ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А про роз'яснення |
"06" листопада 2006 р. | Справа № 23/120-03-3312 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Єрмілова Г.А.
Суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.
Розглянувши заяву Державного підприємства „Одеський морський торгівельний
порт” (далі ДП „ОМТП”)
про роз’яснення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.03р.
по справі № 23/120-03-3312
за позовом ДП „ОМТП”
до Українсько-шведського спільного підприємства „Петрекс”, м. Одеса (далі СП „Пертекс”)
про розірвання договору та зобов’язання укласти новий договір.
Встановила:
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.06.03р.(суддя Владимиренко С.В.) відмовлено в позові ДП „ОМТП” до СП „Пертекс” про розірвання договору про сумісну діяльність № КД-307 від 30.06.98р. в редакції від 31.12.01р., укладеного поміж сторонами та зобов’язання СП „Петрекс” укласти з позивачем договір про сумісну діяльність в редакції, запропонованій ДП „ОМТП”.
Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України вніс до Одеського апеляційного господарського суду апеляційне подання, а ДП „ОМТП” подало апеляційну скаргу, де просили рішення господарського суду першої інстанції скасувати повністю і задовольнити позов.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 7 серпня 2003р. апеляційне подання заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України і апеляційна скарга ДП „Одеський морський торгівельний порт” задоволено частково;рішення господарського суду Одеської області від 09.06.03р. скасовано; договір про сумісну діяльність поміж ДП„Одеський морський торгівельний порт” та Українсько-шведським СП „Петрекс № КД-307 від 30.06.98р. в редакції від 31.12.01р. визнано недійсним з припиненням його на майбутнє; в позові ДП„Одеський морський торгівельний порт” відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2004р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2003 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 16.09.2004р. у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 25.05.2004р. у справі №23/120-03-3312 - відмовлено.
10.08.206р. ДП „Одеський морський торгівельний порт” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з заявою, в якій просить роз’яснити Постанову від 07.08.2003р. по справі №23/120-03-3312 в частині застосування до сторін майнових наслідків визнання договору про сумісну діяльність недійсним на майбутнє, зокрема, застосування у відношенні сторін ч.2 ст. 48 ЦК УРСР у редакції 1963р., а також щодо припинення з 07.08.2003р. зобов’язань сторін за Договором № КД-307 від 30.06.1998р. у зв’язку з прийняттям Одеським апеляційним господарським судом вищезазначеної постанови про визнання недійсним на майбутнє договору про сумісну діяльність № КД-307 від 30.06.1998р. у редакції зазначеного договору від 31.12.2001р.
Проте, із матеріалів справи вбачається, що між ДП „ОМТП” та СП „Петрекс” діяв договір про сумісну діяльність, згідно з яким сторони вносили свої вклади у сумісну діяльність. Вклади, їх розміри, характеристики, оцінка визначалися у відповідних додатках до договору. За період діяльності СП „Петрекс” в Одеському морському торгівельному порту Договір КД-307 про сумісну діяльність від 30 червня 1998р. укладався у новій редакції декілька разів.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 7 серпня 2003р. було визнано недійсним договір про сумісну діяльність поміж ДП „Одеський морський торгівельний порт” та Українсько-шведським СП „Петрекс” №КД-307 від 30.06.98р. в редакції від 31.12.01р.
За загальними правилами, відповідно до ч.2 ст.48 ЦК України (тут і надалі йдеться про ЦК України у редакції від 18.07.1963р.) по недійсній угоді кожна з сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними (вже здійснене користування майном за договором, надані послуги тощо.) У цьому випадку одночасно з визнанням Договору №КД-307 від 30.06.98р. в редакції від 31.12.01р. недійсним суд зазначив у постанові, що договір припиняється лише на майбутнє (ч.2 ст.59 ЦК).
Недійсні угоди не породжують для сторін прав та обов’язків. Тому не може мати наслідків щодо загального змісту сумісної діяльності і п.11.1. визнаного судом недійсним спірного договору в редакції від 31.12.01р., якою встановлено, що з моменту підписання договору в редакції від 31.12.01р., раніше діюча редакція договору №КД-307 від 30.06.1998р. втрачає силу за домовленістю сторін.
З викладеного вбачається, що з визнанням недійсного договору про сумісну діяльність поміж ДП „Одеський морський торгівельний порт” та Українсько-шведським СП „Петрекс” №КД-307 від 30.06.98р. в редакції від 31.12.01р., в даний час між СП „Петрекс” та ДП „ОМТП” діє договір КД-307 про спільну діяльність від 30.06.1998р. в редакції, що діяла до погодження редакції договору від 31.12.01р.
У зв’язку з тим, що правовідносини сторін регулюються договором №КД-307 в редакції, що діяла до визнання недійсною редакції договору від 31.12.01р.- правові підстави для застосування до сторін наслідків, передбачених ч.2 ст.48 ЦК України -відсутні.
На підставі викладеного та відповідно до ст.89 ГПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
1.Роз’яснити, що з моменту визнання недійсним договору про сумісну діяльність №КД-307 від 30.06.1998р. в редакції від 31.12.01р., між СП „Петрекс” та ДП „ОМТП” є чинним договір №КД-307 в редакції що діяла до укладання договору №КД-307 в редакції від 31.12.01р.
2.Визнання договору про сумісну діяльність №КД-307 від 30.06.1998р. в редакції від 31.12.01р. недійсним на майбутнє не тягне майнові наслідки, передбачені ч.2 ст.48 Цивільного кодексу України.
Головуючий суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Суддя В.В. Лашин