АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гайворонського С.П., Сегеди С.М.

при секретарі: Лисенкові А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання договору про надання споживчого кредиту № 1142751000 від 17.04.2007 року, договору про надання споживчого кредиту № 11142761000 від 17.04.2007 року та додаткових угод 1-4 до нього, договору поруки № 108924 від 17.04.2007 року, іпотечного договору від 17.04.2007 року - недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2012 року, -

встановила:

24 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання договору про надання споживчого кредиту № 1142751000 від 17.04.2007 року, договору про надання споживчого кредиту № 11142761000 від 17.04.2007 року та додаткових угод 1-4 до нього, договору поруки № 108924 від 17.04.2007 року, іпотечного договору від 17.04.2007 року - недійсними.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання договору про надання споживчого кредиту № 1142751000 від 17.04.2007 року, договору про надання споживчого кредиту № 11142761000 від 17.04.2007 року та додаткових угод 1-4 до нього, договору поруки № 108924 від 17.04.2007 року, іпотечного договору від 17.04.2007 року - недійсними було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає. що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для визнання недійсними договору про надання споживчого кредиту № 11142751000 від 17.04.2007 року та додаткових угод 1-4 до нього, договору поруки № 108924 від 17.04.2007 року, іпотечного договору від 17.04.2007 року відсутні.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що 17.04.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1142751000 за яким банк надав позичальнику кредит в сумі 35 000 доларів США строком до 17.04.2017 року зі сплатою 13,5 % річних.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

ОСОБА_1 підписала договір споживчого кредиту добровільно, що свідчить про те, що всі умови кредитного договору сторонами визначено як обов'язковими для виконання та ніяких заперечень щодо них позивачем не висловлювалось.

Згідно з ч.ч.1,2,4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 Національний Банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Посилання апелянта на те, що ПАТ «Укрсоцбанк» не мав права на здійснення операцій в іноземній валюті, оскільки не отримував індивідуальної ліцензії на право надання кредиту в іноземній валюті, не заслуговують на увагу, так як відповідно до ст.5 Декрету КМУ України операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного Банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 вказаного Декрету.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не доведені факти для визнання споживчого кредиту та додаткових угод 1-4 до нього, договору поруки, іпотечного договору недійсними, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись: п. 1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.П. Гайворонський

С.М. Сегеда