Справа № 22ц - 508/08 Головуючий у 1 інстанції - Лобода А.Є.
Категорія - 7 Доповідач - Веремчук Л.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2008 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого - судді Мудренко Л.І.,
суддів : Русинчука М.М., Веремчук Л.М.
при секретарі - Губарик К.А.
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_5,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідачів ОСОБА_7,
представника відповідача Ківерцівської міської ради Котельчука Б.Я.,
відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Ківерцівської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні земельною ділянкою та знесення самочинно збудованих гаражів, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_4, ОСОБА_6, Ківерцівської міської ради про визнання недійсним акту про право приватної власності на земельну ділянку, та за зустрічним позовом Ківерцівської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання недійсним акту про право приватної власності на земельну ділянку за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1та відповідача ОСОБА_6 на рішення Ківерцівського районного суду від 15 квітня 2008 року,-
ВСТАНОВИЛА:
26 червня 2007 року ОСОБА_1 звернувся в Ківерцівський районний суд з позовом до Ківерцівської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, знесення самочинно збудованих гаражів.
Покликається на те, що рішенням виконкому Ківерцівської міської ради йому наданий дозвіл на будівництво житлового будинку. Відповідачі самовільно захопили частину його земельної ділянки, на якій самочинно збудували гаражі. Зведені гаражі перешкоджають заїзду на його територію.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечили проти позову. З серпня 2007 року вони звернулись із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6, Ківерцівської міської ради про визнання недійсним акту про право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_6 в частині, що межує із земельною ділянкою на якій розміщені гаражі ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також двох державних актів від 18.09.2006 року на право приватної власності на дану земельну ділянку по АДРЕСА_1, виданих на ім'я ОСОБА_1 на підставі договорів дарування від 26.07.2006 року.
Посилаються на те, що їх гаражі збудовані раніше, ніж ОСОБА_6. та ОСОБА_1 набули у власність земельну ділянку та приватизація земельної ділянки позивачем відбулась без погодження меж із суміжними землекористувачами.
20.11.2007 року Ківерцівська міська рада звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту на право власності на землю, виданого на ім'я ОСОБА_6, а також державних актів від 18.09.2006 року на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 виданих на ім'я ОСОБА_1 на підставі договорів дарування від 26.07.2006 року.
Вважає, що рішення сесії Ківерцівської міської ради від 26.01.2000 року про передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0.1206 га по АДРЕСА_1прийняте з порушенням закону, тому виданий позивачеві на підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування державний акт на вказану земельну ділянку є недійсним. Частина земельної ділянки являється прибудинковою територією АДРЕСА_2, на якій розміщені їх гаражі. Видачею державного акту на земельну ділянку ОСОБА_6 привело до обмеження прав користувача суміжної земельної ділянки. Виділення земельної ділянки позивачеві не було погоджене із управління житлово-комунального господарства. Незаконність і скасування акта на приватизацію земельної ділянки на ім'я ОСОБА_6 тягне за собою незаконність та скасування державних актів на ім'я ОСОБА_1 за договорами дарування.
Рішенням суду у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічні позови до ОСОБА_1 та ОСОБА_6 задоволено. Визнано акт на право приватної власності на землю від 04.01.2000 року виданого на ім'я ОСОБА_6 та державний акт на право приватної власності на землю від 18.09.2006 року виданого на ім'я ОСОБА_1. недійсними.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_6. просили рішення суду скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 та задоволені позовних вимог відповідачів, послався на те, що приватизація земельної ділянки ОСОБА_6 проведена з порушенням діючого законодавства. Тому акт на право власності на землю від 04.01.2000 року виданий ОСОБА_6 та акти на право власності на землю від 18.09.2006 року видані ОСОБА_1 у відповідності до договорів дарування не мають юридичної сили і їх слід визнати незаконними.
З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони суперечать матеріалам справи та вимогам закону.
Як видно із Державного акта 1У-ВЛ № 001261 власником земельної ділянки площею 0.1206 га, що розташована у АДРЕСА_1 є ОСОБА_6. на підставі рішення Ківерцівської міської ради народних депутатів від 24.12.1997 року № 9/2 та від 26.01.2000 року № 9/19. Цільове призначення земельної ділянки: обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до державних актів № 492636 серії ЯБ та № 492635 серії ЯБ власником земельної ділянки площею 0.0032 га та 0.0368 га, що розташована у АДРЕСА_1-а на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 від 26 липня 2006 року за Р № 937 є ОСОБА_1 Цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Як видно із вищеназваних державних актів, плану земельних ділянок по фактичному використанню, складеного ПП "Ківерленд", акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного комісією міської ради за участю секретаря міської ради, начальника інспекції держархбудконтролю, секретаря виконавчого комітету затвердженого міським головою 03.05.2007 року , гараж ОСОБА_2 на 2.03 кв.м та гараж ОСОБА_3 на 7.55 кв. м знаходяться на земельній ділянці, яка належить на праві приватної власності позивачеві.
Відповідно до ст.212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд здійснюється за рахунок громадян, які зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих ділянок проводиться за рішенням суду.
