відсутнє документальне підтвердження та обгрунтоване припущення вказаних обставин, тому позов у частині накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача з метою забезпечення позову відхилено.
Суд вважає вимоги позову про стягнення з відповідача суми боргу за поставлений товар у сумі 696954 грн. 66 коп. за поставлену продукцію, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, підлягають стягненню з відповідача, відповідачем не оспорені.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась.
За таких обставин первісний позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню частково та стягнення з відповідача, з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) 14.04.2006 подано зустрічний позов № 93 від 14.04.06 про визнання угод недійсними.
Відповідач за зустрічним позовом відзивом на зустрічну позовну заяву, зданим до суду 16.05.06, позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що позивач, викладаючи обставини позову зазначив, що при укладенні спірних угод між сторонами не було досягнуто згоди по всіх його істотних умовах (тобто угоди недійсні).
Крім того, він вважає, що спірні угоди не можуть бути визнані недійсними тільки в тому разі, коли текст угод містить одне або декілька існуючих зобов’язань, що суперечать чинному законодавству, тобто існуючі зобов’язання, які містить текст угоди, є підставою для визнання таких угод недійсним у певній частині або в цілому.
При цьому він вважає, що спірні угоди також не можна визнати недійсними, оскільки спірні угоди виконувалися сторонами про що свідчать докази: видаткова накладна : № РНОД-00152 від 31.10.04; видаткова накладна від 31.01.05 № РНДП -019/2; видаткова накладна від 09.02.05 № РНДП-019/5, підписані сторонами по справі , на підставі вказаних первинних документів була проведена поставка Товару відповідачу за первісним позовом та діями сторін вчениними ними документальному оформленні господарської угоди
Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:
В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом ( відповідач за первісним позовом) посилається на те, що в провадженні господарського суду Луганської області знаходиться справа за позовом ТОВ спільне німецько-британо-українське підприємство „Трансгазбуд" до ТОВ Виробнича компанія „ДорБудТехнологія" про стягнення суми боргу в розмірі 896954грн.66 коп. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до здійсненого замовлення, позивачем за первісним позовом були передані товарно-матеріальні цінності на загальну суму 896954грн.66 коп., передача товарних цінностей та їх прийняття відповідачем за первісним позовом, на думку позивача за первісним позовом, підтверджується первинними документами та діями сторін вчиненими ними по документальному оформленню господарської угоди.
Позивач за зустрічним позовом пояснив, що спірні угоди по передачі товарно матеріальних цінностей від відповідача позивачу за зустрічним позовом укладені особами які не мали необхідний обсяг дієздатності на укладення таких угод, а саме на прийняття продукції за цінами встановленими відповідачем без узгодження з позивачем за зустрічним позовом, що є підставою для застосування ст. 215 ГПК України та визнання їх недійсними.
Позивач за зустрічним позовом пояснив, що не замовляв товарно - матеріальні цінності у відповідача за зустрічним позовом . Цей факт підтверджується відповідними записами, зробленими на видаткових накладних № РНДП - 019/6 від 09 лютого 2005 року, № РНДП - 019/2 від 31 січня 2005 року, № РНОД - 00152 від 31 жовтня 2004 року, згідно з якими товар було відвантажено «без замовлення»та за умовою продажу товару за видатковими накладними визначена попередня оплата; попередня оплата не сторонами на той час, була узгоджена ціна договору.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідачем за зустрічним позовом було відвантажено товарно-матеріальні цінності за власною ініціативою. Відсутні істотні умови договору поставки продукції.
Позивач за зустрічним позовом повідомив, що відповідно до п. 5.14 Статуту ТОВ „Виробнича компанія „Дорбудтехнологія", генеральний директор товариства має право: видавати довіреності; без згоди учасників укладати від імені товариства контракти, договори, інші угоди (у тому числі кредитні договори та договори застави майна) на суму 100% статутного капіталу Товариства включно. Оскільки відповідач виявив бажання достроково відвантажити товар, то генеральним директором позивача за зустрічним позовом видавалися довіреності ЯИР № 846515 від 22.10.04, ЯИХ № 334194, ЯИР № 846547 від 04.02.05 на отримання товарно-матеріальних цінностей, для зберігання до моменту визначення таких істотних умов договору, як: ціна;термін виконання.
Згідно із ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою.
Позивач за зустрічним позовом повідомив, що за вищезазначеними довіреностями прийняття товарно-матеріальних цінностей проводилося особами які не мали відповідний обсяг цивільної дієздатності на укладення таких угод. Вищевказані довіреності взагалі не уповноважували осіб, які діяли на підставі них, на отримання товарно-матеріальних цінностей за цінами, встановленими відповідачем за зустрічним позовом, сторонами не узгоджувалися такі істотні умови.
Таким чином позивач за зустрічним позовом вважаємо, що спірні договори укладені особами які не мають відповідного обсягу цивільної дієздатності, що відповідно до ст. 203 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.78 №3 (з наступними змінами та доповненнями) ( у подальшому - Постанова Пленуму) угода може бути визнана недійсною лише з підстав ї з наслідками, передбаченими законом.
