АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Гайворонського С.П.,
Кононенко Н.А.
за участю секретаря Добряк Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_2 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 07 грудня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю „Ясні Зорі", Кодимської районної державної адміністрації Одеської області, відділу Держкомзему в Кодимському районі Одеської області, та Крутівської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки,
встановила:
05 вересня 2011 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ясні Зорі" (далі TOB „Ясні зорі", Кодимської районної державної адміністрації Одеської області, відділу Держкомзему в Кодимському районі Одеської області, Крутівської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, розміром 3,17 га, розташованої на єдиному масиві земель колишнього колективного землекористувача - КСП „Крутянське", за № 430, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 155682 від 22.11.2004 року, кадастровий номер 5122583000:01:002:0211 (далі по тексту - спірна земельна ділянка).
Також позивач просила визнати недійсним договір оренди зазначеної земельної ділянки від 01.04.2005 року, зареєстрований 29.12.2008 року за № 040852300293 та витребувати від ТОВ „Ясні Зорі" спірну земельну ділянку.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, після смерті якої залишилась спірна земельна ділянка в с.Круті Кодимського району Оденської області, яка була здана нею в оренду TOB „Ясні Зорі" та які вона заповідала позивачу ОСОБА_3
Оскільки позивач ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 та єдиним її спадкоємцем, вона просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на належну ОСОБА_4 спірну земельну ділянку.
Ставши власником зазначеної земельної ділянки ОСОБА_3 вважає укладений між ОСОБА_4 та відповідачем договір оренди земельної ділянки недійсним. Основною підставою для задоволення позову є те, що оспорюваний договір оренди був зареєстрований в Центрі ДЗК вже після смерті ОСОБА_4, тому є недійсним.
Крім цього, підставою для задоволення позову вказала невідповідність укладеного договору оренди вимогам ст. 15 Закону України „Про оренду землі".
__________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Сопільняк О.М. Справа №22ц/1590/3542/2012р
Доповідач: Сегеда С.М. Категорія ЦП: Р-45
2.
Невідповідність полягає у тому, що у договорі оренди землі відсутні невід'ємні його складові: кадастровий план та схема земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі земельної ділянки, датований після державної реєстрації договору оренди.
Представники TOB „Ясні Зорі" Гаврилюк В.В. та Осокіна Н.В. вказали, що TOB „Ясні зорі" позов не визнає у повному обсязі, вважаючи укладений договір оренди між ОСОБА_4 та TOB „Ясні Зорі" дійсним та таким, що в повній мірі відповідає вимогам закону.
Крім цього, представники відповідача вважають, що позивач у встановленому законом порядку не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, тому не вправі оскаржувати укладений нею договір оренди.
Представник Кодимської районної державної адміністрації Калініченко О.В. позов ОСОБА_3 також не визнав, посилаючись на його безпідставність.
Представник відділу Держкомзему в Кодимському районі надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.34). У судове засідання також не з'явився представник Крутійської сільської ради Кодимського району Одеської області.
Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 07 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_2 ставить питання про скасування цього судового рішення із ухваленням нового - про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, та таким, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що правових підстав для визнання за позивачем ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку немає, а тому відсутні правові підстави і для розірвання договору оренди цієї земельної ділянки, який був укладений між спадкодавцем ОСОБА_4 та відповідачем ТОВ „Ясні Зорі" 01 квітня 2005 року.
З таким висновком суду повністю погоджується судова колегія, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 за життя була власником спірної земельної ділянки, що підтверджується державним актом серії АЯ №155682, виданим Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області 22 листопада 2004 року, відповідно до розпорядження №482 від 07 липня 2004 року.
Реалізуючи своє право власності, 01 квітня 2005 року ОСОБА_4 уклала з відповідачем TOB „Ясні Зорі" договір оренди спірної земельної ділянки №409, згідно якого ОСОБА_4 передала TOB „Ясні зорі" належну їй земельну ділянку в оренду строком на 15 років, а орендар взяв на себе зобов'язання самостійно господарювати на земельній ділянці, використовуючи її за цільовим призначенням, зокрема для сільськогосподарського виробництва, своєчасно сплачувати оренду плату у розмірі 1,5% від нормативно-грошової оцінки землі. Вказаний договір оренди містить підписи від імені орендаря та орендодавця. (а.с. 11-12).
