Справа № 4-3233/12
П О С Т А Н О В А
29 серпня 2012 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючий - суддя Отрош І.О. ,
при секретарі - Кицюк Л. П.,
за участю прокурора Овчаренка С.А. та адвоката ОСОБА_1, розглянувши справу за скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанови заступника Генерального прокурора України Пришка А.Г. від 02.07.2012 про порушення кримінальної справи №49-3543 стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України, та від 03.07.2012 про порушення кримінальної справи №49-3543 стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України та зміну кваліфікації його дій з ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України на ч.4 ст.368 КК України, порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_1, який є захисником ОСОБА_2, звернувся до суду з вказаною скаргою в інтересах останнього.
У вказаній скарзі зазначає, що сторона захисту з оскаржуваними постановами не згодна, оскільки їх винесено необґрунтовано, з допущенням неправильного застосування кримінального та істотним порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, а викладені у них обставини не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим наявні підстави для їх скасування.
Обґрунтовуючи порушення вимог ст.ст.94-98 КПК України при винесенні постанови від 02.07.2012, заявник посилається на те, що при порушенні кримінальної справи через неповне проведення перевірки у порядку ст.97 КПК України не було здобуто достовірних і достатніх даних щодо наявності в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України, тому рішення про порушення було прийнято без наявності достатніх підстав, в тексті постанови немає ніяких посилань на конкретні дані, які б підтверджували висновки досудового слідства. Викладені в постанові доводи про наявність ознак злочину є припущеннями, оскільки такі дані не підтверджені фактичними обставинами. Перевірочні заходи щодо ОСОБА_2 вживались ГУБОЗ МВС України в межах розгляду заяви ОСОБА_5, яка надійшла до цього правоохоронного органу лише 26.06.2012, що викликає сумніви у законності джерел отримання даних щодо подій, які сталися 22.06.2011, 20.10.2011, 08.11.2011, 29.03.2012, 07.06.2012, 21.06.2012 (без їх конкретизації). В порушення ст.98 КПК України прокурором не зазначено підстав для порушення кримінальної справи, а щодо приводів, то їм помилково зазначено безпосереднє виявлення прокурором ознак складу злочину, тоді як фактично, на думку заявника, підставою стала заява ОСОБА_5 За результатами проведення перевірки, що передувала порушенню кримінальної справи, не здобуто доказів того, що ОСОБА_2 взагалі отримав від ОСОБА_5 будь-які кошти. Звернув увагу, що в описовій частині постанови не описано обставин підшукання підзахисним ОСОБА_2 співучасників злочину, не наведено жодного прізвища, не описані вчинені ними дії для усунення перешкод та створення умов для вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.
Зазначає, що 03.07.2012 Генеральною прокуратурою України безпідставно винесено не передбачене кримінально-процесуальним законодавством процесуальне рішення про зміну кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України згідно винесеної 02.07.2012 постанови на ч.4 ст.368 КК України. Орган досудового слідства неправильно кваліфікував дії ОСОБА_2 як закінчений склад злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, що суперечить вимогам самої ст.368 КК України та свідчить про упередженість проведеної перевірки.
Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваної постанови від 03.07.2012, заявник зазначає, що фабула постанови викладена взагалі, а доводи про досягнення ОСОБА_2 злочинної змови із сином ОСОБА_4 з метою вимагання та отримання хабара від ОСОБА_5 є припущеннями, в постанові не конкретизовано обставини досягнення такої злочинної змови. Даних, що підтверджують ведення ОСОБА_4 переговорів з ОСОБА_5, в оскаржуваній постанові немає, і вони відсутні в заяві ОСОБА_5 в порядку ст.95 КПК України. Викладені в постанові від 03.07.2012 обставини щодо затвердження 26.06.2012 ОСОБА_2 розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок були вчинені на забезпечення законних прав ОСОБА_5 та інших осіб, що подали заяви про отримання земельних ділянок, а дані щодо конкретних дій ОСОБА_2, які б свідчили про його намір вимагати хабар чи отримання будь-яких грошових коштів, відсутні. ОСОБА_5 отримав державні акти на право власності на земельні ділянки та розписався у відповідних журналах обліку 03.07.2012, без будь-яких перешкод, що суперечить твердженню про вимагання у нього хабара.
Як і щодо постанови від 02.07.2012, заявник оскаржує законність джерел отриманні даних, здобутих 22.06.2011, 20.10.2011, 08.11.2011, 29.03.2012, 07.06.2012, 21.06.2012 проте не конкретизує яких саме, вказуючи що заява ОСОБА_5 надійшла до правоохоронного органу 26.06.2012. Також зауважує про не зазначення в постанові всупереч ст. 98 КПК України підстав для порушення кримінальної справи.
На підставі викладеного просив скасувати оскаржувані постанови від 02.07.2012 та від 03.07.2012 в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 /а.с.1-11/
В судовому засіданні заявник - адвокат ОСОБА_1, вимоги скарги підтримав, посилаючись на викладені у ній обставини, просив її задовольнити, оскаржувані постанови від 02.07.2012 та від 03.07.2012 в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 скасувати. Вказав, що приводами до порушення кримінальної справи відносно обох постанов є заява ОСОБА_5, а не безпосереднє виявлення ознак злочину, як то зазначено в постановах, підстави для порушення справи в обох випадках були відсутніми. Надав суду письмові пояснення, в яких додатково до викладеного в скарзі зауважив про незаконність джерел отримання даних - а саме диктофонного запису, отриманого органом дізнання від ОСОБА_5, оскільки він здобутий з порушенням вимог чинного законодавства та всупереч рішенню Конституційного Суду України від 20.10.2011 №12-рп/2011 - особою, не уповноваженою на проведення оперативно-розшукових заходів, відтак і дані, що містяться у фонограмі та протоколі огляду від 25.06.2012 з додатком не є законним джерелом даних. Заперечував як джерело отримання даних протокол огляду місця події, у ході якого вилучено кошти, оскільки його розпочато 03.07.2012, а завершено і підписано всіма учасниками тільки 04.07.2012 о 13-10 год., тобто протокол був відсутній на час винесення постанови від 03.07.2012. Зауважує, що згідно листа ГУБОЗ від 05.07.2012 №9/17-6748 рапорти працівників ГУБОЗа Машталера В.М., Степури Д.Г., рапорт ЖРЗПЗ №2023 від 03.07.2012, протокол вручення грошових коштів від 03.07.2012 надійшли до Генеральної прокуратури України тільки 05.07.2012, тобто 02.07.2012, 03.07.2012 вказаних матеріалів у прокурора не було. На а.м. 64 т.1 наданих матеріалів наявний лист від Бериславського РВ до ГУБОЗ МВС України, який направляє матеріали і в тому числі рапорт про виявлення злочину від 03.07.2012, з резолюціями на супровідному листі керівництва ГУБОЗ МВС України, які датовані 05.07.2012, що підтверджує той факт, що 03.07.2012 прокурор не міг бачити матеріали кримінальної справи, оскільки вони перебували в ГУБОЗ МВС України. Зазначає,що на вказаних документах відсутні дані про їх реєстрацію ГПУ, що викликає сумніви в тому, як ці документи, потрапили до матеріалів справи. Рапорт працівника ГУБОЗ Безкоровайного І.М. не може прийматись до уваги, оскільки не оформлений належним чином, а саме не містить даних про дату його складання. Також вказує, що з матеріалів справи не вбачається, на якій підставі заводилась оперативно-розшукова справа, оскільки наявна в матеріалах довідка про вивчення оперативно-розшукової справи датована 18.06.2012, тоді як заява про злочин ОСОБА_5 датована та складена 25.06.2012, у зв'язку з чим виникають сумніви в законності отриманої оперативним шляхом інформації. Протокол перегляду відеозапису від 04.07.2012 не містить часу проведення слідчої дії, а протоколи допитів ОСОБА_10, ОСОБА_11, що складені 03.07.2012, не містять даних, які б свідчили про вчинення злочину ОСОБА_2 На підставі викладеного скаргу просив задовольнити у повному обсязі.
Особа, в інтересах якої подано скаргу - ОСОБА_2, що утримується під вартою в Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань та був доставлений в судове засідання для розгляду скарги, вимоги скарги та надані захисником ОСОБА_1 пояснення підтримав. Надав письмові пояснення та вказав, що знав про передачу коштів ОСОБА_5 ОСОБА_4, які той в подальшому мав передати ОСОБА_2, проте вказані кошти не були хабарем, а передавались для ведення спільного бізнесу. Просив скаргу задовольнити, оскаржувавані постанови щодо ОСОБА_2 скасувати.
Прокурор Овчаренка С.А. проти скарги заперечував, вважав оскаржувані постанови винесеними у відповідності до положень ст.ст.94, 98 КПК України, компетентною особою, за наявності законних приводів і достатніх підстав, які вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2 Зазначив, що приводом для порушення кримінальної справи, порушеної постановою від 02.07.2012, є як безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, так і заява ОСОБА_5, підставами - сама заява ОСОБА_5 та його пояснення від 25.06.2012, пояснення ОСОБА_12 від 25.06.2012, протоколи огляду, копії документів, які свідчать про оформлення земельних ділянок та зокрема розпорядження голови Бериславської РДА Херсонської області №890. Приводом для порушення кримінальної справи, порушеної постановою від 03.07.2012, послугувало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, підставами - протокол огляду місця події, розпочатий 03.07.2012, протокол допиту свідків ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11 від 03.07.2012. При цьому на спростування доводів заявника ОСОБА_1 наголосив на законності даних, одержаних на підставі слідчої дії - протоколу огляду місця події, складання якого розпочато 03.07.2012 та закінчено 04.07.2012, оскільки станом на 03.07.2012 слідча дія була розпочата, в ході її проведення дані були отримані та відповідно були наявними в прокурора та могли слугувати підставами для порушення кримінальної справи, незважаючи на не завершення складання протоколу. Проте прокурор погодився з доводами захисту щодо незаконності даних, отриманих з протоколу огляду від 25.06.2012 та додатку до нього, оскільки звукозапис було зроблено не уповноваженою на здійснення оперативно-розшукових заходів особою.
