РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.06                                                                                 Справа № 16/279пн.

             Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стаханівське хлібоприймальне підприємство», м. Стаханов Луганської області

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 3215 грн. 08 коп. та витребування майна з чужого

незаконного володіння,

при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача -Мартиненко В.Л., дов. від 11.10.05.,

                        Захарчук Є.Ю., дов. від 11.10.05.,

від відповідача -ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ :

          У судовому засіданні 13.06.06. було оголошено перерву до 19.06.06. до 17 години 30 хвилин у відповідності до правил ст.77 ГПК України -для оголошення повного тексту рішення на вимогу відповідача.

          Суть спору: заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння -зобов'язати відповідача повернути займане нежитлове приміщання у зв'язку з закінченням строку договору оренди, укладеного між сторонами по справі 01.04.04. строком на два роки.

          Відзивом від 01.06.06. відповідач проти позову заперечує з підстав того, що відповідач вважає договір чинним і діючим до 31.03.08.

          Відповідач в цілях захисту своїх прав 06.06.06. заявив до позивача зустрічний позов з вимогою про визнання договору оренди від 01.04.04. дійсним.

          Позивач підтримав первісний позов та зазначив про відсутність в нього вимог або заперечень щодо дійсності договору.

          Між сторонами по справі 01.04.04. укладено договір оренди нежитлового приміщення, що є власністю позивача -частину складу - одноповерхову цегельну будівлю, без опалення, з комунікаціями електроенергії, площею 240 метрів квадратних у АДРЕСА_1 на строкових і платних умовах, на підставі якого орендодавець (позивач) зобов'язаний передати орендарю (відповідачу) в оренду майно на два роки, а відповідач зобов'язаний прийняти майно в оренду, використовувати його за цільовим призначенням та сплачувати орендну плату у сумі 552грн. щомісячно, не пізніше 20 числа місяця. Додатковою угодою від грудня 2005 року сторони домовилися про підвищення плати за оренду та встановили суму 1413,60грн. на місяць з щомісячною виплатою 5 числа поточного місяця.

          На виконання умов договору позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв в оренду майно, про що сторони склали акт приймання -передачі від 01.04.04. (а.с.35).

          Листом НОМЕР_1 позивач попередив відповідача про закінчення строку дії договору оренди 31.03.06. та повідомив про те, що договір не буде продовжено, і просив звільнити його власне приміщення у строк до 10.04.06. (а.с.37), тоді як строк договору оренди скінчився 01.04.06. Відповідач не звільнив орендоване приміщення у встановлений позивачем строк, у зв'язку з чим позивач направив ще один лист НОМЕР_2, в якому надав відповідачу строк для звільнення приміщення до 25.04.06. На даний час відповідач не звільнив приміщення позивача і позивач звернувся з даним позов до суду, з вимогою до відповідача повернути незаконно займане приміщення, яке є власністю позивача.

          Відповідач відзивом проти позову заперечує і зазначає про законне володіння ним майном позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову.

          Відповідач не повернув позивачу його власність, продовжує використовувати приміщення для своїх цілей та проти позову заперечує та заявив зустрічний позов з вимогою про визнання договору оренди дійсним. Відповідач трактує умови п.4.2 вказаного договору по своєму розумінню та вважає, що договір діє до 31.03.08., з підстав чого відповідачем заявлено зустрічний позов. У зустрічному позові відповідач просить визнати договір оренди від 01.04.04. дійсним, оскільки, вважає відповідач, визнання договору дійсним позбавить позивача права витребувати у відповідача своє майно. В обґрунтування своїх вимог щодо визнання договору дійсним відповідач посилається на: відсутність нотаріального посвідчення договору оренди частини складу у відповідності до вимог ст.789 ЦК України; фактичне домовлення сторонами про істотні умови договору, а відтак договір є дійсним; належне виконання договору сторонами.

          Позивач зазначив про відсутність в нього заперечень або вимог щодо визнання договору дійсним чи до виконання сторонами договору. Договір закінчив свою дію і позивач вимагає від відповідача повернення свого власного майна.

          Дослідивши матеріали справи, вислухав представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та залишення без задоволення зустрічного позову з наступних підстав.

