Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-4569 / 12 Головуючий у 1-й інстанції: Дзямко О.П.

Суддя-доповідач: Забіяко Ю.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бєлка В.Ю.

суддів:Забіяко Ю.Г.

Глазкової О.Г.

при секретарі:Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про оспорювання батьківства і виключення із актового запису про народження дитини відомостей про батьківство, -

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 14 березня 1998 року між ним та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_7, в свідоцтві про народження якої він записаний батьком дитини. У вересні 2002 року шлюб між подружжям було розірвано та з того часу відносини між собою вони не підтримують, але нещодавно він дізнався, що донька ОСОБА_7, яка народилася в шлюбі і яку він виховував 13 років не є його рідною дочкою.

Посилаючись на ці обставини просив суд виключити запис з актового запису №567 від 08 листопада 1998 року про народження ОСОБА_7, вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції даних про батька ОСОБА_5, та стягнути з відповідача всі понесені ним судові витрати.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 липня 2012 року у задоволені позову відмовлено.

ОСОБА_5 не погодився з цим рішенням, та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати причини пропуску строку звернення його до суду з позовом про оспорювання батьківства поважними та поновити його; виключити відомості про ОСОБА_5 як батька дитини з актового запису №567 від 08 листопада 1998 року у Книзі записів актів громадянського стану про народження щодо ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову у зв'язку з пропуском річного строку на оспорювання проведеного запису про народження дитини, суд першої інстанції правильно керувався нормами ст.56 Кодексу про шлюб та сім'ю України (1969 року), який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Виходячи зі змісту ст.ст.52, 54 КпШС України, походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків, батько і мати, які перебувають у шлюбі між собою, записуються батьками дитини в книзі записів народжень за заявою будь-кого з них.

Згідно ст.56 КпШС України, особа, записана як батько або як мати дитини в книзі записів народжень має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало, або повинно було стати відомо про проведений запис. Строк звернення до суду, згідно зі ст.56 КпШС України з такою вимогою є припинувальним і продовженню не підлягає.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрований 14 березня 1998 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_7, про що відділом реєстрації актів громадянського стану міськвиконкому м.Енергодар Запорізької області вчинено запис під №567 від 19 листопада 1998 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.18-19).

Реєстрація дитини проведена за заявою ОСОБА_5, батька дитини, про що в графі 19 та 21 мається його підпис (а.с.20).

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 не заперечував проти тих обставин, що із заявою про реєстрацію дитини звертався саме він, про що засвідчено його підписом в записі акта про народження ОСОБА_7

До 2012 року позивач батьківство не оспорював, ставився до дитини як до рідної доньки, виховував її.

Як вбачається з матеріалів справи, з позовною заявою до суду ОСОБА_5 звернувся у лютому 2012 року. За висновками судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи №80 від 21.06.2012 року, проведеної Одеським обласним бюро судово-медичних експертиз, встановлено, що ОСОБА_5 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.36-41).

Відповідно до вимог ст.80 Цивільного кодексу України 1963 року, сплив строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Враховуючи те, що до пред'явлення позову позивач пропустив встановлений законом строк позовної давності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив йому у задоволенні позову з цих підстав, про що зазначив у судовому рішенні.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не пропустив строк позовної давності, посилаючись на зміни в законодавстві, і, зокрема на вимоги ст.136 Сімейного Кодексу України, є неспроможними за таких підстав.

Оскільки правовідносини виникли у 1998 році, то в силу п.1 Прикінцевих положень Сімейного кодексу України, цей кодекс набрав чинності з 01 січня 2004 року і за загальними правилом застосовується до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності.

Згідно до вимог ч.3 ст.5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки права і обов'язки сторін по даному спору виникли до набрання чинності Сімейного кодексу України і на час набрання цим Кодексом чинності позивач втратив право на задоволення позовних вимог за діючим у той час законом, Сімейний кодекс України не може бути застосований до даних правовідносин.

Оскільки позивач пропустив річний строк, передбачений ст.56 КпШС України, то відсутні й правові підстави для задоволення його позову.

Інші доводи є несуттєвими і спростовуються здобутими по справі доказами та не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального або процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам і набутим по справі доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору судом не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 -відхилити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 липня 2012 року по цій справі -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: