АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Процик М.В., Мизи Л.М.,
при секретарі: Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Одеської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19 квітня 2010 року за позовом Одеської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Будівельної компанії «Євробудстандарт», з участю третьої особи на стороні позивача Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, повернення майна у власність,
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2007 року і уточнивши позовні вимоги у квітні 2010 року Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» (далі: ООО ФСТ «Динамо») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Будівельної компанії «Євробудстандарт», з участю третьої особи на стороні позивача Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу 17\100 частин об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та повернення майна у її власність. Позивач зазначав, що ООО ФСТ «Динамо» є власником будівель та споруд стадіону «Динамо» на підставі свідоцтва про право власності від 24 лютого 1998 року №185р, виданого розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 20 лютого 1998 року, і зареєстрованого в ОМБТІ та РОН 25 лютого 1998 року.
1 червня 2004 року Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України (далі: ФСТ «Динамо») на підставі того ж самого розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 20 лютого1998 року отримало свідоцтво про право власності на нежилі будівлі та споруди стадіону «Динамо». Тобто фактично відбулася незаконна підміна власника майна, незважаючи на те, що ООО ФСТ «Динамо» не відмовлялася від права власності і не передавала ФСТ «Динамо» України майно стадіону «Динамо», яке до наступного часу знаходиться у її користуванні. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 липня 2004 року свідоцтво про право власності ФСТ «Динамо» на нежилі будівлі стадіону «Динамо» скасоване, як видане з порушенням законодавства.
Однак, 26 червня 2004 року представник ФСТ «Динамо», без належно оформлених повноважень на продаж майна, продав спірне майно ОСОБА_1 за договором купівлі - продажу. 5 жовтня 2004 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу цього майна
_____________________________________________________________________________________________
Головуючий у 1 інст. Нікітіна С.Й. Справа № 22ц/1590/1188/2012
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП - 3
з ОСОБА_2, який в свою чергу у липні 2005 року передав майно у власність Будівельної компанії «Євробудстандарт». Посилаючись на те, що ФСТ «Динамо» не мало права продавати майно, яке належить ООО ФСТ «Динамо», договори купівлі- продажу майна укладені з порушенням вимог ч.1-3,5 ст.203 ЦК України, позивач просив задовольнити позов, визнати недійсними договори купівлі-продажу спірного майна, укладені між ФСТ «Динамо» та ОСОБА_1, між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, між ОСОБА_2 та Будівельною компанією «Євробудстандарт», і повернути у власність ООО ФСТ «Динамо» 17\100 частин нежилих будівель та споруд стадіону «Динамо», зобов'язати ОМБТІ та РОН здійснити реєстрацію права власності на зазначене майно.(т.1 а.с.3-4, т.2 а.с.196-197)
Відповідачі позов не визнали з тих підстав, що власником спірного майна було саме ФСТ «Динамо», яке правомірно розпорядилося майном, тому вони є добросовісними набувачами.
Третя особа на стороні позивача ФСТ «Динамо» підтвердило позовні вимоги і вважало їх обґрунтованими, пояснивши, що порушення прав власника стадіону «Динамо» - ООО ФСТ «Динамо» здійснювалося шляхом зловживання колишнім керівництвом ФСТ «Динамо» своїм посадовим становищем, отримання фіктивного свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості, які належать ООО ФСТ «Динамо», і укладення рейдерського договору купівлі-продажу з ОСОБА_1 (т.1 а.с.110-112, т.2 а.с.198-200)
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 19 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 листопада 2010 року змінено підстави для відмови в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 травня 2011 року рішення апеляційного суду від 25 листопада 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.(т.2 а.с.330-335)
Представник ООО ФСТ «Динамо» підтримав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим доказам.
Третя особа ФСТ «Динамо» у письмових поясненнях приєдналося та повністю підтримало апеляційну скаргу, просить її задовольнити і розглянути справу за його відсутності.(т.2 а.с.287-288, 359-360)
Представники відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Будівельної компанії «Євробудстандарт» доводи апеляційної скарги вважають необґрунтованими, а рішення суду-законним і просять залишити його без змін.
Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що ООО ФСТ «Динамо» є юридичною особою, яка має право володіти відокремленим майном, оскільки п.1.1.Статуту визначає, що ООО ФСТ «Динамо» є складовою частиною ФСТ «Динамо», п.1.5 Статуту цього товариства визначає, що ООО ФСТ «Динамо» володіє на праві оперативного управління відокремленим майном, власником якого є ФСТ «Динамо», а положення Статуту свідчать про те, що саме ФСТ «Динамо» є власником спірного майна.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно,на свій розсуд.