Особа, за заявою якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_5, повідомлений належним чином про розгляд справи судом, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, наголосив на тому, що підтверджує зміст заяви про злочин та пояснення, надані ним під час дослідчої перевірки за вказаною заявою /а.с.47/. Суддею в судовому засіданні оголошено зміст поданої заяви, та, з урахуванням думки учасників процесу, визнано можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_5
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення заявника - адвоката ОСОБА_1, особи, в інтересах якої було подано скаргу - ОСОБА_2, думку прокурора, оголосивши заяву особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу - ОСОБА_5, находжу до наступних висновків.
Постановою заступника Генерального прокурора України Пришка А.Г. від 02.07.2012 порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України /а.м.1-3 т.1/.
Постановою заступника Генерального прокурора України від 03.07.2012 порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, одночасно змінено кваліфікацію дій останнього з ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України на ч.4 ст.368 КК України, порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України. /а.м.5-8 т.1/
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 за №3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до ст.94 КПК України, якою встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України, виходячи з кваліфікуючих ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають в готуванні службовою особою до одержання хабара у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб.
Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, полягають в одержанні хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, в особливо великому розмірі, поєднаним з його вимаганням.
Як вбачається з оскаржуваної постанови від 02.07.2012, приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину в діях ОСОБА_2 на підставі матеріалів перевірки за заявою ОСОБА_5 про вимагання у нього хабара головою Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_2 за надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та за прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність, в яких виявлені достатні дані про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2, що узгоджується з п.5 ч.1, ч.2 ст.94 КПК України. Крім того, в наданих суду матеріалах наявна вищевказана заява ОСОБА_5 про вимагання в нього хабара, на яку прокурор посилається при винесенні оскаржуваної постанови, яку суддя виходячи з п.1 ч.1 ст.94 КПК України також вважає приводом для порушення кримінальної справи.
Приводом для винесення постанови від 03.07.2012, як в ній зазначено, було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі матеріалів кримінальної справи №49-3543, що відповідає п.5 ч.1, ч.2 ст.94 КПК України.
Приводи та підстави для порушення кримінальної справи зазначені прокурором в оскаржуваних постановах, чим спростовуються відповідні посилання заявника.
Як перевірено судом, дані щодо наявності ознак злочину в діях ОСОБА_2, що послугували підставами для винесення постанови від 02.07.2012, безпосередньо містяться в протоколі від 25.06.2012 усної заяви про злочин, прийнятої від громадянина ОСОБА_5, при відібранні якої дотримано всіх вимог Кримінально-процесуального кодексу України, зокрема ОСОБА_5 попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих повідомлень про вчинення злочину за ст.383 КК України, заяву зареєстровано в ЖРЗПЗ ГУБОЗ МВС України за №46 від 25.06.2012 /а.м.24-25 т.1/, поясненнях ОСОБА_5 від 25.06.2012 /а.м.26-33 т.1/, поясненнях ОСОБА_12 від 25.06.2012 /а.м.40-41 т.1/, і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності такі дані вбачаються законними та достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки містять дані про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину - ознаки злочину, які вказують на реальність конкретної події злочину.
Щодо постанови від 03.07.2012, додатково до зазначеного вище підставами для порушення кримінальної справи послугували дані, які містяться в копіях документів щодо відведення земельних ділянок за заявою ОСОБА_5 та інших осіб та безпосередньо Розпорядженні голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області №890 від 25.10.2011 /а.м. 34, 35, 165-176, 192, 193-250 т.1, а.м.1-7 т.2/, рапорті старшого оперуповноваженого в ОВС ГУБОЗ МВС України Безкоровайного І.М., зареєстрованому в ЖРЗПЗ Бериславського РВ УМВС 03.07.2012 за №2023 /а.м.65 т.1/, протоколі вручення грошових коштів від 03.07.2012 /а.м.66-141 т.1/, протоколі огляду від 03.07.2012 /а.м.144-148 т.1/, протоколах допиту свідків ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11 від 03.07.2012 /а.м.8-11, 27-32, 33-36 т.2/. Порушень чинного законодавства України при отриманні вищеперелічених даних суддею протягом розгляду скарги не встановлено.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України та з урахуванням ст.31 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» постанови винесені уповноваженою на те особою - заступником Генерального прокурора України, в постановах вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону та подальше її спрямування, чим спростовуються відповідні доводи заявників щодо відсутності в постановах обов'язкових для зазначення даних.
