Справа № 0306/1625/2012 Головуючий у 1 інстанції -Бойчук П.Ю.

Провадження № 11/0390/517/2012 Доповідач -Польовий М.І.

Категорія: ч.1 ст. 115 КК України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2012 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого -Польового М.І.

суддів Бешти Г.Б., Оксентюка В.Н.

з участю прокурора Музичука Р.А.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 22 травня 2012 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець м. Ковеля Волинської області, з вищою освітою, підприємець, проживаючий по АДРЕСА_2, не судимий, -

засуджений за ч.1 ст.115 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено тримання під вартою і строк відбуття покарання постановлено рахувати з 06 вересня 2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в сумі 1403 грн. 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 моральну шкоду в користь: ОСОБА_4 - 85421 грн.; ОСОБА_6 -71250 грн.

Накладено арешт на належні ОСОБА_3 транспортні засоби.

Вирішено судом питання щодо речових доказів.

ОСОБА_3 засуджений за те, що 05 вересня 2009 року, біля 21 год. 40 хв., в приміщенні квартири АДРЕСА_1 під час обопільної бійки з ОСОБА_7, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно з метою вбивства наніс останньому удар ножем в ділянку грудної клітки, заподіявши тим самим йому смерть.

В апеляції з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_3, просить перекваліфікувати його дії на ст. 118 КК України, звільнити з-під варти, зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з нього в користь потерпілих. Посилається на те, що умисно смерті потерпілому він не спричиняв, а захищався від його неправомірних дій, які становили загрозу життю та здоров»ю. Неприязних відносин у нього з потерпілим на момент події не було. Вирок побудований на припущеннях та суперечливих показаннях свідка ОСОБА_8 По справі він давав правдиві показання, але суд їх безпідставно не взяв до уваги.

Захисник ОСОБА_1 в апеляції в інтересах ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, кримінальну справу закрити, звільнити його підзахисного з-під варти. Посилається на те, що ОСОБА_3 засуджений безпідставно, оскільки ножові поранення, які призвели до смерті, ОСОБА_7 спричинив у стані необхідної оборони. Вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, побудований на припущеннях, на суперечливих показаннях свідка ОСОБА_8, не взято до уваги ряд доказів, що підтверджують невинуватість його підзахисного.

В запереченні на апеляції представник потерпілої ОСОБА_4 просить вирок залишити без змін, оскільки він є законним і обґрунтованим, кваліфікація судом дій винного є вірною, розмір моральної шкоди судом визначено правильно, призначене засудженому покарання відповідає вимогам КК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляцій, засудженого, захисників, які апеляції підтримали, потерпілу, її представника, які апеляцію заперечили, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції до задоволення не підлягають.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим.

Цей висновок, зокрема, грунтується на показаннях самого засудженого ОСОБА_3, що саме він наніс удар ножем потерпілому.

Про те, що ОСОБА_3 наніс удар потерпілому ножем в ділянку грудної клітки, при зазначених у вироку обставинах, підтвердила свідок ОСОБА_8

Згідно висновків судово-медичних експертиз смерть ОСОБА_7 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням серця, отримані потерпілим тілесні ушкодження не сумісні з життям і були нанесені з достатньою силою.

Як убачається із висновків судової психолого-психіатричної експертизи, під час вчинення злочину ОСОБА_3 розумів значення своїх дій і міг ними керувати.

Суд ретельно перевірив доводи ОСОБА_3 аналогічні тим, що викладені в апеляціях, що він захищався від суспільно-небезпечного посягання з боку ОСОБА_7 та обґрунтовано визнав їх безпідставними з наведенням у вироку відповідних мотивів. Фактичні обставини свідчать, що ОСОБА_3 намагався таким чином уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Досліджуючи мотив злочинних дій ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_7, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що він вчинив умисне вбивство потерпілого на грунті особистих неприязних відносин.

Оскільки у справі встановлено, що ОСОБА_3 завдав умисно удар ножем потерпілому із значною силою в ділянку розташування життєво важливих органів, слід визнати обґрунтованим висновок суду про те, що ОСОБА_3 діяв з прямим умислом на позбавлення життя.

Кваліфікація судом дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 115 КК України є вірною.

У процесі розгляду справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з»ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, тому колегія суддів вважає, що доводи в апеляціях про те, що вирок побудований на припущеннях, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи є безпідставні.

Доводи в апеляції про те, що в основу вироку покладені лише суперечливі показання свідка ОСОБА_8, колегія суддів визнає необґрунтованими.

Даний свідок ретельно судом допитаний і суд взяв до уваги лише ті його показання, які фактично підтверджуються доказами по справі.

Докази, якими суд обгрунтував свій висновок про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вбивства ОСОБА_7, є належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України і є справедливим, оскільки відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди вирішені відповідно до вимог цивільного та кримінально-процесуального законодавства і рішення в цій частині у вироку належним чином умотивоване.

Суд врахував характер та обсяг душевних страждань, яких зазнали позивачі у зв»язку з позбавленням життя близької людини.

Підстав вважати, що розмір стягнутої із засудженого в користь потерпілих сум на відшкодування моральної шкоди є завищеним, колегія суддів не вбачає.

Законних підстав для зміни чи скасування вироку по обставинах, викладених в апеляціях, немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Ковельського міськрайонного суду від 22 травня 2012 року залишити без змін, а апеляції засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 -без задоволення.

Головуючий

Судді