Встановлено, що ООО ФСТ «Динамо» є громадською організацією і діє на підставі Статуту. Згідно зі Статутом, прийнятим Конференцією ООО ФСТ «Динамо» 18 червня 1993 року, затвердженим президією Центральної ради ФСТ «Динамо» 23 лютого 1994 року, і зареєстрованим Відділом юстиції Одеської обласної державної адміністрації 28 червня 1994 року, із змінами та доповненнями, ООО ФСТ «Динамо» є юридичною особою, володіє відособленою частиною майна ФСТ «Динамо» і може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права і нести по них обов'язки, мати самостійний баланс та власні рахунки в установах банків України, печатку та штампи зі своїм найменуванням.( т.2 а.с.106-113, 116,365-366)
Згідно з свідоцтвом про право власності від 24 лютого 1998 року комплекс стадіону «Динамо», який складається з легкоатлетичного спортивного залу, футбольного поля, спортивних майданчиків, будиночків, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, на праві колективної власності належить ООО ФСТ «Динамо». Свідоцтво про право власності видано на підставі розпорядження Виконавчого комітету Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 20 лютого 1998 року № 185 і зареєстроване в ОМБТІ та РОН 25 лютого 1998 року в реєстраційній книзі за 4 неж. стор.101- р № 544 (т.1 а.с.51-53)
На підставі цього розпорядження 1 червня 2004 року ФСТ «Динамо» також отримало свідоцтво про право власності на це саме майно.(т.1 а.с.54-55)
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 липня 2004 року свідоцтво про право власності від 1 червня 2004 року скасоване як таке, що видано з порушенням чинного законодавства, оскільки ООО ФСТ «Динамо» є самостійною юридичною організацією, яка від свого імені набуває права та несе обов'язки. Документи, що свідчать про перехід права власності на зазначені об'єкти від ООО ФСТ «Динамо» до ФСТ «Динамо» відсутні, свідоцтво оформлено без колегіального розгляду виконавчим комітетом Одеської міської ради. Цим рішенням доручено ОМБТІ та РОН здійснити заходи щодо скасування в реєстраційній книзі реєстраційного запису про право власності ФСТ «Динамо» на належні будівлі стадіону «Динамо», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.(т.1 а.с.57, т.2 а.с.150-151)
Між тим, 26 червня 2004 року ФСТ «Динамо» за договором купівлі-продажу продало ОСОБА_1 17/100 частин нежилих будівель АДРЕСА_1. Відчужуване майно складалось з гуртожитку № 2 літера «З», площею 407,5 кв.м., двох будиночків загальною площею 38,80 кв.м., літери «П», «О», складського приміщення прокату літерою «Н», залу атлетичної гімнастики літерою «Н-1». У п.2 Договору вказано, що відчужуване майно належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нежилі будівлі і споруди від 1 червня 2004 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності 5 червня 2004 року.( т.1 а.с.5, т.2 а.с.385)
5 жовтня 2004 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу 17\100 частин нежилих будівель з ОСОБА_2, який зареєстрував право власності в КП «ОМБТІ та РОН» 6 жовтня 2004 року. (т.2 а.с.386-387)
21 липня 2005 року ОСОБА_2 вніс придбане у ОСОБА_1 майно до статутного капіталу ТОВ «Будівельна компанія «Євробудстандарт», передавши його у власність товариства в обмін на корпоративні права, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 11 жовтня 2005 року та рішенням господарського суду Одеської області від 31 липня 2009 року по спору між ОСОБА_2 та ТОВ «Будівельна Компанія «Євробудстандарт» щодо правового статусу внесеного до статутного фонду товариства майна.(т.2 а.с.181-184,389,391-394) Право власності ТОВ «Будівельна компанія «Євробудстандарт» зареєстровано в реєстрі прав власності в ОМБТІ та РОН .(т.2 а.с.388)
Листом від 23 листопада 2006 року ТОВ «Будівельна Компанія «Євробудстандарт» запропонувало товариству «Динамо» викупить 1\7 частину спірних нежилих приміщень за 5 000 000 грн.(т.2 а.с.369)
З матеріалів справи також вбачається, що паспорт земельної ділянки, на якій розташовані спірні об'єкти, належить ООО ФСТ «Динамо». Замовником будівництва спірних об'єктів була також ООО ФСТ «Динамо», яка здійснювала будівництво виключно за свої кошти. Ці обставини підтверджені письмовими доказами, а також письмовими поясненнями ФСТ «Динамо», в яких також зазначено, що ФСТ «Динамо» ніколи не було власником зазначеного майна, колишнє керівництво ФСТ «Динамо», зловживаючи своїм посадовим становищем, отримало фіктивне свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомості, які належать ООО ФСТ «Динамо» і в наказному порядку зобов'язало першого заступника голови ради ООО ФСТ «Динамо» ОСОБА_4 на підставі доручення від імені ФСТ «Динамо» підписати рейдерський договір купівлі-продажу з ОСОБА_1.(т.1 а.с.76-103,113-131,201-207, т.2 а.с. 117-149,198-199, 224-227)
