Справа № 2 - а - 113/2008 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2008 року Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
Головуючого судді: Кравченко І.М.
при секретарі: Данильченко О.О.
Розглянувши в судовому засіданні в смт Білозерка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, зобов'язання його вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, зобов'язання його вчинити певні дії, посилаючись на те, що, згідно посвідчення НОМЕР_1 виданого Херсонською обласною державною адміністрацією від 20.05.2004 року, вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» має право на пільги та компенсації, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» чітко затверджено розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам ІІІ групи - постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії в розмірі 90 грн., яку позивачка отримала в 2007 році. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір щорічної допомоги на оздоровлення позивачці, як інваліду ІІІ групи, в 2007 році повинен становити чотири мінімальних заробітних плат. Відповідач, в супереч вимогам ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», намагається позбавити ОСОБА_1 права на додаткову державну підтримку, аргументуючи свою відмову тим, що дію абзацу 4 ч.1 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, згідно із Законом України № 489-V (489-16) від 19.12.2006 року. Позивачка просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок призначеної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги, просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок призначеної позивачці допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Представники відповідача позов не визнали, пояснивши, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» з 2002 по 2004 рік щорічна грошова допомога виплачена в розмірі по 90,00 грн., відповідно до розмірів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів від 12.07.2005 року № 562. Виконання ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат у розмірах встановлених від мінімальної заробітної плати залежить від фінансових ресурсів доходної частини Державного бюджету України. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. В даному випадку, зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Просили відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області є належним відповідачем по справі, до компетенції якого входить нарахування допомоги на оздоровлення особам, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А НОМЕР_1 виданого 20.05.2004 року Херсонською обласною державною адміністрацією, судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За змістом ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дію абзацу 4 ч.1 якої було зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом № 489-V (489-16) від 19.12.2006 року, щорічна допомога на оздоровлення повинна виплачуватися вказаним особам, як інвалідам ІІ групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат у 2007 році.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 р. (справа 1-29/2007) від 09.07.2007 року було визнано такими, що не відповідають конституційним положенням п.30 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Таким чином, норми ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є діючими з 09.07.2007 року і відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок, а саме - привести у відповідність з рішенням Конституційного Суду України розмір щорічної допомоги на оздоровлення позивачки.
Суд критично відноситься до пояснень представників відповідача, оскільки це суперечить діючому законодавству. При прийнятті рішення суд враховує, що позивачці була нарахована та виплачувалася щорічна допомога на оздоровлення відповідачем, який був повинен самостійно перерахувати щорічну допомогу на оздоровлення позивачці відповідно до діючого законодавства.
Враховуючи вищевказане, суд вважає бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області щодо відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення позивачці протиправною і вважає обґрунтованими вимоги щодо зобов'язання провести перерахування щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік.
Керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 р. (справа 1-29/2007) від 09.07.2007 року, ст.ст.6, 9, 10, 11, 70, 71, 86, 158-163 КАС України, суд,-
п о с т а н о в и в :
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області щодо відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2007 рік.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області здійснити перерахування призначеної щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2007 рік.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_1судові витрати в сумі 8,50 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського Апеляційного Адміністративного суду через Білозерський районний суд Херсонської області, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: І.М. Кравченко