Справа № 0304/824/2012 Головуючий у 1 інстанції -Гамула Б.С.

Провадження № 11/0390/584/2012 Доповідач -Польовий М.І.

Категорія: ч.3 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2012 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого -Польового М.І.

суддів Бешти Г.Б., Оксентюка В.Н.

з участю прокурора Музичука Р.А.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_1 на вирок Камінь-Каширського районного суду від 29 травня 2012 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Запусти Локачинського району Волинської області, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, судимий 17 квітня 2012 року Турійським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 10 місяців позбавлення волі із звільненням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням двохрічного іспитового строку, -

засуджений за ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання за даним вироком і покарання за вироком від 17 квітня 2012 року, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено тримання під вартою і строк відбуття покарання постановлено рахувати з 19 березня 2012 року.

ОСОБА_1 засуджений за те, що 18 березня 2012 року, близько 15 год., з метою крадіжки, проник в приміщення автомайстерні спільного міжгосподарського підприємства «Камінь-Каширськагробуд»по вул. Шевченка, 102 в місті Камені-Каширському Волинської області та намагався таємно викрасти майно даного підприємства та потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 3301 грн. 20 коп., однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх злочинних дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки на місці події був затриманий охоронцем.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій, просить вирок суду змінити у зв»язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону. Виключити із резолютивної частини вироку рішення суду про призначення ОСОБА_1 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки даний злочин він вчинив до постановлення вироку від 17 квітня 212 року, яким його було звільнено від відбування покарання.

Засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій, просить пом»якшити призначене покарання. Врахувати, що він розкаявся у вчиненому, його молодий вік, що було вчинено замах на викрадення чужого майна..

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляцій, прокурора, який свою апеляцію підтримав, а апеляцію засудженого заперечив, засудженого, який свою апеляцію та апеляцію прокурора підтримав, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до роз»яснень, що містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання»від 24 жовтня 2003 року № 7 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 18, від 12 червня 2009 року № 8, від 6 листопада 2009 року № 11), коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав відповідну юридичну оцінку і в поданій апеляції не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України є правильною.

Щодо доводів прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 покарання, то колегія суддів вважає їх обгрунтованими.

Як убачається із матеріалів справи вироком Турійського районного суду від 17 квітня 2012 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 10 місяців позбавлення волі із звільненням на підставі ст. ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням двохрічного іспитового строку.

Злочин, за яким ОСОБА_1 засуджено вироком від 29 травня 2012 року до реального відбування покарання, той вчинив 18 березня 2012 року, тобто до винесення щодо нього вироку від 17 квітня 2012 року, а тому суд неправильно призначив йому покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України і це рішення підлягає виключенню із вироку.

Щодо призначеного ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, то воно відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом»якшують покарання, а також наведені в апеляції засудженого доводи.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Камінь-Каширського районного суду від 29 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити із резолютивної частини вироку рішення суду про призначення ОСОБА_1 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Вважати засудженим ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Вироки від 17 квітня 2012 року Турійського районного суду та від 29 травня 2012 року Камінь-Каширського районного суду ОСОБА_1 виконувати самостійно.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий

Судді