11.01.2012

Справа № 2-1196

2011 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

11 січня 2012 року. Старобільський районний суд

Луганської області

в складі: головуючого - судді Озерова В.О.,

при секретарі Туловової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Старобільського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Чмирівська сільська рада Старобільського району Луганської області про поновлення строку позовної давності та визнання права власності на ? частину житлового будинку у порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Чмирівська сільська рада Старобільського району Луганської області про поновлення строку позовної давності та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом.

В подальшому позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Чмирівська сільська рада Старобільського району Луганської області про поновлення строку позовної давності та визнання права власності на ? частину житлового будинку у порядку спадкування за законом.

В обґрунтування свого позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 31 серпня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції у Луганській області. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. В даному будинку, після смерті батька, вона продовжувала проживати та доглядати за будинком. До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк вона не зверталася, так як вважала, якщо вона доглядає за будинком, то фактично прийняла спадщину. Спадкоємцями першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 є вона, її рідні сестри ОСОБА_2, ОСОБА_3 та брат ОСОБА_4 У грудні 2011 року, позивач дізналася про те, що 06 травня 1988 року її батьком був складений заповіт, посвідчений секретарем виконкому Чмирівської сільської ради за реєстром № 162, згідно якого він все своє майно заповідав ОСОБА_4. Але, її брат ОСОБА_4 до теперішнього часу не прийняв спадщину після смерті батька. Пройшло вже понад 20 років. За відомостями виконкому Чмирівської сільської ради, вже багато років ОСОБА_4 фактично не проживає в даному домогосподарстві. Згідно довідки Старобільського районного бюро технічної інвентаризації від 11.10.2011 року, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності, видане виконкомом райради від 04.04.1990 року. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. У зв'язку з тим, що її брат ОСОБА_4 не прийняв спадщину за заповітом, позивач вважає, що вона має право на спадкування за законом на підставі ст. 1261 ЦК України. Нею пропущено строк позовної давності, у зв'язку з тим, що вона часто хворіє та у неї скрутне матеріальне становище.

В судове засіданні представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_7 не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила суд розглянути без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила їх задовольнити. Крім того, не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з'явилися, про час і місце судового розгляду були повідомлені своєчасно та належним чином (через оголошення у пресі), про причини своєї неявки до суду не повідомили.

В судове засіданні представник третьої особи Чмирівської сільської ради не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила суд розглянути без її участі. Позовні вимоги вважала необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.

За згоди представника позивача та представника третьої особи суд, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Факт смерті спадкодавця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується свідоцтвом про смерть.

Факт того, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлого спадкодавця ОСОБА_5, підтверджується свідоцтвом про народження позивача та свідоцтвом про шлюб.

Факт належності спадкодавцю домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності виданого виконкомом Старобільської ради від 04 квітня 1990 року, підтверджується довідкою Старобільського РБТІ.

Оцінюючи правовідносини, що склались між сторонами, суд приходить до того, що до цих правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу в редакції 1963 року, так як згідно п. 5 Перехідних і прикінцевих положень Цивільного кодексу України, правила книги шостої Цивільного кодексу України, застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

У відповідності до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Суд вважає доведеним той факт, що позивач разом з відповідачами, спадкоємцями першої черги фактично вступила в володіння спадковим майном.

Згідно ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Таким, чином, позивач, фактично прийнявши спадщину, маючи скрутне матеріальне становище та хворобливий стан здоров'я, не мала змоги своєчасно звернутись до нотаріальної контори або суду за встановленням свого права на спадкове майно.

В зв'язку з цим суд вважає, що строк позовної давнини пропущено позивачем з поважних причин та підлягає поновленню.

На підставі вищевикладеного, п. 5 перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України, ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218, 224, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Чмирівська сільська рада Старобільського району Луганської області про поновлення строку позовної давності та визнання права власності на ? частину житлового будинку у порядку спадкування за законом -задовольнити у повному обсязі.

Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка залишилася після смерті ОСОБА_5, померлогоІНФОРМАЦІЯ_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відповідач може оскаржити в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.О. Озеров