Суддя не приймає доводів захисту щодо безпідставності кваліфікації дій ОСОБА_2 як закінченого злочину за ч.4 ст.368 КК України, та неможливості перекваліфікації його дій постановою від 03.07.2012, оскільки виходячи з вимог ст.236-8 КПК України суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи досліджує наявність приводів та підстав для порушення справи, законність джерел їх отримання, та не може вдаватися до оцінки кваліфікації дій та обґрунтування підстав відповідної кваліфікації чи перекваліфікації.
Доводи і заперечення, викладені у скарзі та поясненнях заявника та особи, в інтересах якої подано скаргу в судовому засіданні щодо відсутності приводів та підстав для винесення оскаржуваних постанов, та зокрема незазначення їх в самій постанові, відсутності даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, на підставі тлумачення захистом викладених в оскаржуваних постановах обставин та наявних в матеріалах даних як таких, що вказують на відсутність ознак злочину, вважаю, що вони спростовуються наданими матеріалами перевірки та вищевикладеним, а з'ясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.
Суддя не розглядає по суті доводів захисту щодо неналежності протоколу демонстрації відеозапису від 04.07.2012 внаслідок не зазначення в ньому часу проведення слідчої дії /а.м.150 т.1/, оскільки вказаний протокол складений після винесення оскаржуваних постанов, тобто після порушення кримінальної справи, а тому не може розглядатися у якості документа, що є підставою для порушення справи.
Суддя погоджується з доводами заявника щодо незаконності отримання даних, наявних в протоколі огляду від 25.06.2012 та додатках до нього у зв'язку зі здійсненням звукозапису особою, не уповноваженою на проведення оперативно-розшукових заходів, що суперечить рішенню Конституційного Суду України від 20.10.2011 №12-рп/2011, а тому вказані документи не приймались судом до уваги.
Разом з цим, у зв'язку з необґрунтованістю не приймаються доводи щодо неналежності даних, отриманих з протоколу огляду місця події, розпочатого 03.07.2012 та закінченого 04.07.2012, та в перелічених за текстом постанови документах, що направлені до Генеральної прокуратури України супровідним листом 05.07.2012 з ГУБОЗ МВС України, оскільки, як відображено в протоколі огляду місця події, слідча дія була розпочата 03.07.2012, тобто дані, отримані в ході її проведення, станом на 03.07.2012 були наявні та могли слугувати підставами до порушення кримінальної справи, оскільки вказували на наявність ознак злочину, а надходження матеріалів, приєднаних в подальшому до кримінальної справи 05.07.2012, не виключає можливості ознайомлення з ними прокурором, яким було порушено кримінальну справу, в ГУБОЗ МВС України, до їх надходження до прокуратури, що не суперечить нормам Кримінально-процесуального кодексу України.
Суддя не приймає доводів захисту щодо незаконності проведення оперативно-технічних заходів відносно ОСОБА_2 та неналежності отриманої оперативним шляхом інформації, у зв'язку з тим, що наявна в матеріалах довідка про вивчення оперативно-розшукової справи датована 18.06.2012, тобто до звернення ОСОБА_5 з усною заявою про злочин, оскільки відповідно до ст.6 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності зокрема є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами, тощо, а не тільки заява особи про злочин. Згадувана довідка щодо перевірки законності заведення ОРС складена за підписом старшого прокурора відділу 21/1/1 Ю.Шеремета у межах наданої ст.14 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» компетенції, містить висновок, згідно якого дана оперативно розшукова справа заведена з додержанням вимог ст.6,9 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», що підтверджує законність отримання оперативних даних. В судовому засіданні суддею зазначені обставини в межах оцінки приводів та підстав для порушення кримінальної справи та законності джерел отримання даних досліджені, порушень щодо вказаного не встановлено. При цьому відповідно до пункту 7 частини 2 статті 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» прокурор, виконуючи нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності в тому числі в межах своєї компетенції перевіряє та розглядає скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а тому захист не позбавлений можливості звернутися до відповідного прокурора з відповідною скаргою.
Крім того, досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи суд на даній стадії не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
З урахуванням викладеного, надходжу до висновку про наявність законних приводів та достатніх підстав для порушення даної кримінальної справи та винесення оскаржуваних постанов, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.94, 98 ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанови заступника Генерального прокурора України Пришка А.Г. від 02.07.2012 про порушення кримінальної справи №49-3543 стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України, та від 03.07.2012 про порушення кримінальної справи №49-3543 стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України та зміну кваліфікації його дій з ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України на ч.4 ст.368 КК України, порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Отрош І.О.