У якості підстави заявленої вимоги про визнання недісними угод, які укладені між позивачем та відповідачем за первісним позовом: видаткова накладна : № РНОД-00152 від 31.10.04; видаткова накладна від 31.01.05 № РНДП -019/2; видаткова накладна від 09.02.05 № РНДП-019/5, посилаючись на роз»яснення Вищого арбітражного суду України від 15.06.1993 № 01-6/675 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов»язаних з укладанням договорів поставки продукції ( товарів).
Суд вважає, що позивачем та відповідачем за зустрічним позовом вчиненні дії (правочини), які свідчать про виникнення між ними взаємних прав та обов'язків, зокрема, виникнення між; позивачем та відповідачем господарського зобов'язання на підставі здійсненого замовлення відповідача та виконання цього замовлення позивачем за первісним позовом.
У відповідності з ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 2 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За змістом ч. 1 ст. 639 ЦК України, сторони вправі самостійно обирати будь-яку форму договору (усну, письмові, нотаріально посвідчену), якщо вимоги щодо його форми не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеиіальної форми та порядку укладення даного виду договорів.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем за первісним позовом укладений правочин, відповідно до якого позивачем на умовах попередньої оплати було відпущено, а відповідачем одержано металічне бар'єрне огородження (далі матеріальні цінності) на загальну суму 896 954 грн. 66 коп.
В подальшому на виконання умов угоди, відповідно до листа відповідача за первісним позовом № 20 від 26.01.05, яким відповідач замовив 80, 00 тон металічного бар'єрного огородження ДД, позивач за первісним позовом прийнявши замовлення до виконання передав відповідачеві матеріальні цінності на суму 896 954 грн. 66 коп., а відповідач своєю поведінкою засвідчив своє бажання отримати названі матеріальні цінності, що потягло за собою настання для сторін правових наслідків, а саме -виникнення господарського зобов'язання.
Ствердження позивача за зустрічним позовом стосовно того, що особи, які отримали матеріальні цінності, мали повноваження лише на їх отримання, судом не приймаються до уваги виходячи з наступного:
Пунктами 2, б «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям тільки за довіреністю, яка в свою чергу, видається довіреній особі на одержання цінностей за нарядом, рахунком, договором або іншою підставою.
За змістом довіреностей наданих позивачем за зустрічним позовом, останній уповноважив свого представника на отримання від відповідача за зустрічним позовом матеріальних цінностей на суму 896 954 грн. 66 коп.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІУ від 16.07.1999, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.
Як вбачається, видаткові накладні оформлені належним чином з врахуванням вимог законодавства України і підписані представниками позивача за зустрічним позовом, що підтверджує прийняття ним матеріальних цінностей на суму 896 954 грн. 66 коп.
Окрім того, отримуючи товар, позивач за зустрічним позовом керуючись податковою накладною ТОВ СП «Трансгазбуд»(відповідача за зустрічним позовом), заносив суму у розмірі 896 954 грн. 66 коп. повністю до складу валових витрат.
До того ж, беззаперечним підтвердженням прийняття позивачем за зустрічним позовом до виконання зазначених угод є сплата позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом 200 000 грн. 00 коп. за товар по видатковій накладній № РНОД - 00152 ВІД 31.10.04, згідно виписки по рахунках відповідача за зустрічним позовом за період з 21.04.06 по 21.04.06. (а.с.148-150),
З урахуванням сплати позивачем за зустрічним позовом частини суми боргу у розмірі 200 000 грн. 00 коп., борг станом на 13.06.05, становить 696 954 грн. 66 коп.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як свідчать матеріали справи, позивачем за зустрічним позовом не надано безспірних доказів, щодо наявності тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач за зустрічним позовом не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог тому, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
За таких обставин у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.11, 202, 203, 205, 526, 639, 692 ЦК України, ст.181, 193 ГК України, ст.ст. 44,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДорБудТехнологія", м.Луганськ, вул.Дніпровська,51 р/р 26008008270410 в ЛФАЕ "Брокбізнесбанк" м.Луганська, МФО 304632, код 32419114 на користь Товіариства з обмеженою відповідальністю "Спільне німецько-британо-українське підприємство"Трансгазбуд", м.Київ, вул.Машинобудівна,35а, р/р 26003004098801 в філії "КРУ" Банку "Фінанси та Кредит" ТОВ м. Києва, МФО 300937, код 31659846 заборгованість у сумі 696954 грн.66 коп., держмито у сумі 8969 грн.55 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.00 коп., видати наказ позивачу.
3. В решти вимог провадження у справі припинити.
4.У задоволенні зустрічного позову відмовити.
5.Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –19.06.06.
Суддя Г.М.Батюк
- Номер:
- Опис: 49565
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 4/84
- Суд: Господарський суд Сумської області
- Суддя: Батюк Г.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.02.2004
- Дата етапу: 19.08.2004