Справа № 2o-112

2007 рік

             РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2007 року                                                  Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді                                                              Ковганича С.В.

при секретарі                                                                                    Крецу Т.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою

ОСОБА_1про встановлення факту, що має юридичне

значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до районного суду з даною заявою, мотивуючи свої вимоги тим , що 8.02.1991 року, вона та її мати ОСОБА_2. уклали договір дарування частини житлового будинку, згідно якого, ОСОБА_2. подарувала заявниці 11/50 долі житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1.

При нотаріальному оформленні договору, прізвище заявниці було помилково зазначено, а саме як «ОСОБА_1» . Таке ж прізвище вказано і при реєстрації в МЕТІ.

В паспорті, свідоцтві про одруження, трудовій книжці її прізвище записано, як «ОСОБА_1».

На даний час заявниці необхідно провести відчуження вищевказаної частини житлового будинку, однак зробити це вона не може, оскільки нотаріальна контора в оформленні відповідного договору відмовила, мотивуючи різними прізвищами в її документах.

По цій причині, заявниця звернулась в суд та просить суд постановити рішення, яким встановити факт належності їй договору дарування, від 8.02.1991 року.

В судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала, просить суд їх задоволити.

Заслухавши пояснення заявниці, оглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно копії договору дарування, від 8.02.1991 року, ОСОБА_2. подарувала ОСОБА_1 частину житлового будинку, а саме - 11/50 долі.

Як випливає з копії технічного паспорту на будинок, що розташований в АДРЕСА_1, дана нерухомість на праві власності належить - ОСОБА_2. та ОСОБА_1. в рівних частках по - 11/50 долі.

2

ОСОБА_1 на вказану долю будинку, права власності набула в зв'язку з договором дарування, від 8.02.1991 року, де   ОСОБА_2. подарувала їй 11/50 частину житлового будинку, що підтверджено копією договору дарування.

В ОСОБА_1. виникла необхідність провести відчуження своєї частини будинку, проте зробити це вона не може, оскільки нотаріальна контора в оформленні відповідного договору відмовила, мотивуючи різними прізвищами в її документах.

Згідно копій документів, а саме: в паспорті, свідоцтві про одруження, трудовій книжці її прізвище записано, як «ОСОБА_1», в договорі дарування від 8.02.1991 року, її прізвище записано, як «ОСОБА_1».

Як встановив суд, вірними анкетними даними заявниці є ОСОБА_1.

В зв'язку з цим прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, так-як вона підтверджується копіями відповідних документів та не суперечить вимогам закону.

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України судовий збір, сплачений заявницею підлягає зарахуванню в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 4, 8,10, 15,18, 57-60, 64, 209-213, 234,256-259 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 договору дарування, який посвідчений Тульчинською державною нотаріальною конторою 8 лютого 1991 року і зареєстрований у реєстрі за № 460 та зареєстрований 13 лютого 1991 року в Тульчинському МЕТІ під № 643.

Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду може  бути  подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.