Таким чином встановлено, що спірне майно правомірно знаходилося у власності ООО ФСТ «Динамо» і вибуло з власності поза його волею на підставі незаконного отримання ФСТ «Динамо» свідоцтва про право власності від 1 червня 2004 року і незаконного відчуження майна ОСОБА_1 за відплатним договором купівлі-продажу. Власник майна ООО ФСТ «Динамо» не відчужував майно ні ФСТ «Динамо», ні ОСОБА_1, ані іншим особам (ОСОБА_2 та ТОВ «Будівельна Компанія «Євробудстандарт»), що підтверджується також реєстраційною справою КП «ОМБТІ та РОН». (т.2 а.с.379-389) Спірне майно залишилося і на даний час знаходиться у користуванні ООО ФСТ «Динамо».
Оскільки ФСТ «Динамо» незаконно отримало свідоцтво про право власності на чуже майно, воно не мало права на його відчуження ОСОБА_1 Такий правочин суперечить закону (ст.ст.655,658 ЦК України), а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, тому згідно з ч.1 ст.203 ЦК України не може бути визнаний чинним. Подальше відчуження спірного майна також відбувалося незаконно і лише за документами та реєстрацією майнових прав нового власника в ОМБТІ та РОН. Усі правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, що згідно з ч.5 ст.203 ЦК України є необхідним для чинності правочину. Стадіон «Динамо» і нежилі будівлі та споруди новим власникам не передавалися і на даний час знаходяться в користуванні законного власника ООО ФСТ «Динамо».
Відповідно до ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсним правочину, стороною в якому вона не є, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого ч.2 ст.216 ЦК України, незалежно від того, чи відповідає спірний правочин закону, оскільки результатом задоволення такого позову є застосування судом недійсності правочину, які стосуються сторін правочину й не поширюються на права ООО ФСТ «Динамо», яке вважає себе власником спірного майна, не будучи стороною правочину.
ООО ФСТ «Динамо» не є стороною відплатного договору купівлі-продажу, укладеному між ФСТ «Динамо» і ОСОБА_1, а також наступних договорів про відчуження спірного майна, тому витребувати майно від добросовісного набувача може лише у випадках, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України.
Згідно зп.3 ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Оскільки спірне майно придбано ОСОБА_1.(першим набувачем) не безпосередньо у власника(ООО ФСТ «Динамо»), а в особи, яка незаконно заволоділа майном (ФСТ «Динамо»), тому не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння останнього набувача, яким є ТОВ «Будівельна компанія «Євробудстандарт».
Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив судам, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державної реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19,27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-1У « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»)
Суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.213,214 ЦПК України на зазначені положення закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України уваги не звернув, і необґрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ООО ФСТ «Динамо» про повернення спірного майна у його власність, як законного власника, (віндикаційний позов) є обґрунтованими, підтвердженими доказами і підлягають задоволенню, а позовні вимоги про визнання недійсними правочинів, учасником яких позивач не був, задоволенню не підлягають.
Таким чином судом першої інстанції при вирішенні спору неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, обставини, які суд вважав встановленими, не доведені, висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Рішення суду не відповідає вимогам ст.ст.212,213,214 ЦПК України, підлягає скасуванню на підставі ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Це рішення апеляційного суду є підставою для відновлення державної реєстрації права власності на спірне майно за власником ООО ФСТ «Динамо» зі скасуванням попередньої реєстрації.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Одеської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19 квітня 2010 року скасувати.
Позов Одеської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» задовольнити частково.
Повернути у власність Одеської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» нежилі будівлі та споруди стадіону «Динамо», розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Відновити реєстрацію права власності на нежилі будівлі та споруди стадіону «Динамо», розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за Одеською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Динамо».
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий А.Є.Федорова
Судді: М.В.Процик
Л.М. Миза