Справа № 2 -690/ 2011р.

2/1301/96/2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 серпня 2012 року

Бориславський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Слиша А.Т..

при секретарі - Слєпченко Н.С.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

особи, яка надає правову допомогу - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про поділ майна подружжя в якому просить поділити спільне майно, яке нажите ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 за час спільного проживання яке належить йому та відповідачу на праві спільної сумісної власності, виділивши по ? частки майна кожному із них.

В обґрунтування позову позивач покликається у позовній заяві на те, що 27 листопада 1999 року між ним та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Майно, яке перебуває у спільній сумісній власності, складається з гаража з господарським блоком в АДРЕСА_1загальною площею 86,3 кв.м. Угоди про добровільний поділ даного майна, що є спільною сумісною власністю подружжя між ними не досягнуто. Позивач пропонував відповідачу різні способи поділу зазначеного майна, але відповідач відмовляється у позасудовому порядку вирішувати питання поділу спільного майна подружжя.

Відповідач подала зустрічну позовну заяву про поділ спільного майна подружжя. Просить поділити майно, набуте нею, ОСОБА_3, за час шлюбу з ОСОБА_1, виділивши їй та залишивши за нею, на праві власності гараж з господарським блоком, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 86,3 кв.м. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 в її користь 157 474 гривень 50 копійок грошової компенсації за спільно нажите майно подружжя - транспортний засіб марки Grand Vitara», д.н.з. НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, залишивши даний автомобіль у власності відповідача та понесені нею судові витрати у справі.

3 липня 2012 року відповідач за первинним позовом ОСОБА_3 подала до суду зустрічну позовну заяву (про зменшення позовних вимог) про поділ спільного майна подружжя. В якій просить поділити майно, набуте нею, ОСОБА_3, за час шлюбу з ОСОБА_1, виділивши їй та залишивши за нею, ОСОБА_3, на праві власності гараж з господарським блоком, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 86,3 кв.м. Стягнути з відповідача ОСОБА_1, в її користь 76 674 гривень 50 копійок грошової компенсації за спільно нажите майно подружжя - транспортний засіб марки Grand Vitara», д.н.з. НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, залишивши даний автомобіль у власності відповідача ОСОБА_1 та понесені нею судові витрати у справі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 23 квітня 2012 року, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити у повному об'ємі. Зустрічні вимоги позивач ОСОБА_1 визнає частково. Визнає, що спірний автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, проте не погоджується із зустрічними позовними вимогами.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала частково. Визнає, що з гараж з господарським блоком в АДРЕСА_1загальною площею 86,3 кв.м є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, проте не погоджується із визначенням ідеальних часток кожного з подружжя. В позові просить відмовити, а задовольнити зустрічні позовні вимоги з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві.

Заслухавши пояснення сторін, представника позивача та особу, яка надає правову допомогу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному об'ємі, а у задоволенні зустрічних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом було встановлено, що сторони по справі перебувають у шлюбі з 27 листопада 1999 року., що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а. с.11).

Під час шлюбу сторони придбали нежитлову будівлю - гараж з господарським блоком, загальною площею 86,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, Право власності на вказану будівлю було зареєстровано на ім'я відповідача -ОСОБА_3

Вказані обставини підтверджуються світлокопією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 2 грудня 2005 року та поясненнями сторін.

Дійсна вартість спірного майна складає 21 051 гривня, що вбачається з зведеного акту вартість будівель та споруд (а.с. 19).

За період спільного проживання в шлюбі сторонами було придбано транспортний засіб - транспортний засіб марки Grand Vitara», 2007 року випуску, д.н.з НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, що підтверджується копією облікової картки приватного ТЗ (а. с. 73), право власності на який зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 та поясненнями сторін.

Вартість транспортного засобу складає 174 400 гривень, що вбачається з довідки рахунку №651086 від 8 жовтня 2007 року (а.с.82).

