Справа № 2-655\7 2007 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

17 вересня 2007 р. Голосіївський районний суд м.  Києва  в складі

головуючого судді:               Нежури В.А.

при секретарі:                        Тищенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1до ЗАТ "Новогаз" про відшкодування заробітної плати за час вимушеного прогулу,  стягнення грошових сум,  належних до сплати при звільненні,  належне оформлення трудової книжки та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ

Позивачка в жовтні 2006 року звернулася в суд із позовом до відповідача про зобов'язання видати наказ про прийом її на роботу з 12.09.2005 року і звільнення з роботи з роботи з рішенням суду,  оформити належним чином запис в трудовій книжці і повернути трудову книжку із записом про прийом на роботу та звільнення,  зобов'язати видати довідку про доходи за останні півроку,  виплатити заробітну плату за відпрацьований серпень 2006 року в сумі 613 гр., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 613 гр.,  виплатити середній заробіток за весь час затримки виплат,  починаючи з 01.09.2006 року в сумі 613 гр., а також відшкодувати моральну шкоду в сумі 6 000 гр., посилаючись на те, що вона фактично була прийнята на роботу і допущена,  починаючи з вересня 2005 року до виконання обов'язків касира-оператора на авто-газовій заправній станції,  що належить відповідачу за аАДРЕСА_1,  які виконувала до серпня 2006 року. Не зважаючи на це,  відповідач в особі його голови правління ОСОБА_5. відмовилася зробити запис в її трудовій книжці про прийом і звільнення з роботи, повернути належним чином оформлену трудову книжку, а також здійснити всі необхідні при звільненні виплати.

Позивачка і її представник підтримали заявлені вимоги в судовому засіданні.

Представник відповідача з позовом не погодилась,  заперечувала проти самого факту роботи позивачка на їх підприємстві,  вказуючи на відсутність будь-яких доказів,  які б об'єктивно свідчили про факт виконання нею трудових обов'язків на авто-газовій станції за вказаною адресою.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення сторін,  свідків,  суд вважає,  що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, позивачка просить встановити факт того,  що вона з вересня 2005 року по серпень 2006 року включно працювала у відповідача касиром-оператором на авто-газовій заправній станції,  що знаходиться за аАДРЕСА_1 на умовах безстрокового трудового договору, і звільнилася за власним бажанням. У зв'язку із припиненням трудових відносин, просить зобов'язати відповідача оформити належним чином трудову книжку,  виплатити всі необхідні суми при звільненні,  проти чого відповідач заперечував,  вказуючи на безпідставність таких вимог,  оскільки з позивачкою у трудових відносинах відповідач не перебував.

Як встановлено судом,  приказу або іншого документу щодо прийняття позивачка на посаду оформлено не було,  принаймі позивачка з ним ознайомлена не була.

2

Відповідно до частини 4  ст. 24 КЗпП України,  трудовий договір вважається укладеним і тоді,  коли наказ чи розпорядження не були видані,  але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України даних у постанові № 4 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів",  п. 7 Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того,  чи було прийняття на роботу належним чином оформлене,  якщо роботи провадилась за розпорядженням чи відома власника  або уповноваженого ним органу.

В ході судового розгляду справи доказів того, що позивачка виконувала роботу касира - оператора авто - газової заправної станції з відома власника відповідача або його голови правління надано не було.

Суд вважає,  що за змістом ч. 4  ст. 24 КЗпП України,  окрім фактичного допуску до роботи наявність укладеного трудового договору між працівником і роботодавцем передбачає також наявність інших умов,  які свідчать про укладання такої угоди,  зокрема термін робочого часу,  ознайомлення з функціональними обов'язками,  порядок і розмір оплати праці.

Разом із тим,  позивачка не була включена в жоден штатний розклад працівників,  який складався протягом з вересня 2005 року по серпень 2006 року,  відсутня вона також і у відомостях нарахування заробітної плати за цей же період.

При цьому у штатних розкладах і відомостях зазначені мати позивачки ОСОБА_2. і ОСОБА_3.,  допитані судом в якості свідків,  і які свідчили про те,  що позивачка фактично виконувала обов'язки касира-оператора на авто - газовій станції протягом тривалого часу. Щодо вказаних свідків були оформлені належним чином їх прийом на роботу до відповідача і звільнення,  їм також були повернені трудові книжки і з відповідними записи (а.с.  - 25-28,  116-120).

Таким чином,  суд визнав позовні вимоги необгрунтованими і таким,  що задоволенню не підлягають.

Суд не прийняв до уваги посилання позивачки на довідку № 31 від 17.10.2005 року,  в якій зазначено,  що вона працює в З AT "Новогаз" з 01.10.2005 року оператором -касиром,  і яка була визнана недійсною наказом № ІЗ-з від 24.10.2005 року,  оскільки,  як пояснила в судовому засіданні головний бухгалтер відповідача ОСОБА_4.,  що підписала довідку № 31 від 17.10.2005 року,  її робоче місце в офісі,  вона не спілкується із працівниками підприємства,  тому з більшістю із них особисто не знайома.

Видаючи вказану довідку позивачці,  вона переплутала її з матір'ю - ОСОБА_2. яка дійсно працювала у них на той час касиром-оператором (а.с.  - 7, 30).

Слід також зазначити,  що в довідці від 17.10.2005 року зазначено,  що позивачка працює з 01.10.2005 року,  хоча сама вона стверджує,  що почала працювати з вересня того ж року.

Посилання позивачка на отримання зарплати також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні,  оскільки як сама вона зазначала,  відомості про видачу зарплати складалися нею особисто на всіх працівників станції,  після чого знищувалися,  що є грубим порушенням бухгалтерського обліку і фінансової дисципліни,  що в свою чергу суперечить наданим представником відповідача відомостям про нараховану зарплату працівникам підприємства.

Покази свідків - ОСОБА_3. і ОСОБА_2.  суд також не прийняв доуваги,  оскільки вони не достатньо конкретні і не можуть свідчити об'єктивно про виникнення трудових правовідносин між сторонами по справі у встановленому КЗпП України порядку.

У зв'язку із тим,  що суд прийшов до висновку про недоведеність факту перебування позивачки у трудових відносинах з відповідачем,  відповідні не можуть бути задоволенні й інші позовні вимоги,  які випливають із наявності вказаного факту,  в тому числі і щодо

3

відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 23,  24 КЗпП України,   ст.  ст. 10,  11,  58-60, 212-215 ЦПК України суд,  -

ВИРІШИВ

В позові ОСОБА_1до ЗАТ "Новогаз" про відшкодування заробітної плати за час вимушеного прогулу,  стягнення грошових сум,  належних до сплати при звільненні,  належне оформлення трудової книжки та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 - денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження подано,  але апеляційна скарга не була подана у 20 - денний строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.