Відповідно до правил ч.4 ст.284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Умовами п.4.1 вказаного договору оренди сторони встановили, що цей договір укладається строком на 2 роки. У змісті п.4.2 вказано: «якщо в строк не пізніше 2 (двух) місяців дії цього договору жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про відмову в продовженні договору, то він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах на строк 2 (двух) років.»    Згідно з пунктом 4.6 вказаного договору сторони домовились, що договір оренди втрачає свою чинність за умови закінчення строку, на який він був укладений, і якщо надійшла відмова в продовженні його дії, до вказаного у пункті 4.2 порядку. Оцінивши зміст та умови договору оренди між сторонами, суд дійшов висновку, що договір оренди сторони уклали на певний строк -на два роки. Зміст п.4.2 зобов'язує сторону, яка вимагає припинення відносин по договору  надіслати другій стороні повідомлення про припинення договору або про припинення договору у зв'язку з закінченням строку дії договору. Позивач по первісному позову зазначив про те, що договір укладався строком на два роки і відповідач по первісному позову про строк договору знав.

Позивач по первісному позову направив відповідачу по первісному позову декілька листів (копії залучені до матеріалів справи) з повідомленням про закінчення строку дії договору протягом двох років та з вимогою звільнити орендоване приміщення і передати його позивачу. Повідомлення про припинення договору оренди надіслано відповідачу 27.01.06., тобто більш ніж за два місяці, з кінцевим строком виконання обов'язків по звільненню власності позивача до 25.04.06., тоді як строк дії договору скінчився 01.04.06.

Відповідно до правил ст.291 Господарського кодексу України договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення дії договору оренди визначені у Цивільному кодексі України.

Відповідно до правил ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець (позивач) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідачу) майно у користування за плату на певний строк. Тобто, після закінчення строку дії договору наймач (відповідач) зобов'язаний повернути наймодавцю (позивачу) його власне майно. Правилом ст.763 ЦК України встановлено, що договір найму (оренди) укладається на строк, встановлений договором. Сторони по справі, що є і сторонами договору оренди, уклали договір строком на два роки і після закінчення строку дії договору та отримання повідомлення позивача про відмову у продовженні орендних правовідносин, відповідач по первісному позову зобов'язаний повернути позивачу по первісному позову його власність і не створювати перешкод власнику у користуванні його майном. На даний період часу відповідач по первісному позову незаконно займає власне приміщення позивача по первісному позову та перешкоджає власнику в його користуванні. У даному випадку право власності позивача по первісному позову не обмежено а ні законом а ні судом.

За таких підстав, доводи відповідача по первісному позову щодо продовження строку дії договору оренди до 2008 року суд не приймає до уваги, оскільки дані ствердження відповідача базуються на інакшому трактуванні умов договору щодо строків його дії -вигідному для інтересів відповідача по первісному позову.

Вимоги відповідача по первісному позову щодо визнання договору оренди від 01.04.04. дійсним по зустрічному позову слід залишити без задоволення, оскільки дані вимоги безпідставні і не стосуються суті спору -повернення з чужого незаконного володіння власного майна позивача по первісному позову. Крім того, договір закінчив свою дію і позивач звернувся з вимогою до відповідача про повернення майна.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами по справі докази своїх вимог і заперечень по первісному позову і по зустрічному позову, слід задовольнити вимоги позивача по первісному позову та зобов'язати відповідача по первісному позову повернути позивачу по первісному позову його власне майно з чужого незаконного володіння, а зустрічний позов з вимогою про визнання договору оренди між сторонами по справі від 01.04.04. дійсним -залишити без задоволення.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати по первісному позову і по зустрічному позову слід покласти на відповідача по первісному позову.   

          На підставі викладеного, ст.ст.284,291 Господарського кодексу України, ст.ст.759,763,793 Цивільного кодексу України, керуючись  ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

        1. Первісний позов задовольнити.

        2.Зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, свідоцтво про реєстрацію СПД НОМЕР_3 звільнити незаконно займане приміщення, що є власністю позивача та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - частину складу - одноповерхову цегельну будівлю, без опалення, з комунікаціями електроенергії, площею 240 метрів квадратних та повернути приміщення власнику - Відкритому акціонерному товариству «Стаханівське хлібоприймальне підприємство», м. Стаханов -  у встановленому законом порядку .

        3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, свідоцтво про реєстрацію СПД НОМЕР_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Стаханівське хлібоприймальне підприємство», м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького,31 витрати по держмиту у сумі102грн., витрати на сплаті послуг за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

        4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

        5. Судові витрати по зустрічному позову покласти на позивача по зустрічному позову.

             Суддя                                             Р.М. Шеліхіна