ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Іванків О.В.

Суддя-доповідач:Пасічник С.С.

УХВАЛА

іменем України

"06" квітня 2012 р. Справа № 2-а-1340/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду від "14" червня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду від 14.06.2011р. позов задоволено частково: за ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - за період з 03.09.2010 року по 14.06.2011 року та за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - за період з 01.01.2011 року по 14.06.2011 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Позивач звернувся до суду з позовом як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії особа, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Позивач отримує підвищення до пенсії та додаткову пенсію, передбачені ст.ст.39, 51 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановами КМУ, що не заперечується відповідачем згідно заперечень на адміністративний позов та апеляційної скарги.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Непрацюючі пенсіонери отримують доплату до пенсії в цих же розмірах.

Згідно із ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанов Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат до пенсії та додаткової пенсії застосуванню підлягають саме статті 39, 51 Закону №796-ХІІ, а не постанови КМУ за №836 від 26.07.1996 р., та за №530 від 28.05.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення. Воно постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду від "14" червня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано (прост.):

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області вул. Соборна,28,смт. Володимирець,Рівненська обл., Володимирецький р-н,34300