АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року м.Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Заїкіна А.П., Процик М.В.,

при секретарі: Благорозумному О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 9 грудня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітнього сина та стягнення додаткових витрат на навчання,

В С Т А Н О В И Л А:

22 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітнього сина в розмірі 50% усіх видів його доходів щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним двадцяти трьох років, а також про стягнення додаткових витрат за надання послуги з освіти та навчання в Одеському національному морському університеті.

Позивач зазначала, що відповідач є батьком ОСОБА_3 і з 1996 року сплачує аліменти на його утримання у розмірі 1\4 частини заробітку до повноліття дитини. Після закінчення середньої школи їх син продовжив навчання в Одеському національному морському університеті (денна, контрактна форма навчання), а також на заочному факультеті в Одеському економічному університеті. Оскільки син мешкає разом з нею, а її заробітку недостатньо для утримання сина, і він потребує матеріальної допомоги, яку відповідач сину не надає, позивач просила задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що він не має матеріальної можливості оплачувати навчання сина, оскільки перебуває у шлюбі і має на утриманні двох малолітніх дітей та дружину.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 9 грудня 2011 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1\4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 грудня 2010 року до закінчення навчання дитини, або зміни матеріального стану платника аліментів, але не більше чим до досягнення 23 річного віку, тобто до 15 грудня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 рішення суду не оскаржила.

_____________________________________________________________________________

Головуючий у 1 інст.Чернявська Л.М. Справа № 22ц/1590/4250/2012

Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП - 48

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального права, не врахувавши його матеріальне становище.

За правилами ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що відповідач є батьком дитини ОСОБА_3, 15 грудня 1992 року, який проживає з матір'ю - позивачем ОСОБА_2 у м.Одесі, і знаходиться на її утриманні. Позивач працює в ГУ МВС України в Одеській області і її заробітна плата за друге півріччя 2011 року складала 1500-2760 грн. щомісяця.

Відповідач мешкає окремо від дитини за адресою: Російська Федерація, АДРЕСА_1. З 16 грудня 2000 року він перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 і від шлюбу має двох дітей: сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідач є пенсіонером МО Російської Федерації та отримує пенсію за вислугою років з 1 грудня 2009 року в розмірі 6000-10000 руб.(еквівалент 1500-2500 грн.)

Встановлено також, що дитина-ОСОБА_3 є студентом 3-го курсу юридичного факультету(стаціонар) Одеського національного морського університету, контрактної форми навчання, що не дозволяє йому працювати та забезпечувати себе матеріально. Крім того, він отримує освіту за контрактною формою навчання, що потребує грошову оплату.

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Задовольняючи позов частково, суд 1 інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що повнолітній син відповідача на період навчання має право на утримання матеріальної допомоги від батька. При цьому суд врахував обставини справи, сімейний та матеріальний стан платника аліментів, наявність у нього двох малолітніх дітей.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не має матеріальних умов утримувати свого сина під час його навчання і що це може вплинути на майновий стан його сім'ї, оскільки його дружина також знаходиться на його утриманні, не можуть бути прийняті до уваги. Обставини, на які посилається відповідач, були предметом дослідження судом першої інстанції, яким суд надав належну оцінку.

Крім того, з копії трудової книжки дружини відповідача ОСОБА_8, яка додана до апеляційної скарги, вбачається, що вона працювала фінансовим директором ПП «ОСОБА_9» з 2004 року і звільнена з роботи за власним бажанням 30 квітня 2011 року, тобто після подачі позивачем позову про стягнення аліментів на повнолітню дитину.(а.с.95-97) Відповідач дійсно отримує пенсію, як військовослужбовець, за 2010 рік у розмірі 94654,88 руб. (щомісяця 9113,41 руб.), а також компенсацію на дітей у розмірі 1844 руб., з 1 квітня 2011 року розмір пенсії збільшений до 9721,66 руб.(а.с.58,93). При цьому відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_4, є працездатною особою і не позбавлений можливості працювати та утримувати своїх дітей у встановленому законом порядку.

Оскільки з матеріалів справи та змісту апеляційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, яка висновків суду не спростовує.

Постановлене у справі рішення відповідає її матеріалам і вимогам закону, підстави, передбачені ст.309 ЦПК України для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, або зміни рішення, відсутні.

Судове рішення не перешкоджає платнику аліментів у встановленому законом порядку та при наявності умов звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.

Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 107,30 грн., який він не сплатив при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 9 грудня 2011 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Є. Федорова

Судді: А.П. Заїкін

М.В. Процик