Таким чином вищеназвані докази свідчать, що спірна земельна ділянка розміром 2.03 кв.м та 7.55 кв.м. належить позивачеві, відповідачам вона не надавалась, зайнята ними самовільно, підстави набуття земельної ділянки у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні.
Крім того, згідно генерального плану від 30.11.2006 року передбачено проїзд до запроектованого будинку позивача через прибудинкову територію АДРЕСА_2та існуючий гараж гр. ОСОБА_3
Оскільки самочинно збудовані будівлі перешкоджають використовувати позивачем земельну ділянку на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, їх слід знести.
Знесення гаражів слід покласти на відповідачів по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зайняли ці ділянки. У позові Ківерцівської міської ради про знесення гаражів з цих підстав слід відмовити.
Відповідно до ст.152 ЗК України право вимоги усунення будь-яких порушень його прав на землю мають власники земельної ділянки або землекористувачі. Задовольняючи зустрічний позов відповідачів і визнаючи незаконними державні акти на землю, видані 04.01.2000 року ОСОБА_6 та 18.09.2006 року ОСОБА_1 суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є власниками чи користувачами земельної ділянки в установленому законом порядку. А тому, не мали права вимоги за цим позовом. Власник земельної ділянки своїх прав на неї не заявляв.
З цих підстав права відповідачів не підлягають захисту, оскільки їх права видачею актів про право власності на землю не порушені.
Згідно пунктів 1 та 2 частини 1 статті 309 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, якщо суд неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Судом першої інстанції встановлено, що державний акт на право приватної власності на 0.1206 га земельної ділянки ОСОБА_6. отримав 04 січня 2000 року на підставі рішень Ківерцівської міської ради № 9/2 від 24 грудня 1997 року та № 9/19 від 26 січня 2000 року( а.с.36). Ці рішення у встановленому законом порядку ніким не оспорені і не скасовані.
Державний акт на праві власності на землю виданий у відповідності з чинним законодавством, а тому підстави для примусового припинення прав на землю визначені ст.143 ЗК України та підстави для визнання акту недійсним відсутні.
Державні акти на право приватної власності на 0.0032 га та 0.0368 земельної ділянки по АДРЕСА_1позивач ОСОБА_1 набув на підставі договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_7 26 липня 2006 року та зареєстрованих за Р № 937.
Договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, вчинений належними сторонами, подарована земельна ділянка перебувала у власності дарувальника, дотримано письмову форму договору і нотаріально посвідчено. Договір дарування відповідає вимогам цивільного законодавства, зокрема положенням ст.90 ЗК України.
Ці договори ніким не оспорені та не скасовані.
Приймаючи рішення про визнання державних актів на землю недійсними суд не врахував тієї обставини, що рішення міської ради про надання цих земельних ділянок та договори їх дарування не визнані незаконними і на час розгляду справи мають юридичну силу. Та обставина, що розмір земельної ділянки вказаний в державних актах і відсутній у рішенні міської ради не може бути підставою для визнання державних актів недійсними, оскільки розмір земельної ділянки підтверджується державним актом. Крім того Ківерцівська міська рада сама порушила порядок видачі державного акту. Будь-яких доказів підробки позивачем рішення виконкому чи державного акту судом не добуто.
А тому рішення суду в частині визнання недійсними державних актів на право приватної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, судовий збір та витрати, пов'язані з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи слід покласти на відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_6 - задовольнити.
Рішення Ківерцівського районного суду від 15 квітня 2008 року скасувати, постановити нове рішення.
Зобов'язати ОСОБА_3та ОСОБА_2 знести самочинно встановлені гаражі в проїзді між АДРЕСА_2та земельною ділянкою на АДРЕСА_1та зобов'язати їх не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1на АДРЕСА_1
В задоволені зустрічних позовів ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_6,
Ківерцівської міської ради про визнання недійсним акту про право приватної власності на земельну ділянку від 04.01.2000 року виданого ОСОБА_6та від 18.09.2006 року виданого ОСОБА_1 відмовити.
В задоволені позову Ківерцівської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання недійсним акту про право приватної власності на земельну ділянку виданого 04.01.2000 року ОСОБА_6та виданого 18.09.2006 року ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3на користь держави 51.00(п”ятдесят одну ) грн. судового збору, які мають бути сплачені одержувачу - місцевий бюджет міста Луцька, код ЗКПО 21741605, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області,МФО 803014, р/р 31411537700002, КЕКД 22090100, призначення платежу - судовий збір.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51.00(п”ятдесят одну) грн. судового збору, які мають бути сплачені одержувачу - місцевий бюджет міста Луцька, код ЗКПО 21741605, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області,МФО 803014, р/р 31411537700002, КЕКД 22090100, призначення платежу - судовий збір.
Стягнути з ОСОБА_3та ОСОБА_2 30(тридцять) грн.00 коп. ( по 15 грн.00 коп. з кожного) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи. Одержувач - Держбюджет 22050000, код одержувача 21740095,р/р 31217259700001 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014,призначення платежу - за ІТЗ до апеляційного суду Волинської області.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення , але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /-/ Мудренко Л.І.
Судді:/-//-/ Русинчук М.М., Веремчук Л.М.
Згідно оригіналу
Суддя апеляційного суду
Волинської області Л.М. Веремчук