Дата документу 21.08.2012 Справа №22-ц-4384/12
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4384 / 12 Головуючий у 1-й інстанції: Яцун О.С.
Суддя-доповідач: Забіяко Ю.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: суддів: при секретарі:Бєлка В.Ю. Забіяко Ю.Г. Глазкової О.Г. Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна»
на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім. A.M. Кузьміна», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Запоріжжі про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті трудового каліцтва, пов'язаного з професійним захворюванням в розмірі 90 000грн.
В позові зазначала, що з відповідачем вона перебувала у трудових відносинах з 1971 року до 1982 року, з 1984 року по 1991 рік та з 1992 року по 2009 рік. Остання професія на вказаному підприємстві: машиніст крану металургійного виробництва, зайнятого на гарячих роботах по 4 розряду в цеху №3. Звільнена вона була на підставі ст.38 КЗпП України у зв'язку із виходом на пенсію. Починаючи з 2009 року вона хворіє, перебуває на диспансерному обліку по вегетативній полінейропатії верхніх кінцівок, вертерброгенній пояснично-крестцовій радикулопати. У квітні 2010 року її стан здоров'я погіршився, у зв'язку із чим вона перебувала на лікуванні з діагнозом хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.), загострення середнього ступеню важкості ПН першого-другого ст. Після цього стан її здоров'я не покращився, вона перебувала на лікарняному з 25.02.2010 року по 11.03.2010 року та лікується вже на протязі 3-х років від хвороби, яку отримала на виробництві. Відповідно до акту санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкту ВАТ «Дніпроспецсталь»- у результаті праці на підприємстві вона піддавалась впливу шкідливих та не благодійних виробничих факторів.
За результатами висновку останнього обстеження Meдико-соціальної експертної комісії №005296 від 14.05.2010 року, у результаті професійного захворювання пов'язаного з виробництвом їй було встановлено третю групу інвалідності з 50% стійкої втрати професійної працездатності - безстроково. Професійна хвороба розвинулась у неї внаслідок нехтування адміністрацією підприємства своїх обов'язків по створенню безпечних умов праці.
На підставі викладеного просила суд стягнути з відповідача на її користь відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я професійним захворюванням у розмірі 90 000,00 гривень.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна»на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 15 000 грн.
В апеляційній скарзі ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна» посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 з 11.08.1971 року до 15.01.1982 року, з 07.06.1984 року по 13.05.1991 року, та з 13.10.1992 року по 30.11.2009 року працювала на різних посадах на підприємстві ВАТ «Дніпроспецсталь». Остання професія на вказаному підприємстві: машиніст крану металургійного виробництва, зайнятого на гарячих роботах по 4 розряду в цеху №3. Під час роботи на цьому підприємстві позивач отримала професійне захворювання.
За результатами висновку Meдико-соціальної експертної комісії №005296 від 14.05.2010 року, у результаті професійного захворювання пов'язаного з виробництвом позивачу встановлено третю групу інвалідності з 50% стійкої втрати професійної працездатності - безстроково.
Відповідно до вимог ст.173 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.п.1-1.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(зі змінами), відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку.
Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(далі - Закон № 1105-XIV), Закону від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці»(у редакції Закону від 21 листопада 2002 року № 229-IV, КЗпП України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів.
Спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»внесені зміни до абз.4 ст.1, підп. «е»п. 1 ч. 1 ст.21, ч.3 ст.28, а також виключено ч.3 ст.34 Закону № 1105-XIV, скасовано право потерпілих на виробництві громадян на відшкодування їм моральної (немайнової) шкоди за рахунок Відділення.
Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача коштів на відшкодування моральної шкоди із ПАТ «Дніпроспецсталь», суд першої інстанції, виходив із того, що на час виникнення у ОСОБА_5 права на відшкодування моральної шкоди, тобто з 14.05.2010 року, діє норма ст.237-1 КЗпП України, на підставі якої моральна шкода повинна бути відшкодована працівнику роботодавцем.
Зазначені висновки відповідають установленим обставинам справи та вимогам норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з роботодавця на користь позивача 15 000грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, про те, що вона має право на відшкодування їй моральної шкоди, завданої у результаті професійного захворювання пов'язаного з виробництвом, ці вимоги ґрунтуються на вимогах закону.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив із засад розумності і справедливості, при цьому врахував отримане позивачем захворювання, наслідки, а також з'ясував глибину перенесених позивачем страждань.
На час виникнення спірних правовідносин у зв'язку із зміною та виключенням ч.3 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" позивач набуває права на відшкодування моральної шкоди на загальних підставах, установлених чинним законодавством.
За змістом п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна»- відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2012 року по цій справі -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: