ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.06 Справа № 16/217(13/460).
Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком», м. Харків, в особі філії у м. Луганськ, м. Луганськ
до Дочірнього підприємства «Речовий ринок»Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Луганськ
про стягнення 5480 грн. 83 коп.
при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача –Шадеркіна І.В., дов. від 01.04.06.,
від відповідача –Берчак С.В., дов. від 27.10.05. №112,
в с т а н о в и в :
Суть спору : заявлена вимога про стягнення збитків у сумі 4858грн. та збитків у вигляді не отриманого прибутку у сумі 909,67грн. за порушення відповідачем ліній електрозв’язку, що належать позивачу, шляхом зруйнування будівлі, на якій був розташований електрокабель.
Позивач підтримав позов та вказав на порушення відповідачем Правил п.6,9,11 охорони ліній електрозв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.96. №135, а також позивач зазначив про усвідомленість відповідача щодо проходження кабелю електрозв’язку на його будівлі перед руйнуванням будівлі.
Відповідач відзивом проти позову заперечує та вказує на те, що він не знав про проходження кабелю електрозв’язку на будівлі, бо відповідач отримав від позивача лист з проханням провести лінію електропередач, а провів чи не провів позивач цю лінію –відповідача не повідомив позивач. Крім того, відповідач зазначив про непричетність до руйнування будівлі, оскільки він здійснив купівлю-продаж будівлі, як потім визначилось - на якій саме був електрокабель, але відповідач не знав про такі обставини.
Дослідивши матеріали справи, вислухав представників сторін, суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.6,9,11 Правил охорони ліній електрозв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.96. №135 (далі за текстом –Правила)забороняється без письмової згоди операторів телекомунікацій та без їх присутності виконувати різного роду будівельні, монтажні та земляні роботи у межах охоронюваних зон ліній електрозв’язку. Пунктом 1 Правил встановлено, що охоронювана зона для повітряних ліній електрозв’язку –це смуга землі, обмежена паралельними лініями, віддаленими від крайніх проводів на відстані 2 метрів з кожного боку. Пунктом 9 Правил встановлено заборону виконувати будь-які роботи, що можуть порушувати нормальне функціонування ліній електрозв’язку, у тому числі проводити знесення та реконструкцію будівель, та підприємства, яким надані земельні ділянки у користування де проходять лінії електрозв’язку, несуть відповідальність за проведення будівельних робіт (п.17 Правил). З матеріалів справи вбачається, що позивач запросив згоду у відповідача на проведення по території земельної ділянки, яка надана у користування відповідачу, ліній електрозв’язку, але не повідомив відповідача про закінчення робіт по проведенню кабелю та фактичне проведення ліній електрозв’язку на території відповідача.
Пункт 17 Правил зобов’язує операторів телекомунікацій попереджувати адміністрацію підприємств, по території яких проведено лінії електрозв’язку, про відповідальність пошкодження ліній споруд та проводити інструктаж стосовно виконання робіт в охоронних зонах. Позивач не проводив інструктаж відповідачу щодо охоронних зон ліній електрозв’язку, взагалі відповідача не було повідомлено (попереджено) про закінчення робіт по проведенню на його території електрокабелю. За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність зобов’язань у відповідача по відношенню до позивача та вини відповідача в спричиненні збитків позивачу.
Згідно з нормами інституту господарського та цивільного права України –ст.ст.224,225 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 614, 623 ЦК України, відповідальність за спричинені збитки настає за умови порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності та вини, винних дій відповідача. Професійною діяльністю відповідача не є охорона ліній електропередач або інші дії, пов’язані з цим. Договірних правовідносин між сторонами по справі також не відбувалося з приводу проведення ліній електрозв’язку, тому позивач зобов’язаний був належним чином довести до відома відповідача про закінчення робіт по проведенню кабелю, провести інструктаж та повідомити про відповідальність. Позивач не зробив цього.
Вину відповідача зобов’язаний доказувати позивач також на підставі правил ст.33 ГПК України. Позивач не довів суду виконання своїх обов’язків, передбачених Правилами охорони ліній електрозв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.96. №135. Крім того слід зазначити, що позивач сам не виконав встановлені законом дії і обов’язки щодо повідомлення та проведення інструктажу відповідачу про проведення та охорону ліній електрозв’язку.
За таких підстав у позові слід відмовити.
Судові витрати слід покласти на позивача відповідно до правил ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного, ст.ст.224,225 ГК України, ст.ст. 22, 614, 623 ЦК України, Правил охорони ліній електрозв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.96. №135, керуючись ст.ст.44-49,82,84,85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Відмовити у позові.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після 10 денного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 26.06.06.
Суддя Р.М. Шеліхіна