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 1 ст. 61, ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Враховуючи на доведеність обставини, на яку позивач посилався в обґрунтування своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При вирішенні зустрічних вимог про поділ спільного майна подружжя, шляхом поділу майна подружжя в натурі між сторонами, виділивши та залишивши на праві власності за ОСОБА_3 гаражу з господарським блоком та стягнення з відповідача ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 76 674 гривень 50 копійок грошової компенсації за спільно нажите майно подружжя -транспортний засіб марки Grand Vitara», залишивши даний автомобіль у власності відповідача ОСОБА_1, суд виходить із наступного.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень…, тобто діє принцип змагальності сторін.

Ч.1 ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ч.1,2 ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності… Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Той факт, що спірна нежитлова будівля - гараж з господарським блоком та автомобіль є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, сторонами визнається і не оспорюється. Проте сторони в судовому засіданні не погодили ринкову вартість даного майна.

За таких обставин, а також беручи до уваги те, що сторонам роз'яснювалось судом їх право заявити клопотання про призначення експертиз щодо визначення вартості спірного майна, про обов'язок доказування своїх вимог у цивільному процесі, суд приходить до думки про неналежність доказів щодо вартості нежитлового приміщення у розмірі 21 051 гривні, згідно зведеного акту вартість будівель та споруд (а.с. 19) та вартості транспортного засобу у розмірі 174 400 гривень, згідно довідки рахунку №651086 від 8 жовтня 2007 року ( а.с.82), через їх однобічність та неповноту.

Суд не є експертною установою і не володіє спеціальними знаннями, а отже не зобов'язаний та не має права вираховувати та визначати реальну ринкову вартість нежитлового приміщення та транспортного засобу, що є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя

Позивач ОСОБА_3.у зустрічній заяві ставить вимогу перед судом про передачу нежитлового приміщення їй, а транспортний засіб передати відповідачу ОСОБА_1, зобов'язувавши останнього компенсувати їй частину вартості даного автомобіля.

Проте нежитлова будівля - гараж з господарським блоком та автомобіль є речами неподільними, ці предмети мають різну вартість, а тому відповідно до ч.2 ст.71 СК не можуть бути виділені в натурі будь-якій зі сторін, оскільки жодна з них на порушення вимог ч.5 зазначеної статті не внесла попередньо на депозитний рахунок суду відповідну грошову компенсацію.

Згідно п. 25 постанови Пленуму ВСУ N 11 від 21.12.2007 р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя визначено, що: Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про можливість задоволення вимоги позивача, а саме визнання за сторонами права спільної часткової право власності по ? ідеальних часток гаражу з господарським блоком, який розташований АДРЕСА_1, загальною площею 86,3 кв.м без його реального поділу, залишивши дане нежитлове приміщення у спільно-частковій власності сторін.

Зустрічні позовні вимоги про поділ спільного майна подружжя, шляхом виділення в натурі одній із сторін нежитлової будівлі - гаражу з господарським блоком, а іншій стороні - автомобіля, враховуючи що ці предмети мають різну вартість, є речами неподільними, суд приходить до висновку про неможливість їх задоволення в зв'язку із недоведеністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 330 гривень, які складаються із 210 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 60 - 71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 365,368,372 ЦК України, п. 25 постанови Пленуму ВСУ N 11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 4, 8, 10, 11, 60, 207, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 гараж з господарським блоком, який розташований АДРЕСА_1, загальною площею 86,3 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? ідеальну частку гаражу з господарським блоком, який розташований АДРЕСА_1, загальною площею 86,3 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? ідеальну частку гаражу з господарським блоком, який розташований АДРЕСА_1, загальною площею 86,3 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 330 гривень, які складаються із 210 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, шляхом поділу майна подружжя між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, виділивши та залишивши на праві власності за ОСОБА_3 гараж з господарським блоком, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 86,3 кв.м та стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 76 674 гривень 50 копійок грошової компенсації за спільно нажите майно подружжя -транспортний засіб марки Grand Vitara», д.н.з НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, залишивши даний автомобіль у власності відповідача ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області.

Головуючий: Слиш А.Т.