У відповідності до ст.792 ЦК України та ст.ст. 1, 13 Закону України „Про оренду землі" №161-XIV від 06 жовтня 1998 року з послідуючими доповненнями та змінами, за договором оренди земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відповідно, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
18 жовтня 2004 року ОСОБА_4 склала заповіт, в якому вказала, що на випадок своєї смерті заповідає належний їй земельний сертифікат /пай/ серії ОД-12 №0178948 позивачу ОСОБА_3 (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла (а.с.9).
3.
Суд обґрунтовано виходив із того, що позивач ОСОБА_3 не надала суду достатніх доказів прийняття нею спадщини у вигляді спірної земельної ділянки.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно разом із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Така заява має бути подана протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК.
Встановлено, що ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_4 разом з нею не проживала, у визначений законом строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не зверталась, у зв'язку з чим за змістом ч.1 ст. 1270 ЦК вважається такою, що не прийняла спадщини після смерті ОСОБА_4
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_3 не надала суду вмотивованої постанови державного нотаріуса про відмову вчинення нотаріальних дій щодо оформлення на її ім'я спадщини після смерті матері - ОСОБА_4
Матеріали справи взагалі не містять доказів звернення ОСОБА_3 до нотаріуса для оформлення спадщини.
Позивач ОСОБА_3 лише 23.09.2011 року, тобто після збігу більше п'яти років після відкриття спадщини, звернулась за роз'ясненнями щодо прийняття спадщини до Крутівської сільської ради, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.56).
Крім того, суд також обгрунтовано вказав, що відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця (ч.2 ст. 1220 ЦК). До складу спадщини ОСОБА_4 увійшла спірна земельна ділянка.
Статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст.125 ЗК України).
Таким чином, з моменту державної реєстрації державного акту на землю, ОСОБА_4 ще за життя стала власником спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим до складу її спадщини увійшла саме спірна земельна ділянка, а не право на неї чи сертифікат на земельну частку (пай), як зазначено у заповіті від 18 жовтня 2004 року. Цей заповіт датований 18 жовтня 2004 року, тобто до моменту виникнення у ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку. За цим заповітом ОСОБА_4 заповіла позивачеві сертифікат на земельну частку /пай/ - а.с.7.
Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі та є дійсними до виділення власникам земельних часток земельних ділянок та видачі їм державних актів. Отже, ще за життя ОСОБА_4, виданий їй сертифікат на земельну частку /пай/ втратив чинність внаслідок видачі їй державного акту на спірну земельну ділянку, що мало місце 22 листопада 2004 року.
Викладене свідчить про те, що за життя ОСОБА_4 мала право та можливість заповісти позивачеві належне їй майно, а саме спірну земельну ділянку, проте цього не зробила.
Таким чином, суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що підстав для визнання за ОСОБА_3 права власності на належну ОСОБА_4 спірну земельну ділянку в порядку спадкування не встановлено, відтак позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відмова у задоволенні вимог позивача про визнання за нею права власності на належну ОСОБА_4 спірну земельну ділянку унеможливлює задоволення решти її позовних вимог, які є похідними і перебувають у залежності від доведеності її права власності на спірну земельну ділянку.
Оскільки ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку не набула, стороною у договорі оренди цієї земельної ділянки не була, суд правомірно вказав, що її позовні вимоги про визнання недійсним цього договору оренди задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
4.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, оскільки ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, у зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кодимського районного суду Одеської області від 07 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду Одеської області: підпис) С.М. Сегеда
підпис) С.П. Гайворонський
підпис) Н.А. Кононенко
Вірність копії посвідчую, суддя С.М. Сегеда