ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2012 р. Справа № 18/323/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шевель О. В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Гончар Т. В.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився,
відповідача - Самойленко Ж.С. (довіреність №97 від 09.04.2012 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2403 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2012 року у справі № 18/323/12
за позовом Приватного акціонерного підприємства "Каучук", м. Маріуполь,
до Холдінгової компанії "АвтоКраз" у формі Відкритого акціонерного товариства, м. Кременчук,
про стягнення 88052,22 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.05.2012 р. у справі № 18/323/12 (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі Відкритого акціонерного товариства на користь Приватного акціонерного товариства "Каучук" 87081,66 грн. заборгованості, 876,83 грн. інфляційних нарахувань, 1582,51 грн. 3% річних та 1790,82 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в повному обсязі та прийняти нове про відмову в стягненні боргу з відповідача на користь позивача.
Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що підставою позову в позовній заяві позивач зазначає невиконання відповідачем умов договору №2011-42 від 05.07.2011р., однак, додані до позову документи (копії рахунків-фактур видаткових накладних та довіреностей на отримання товару) не мають жодного відношення до договору №2011-42, що підтверджується відсутністю в них будь-яких посилань на зазначений договір. Таким чином, на думку відповідача, будь-які документи про поставку товару, якщо не містять вказівки на номер та дату договору не можна вважати поставкою по цьому договору. Крім того, не взятий до уваги той факт, що відповідно до п.5.4 договору покупець оплачує поставлений товар відповідно виставлених постачальником рахунків. Оскільки рахунки для оплати поставленого товару на адресу ПАТ «АвтоКрАЗ»не виставлялися, відповідно строк оплати не настав.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги та просить рішення місцевого господарського суду скасувати та задовольнити апеляційну скарг у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №6446 від 10.08.2012р.) проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що позивач та відповідач в договорі поставки №2011-42 від 05.07.2011р. встановили визначений строк виконання боржником обов'язків по сплаті за поставлений товар. Відповідно до п.п.5.6 п.5 договору оплата за товар встановлена як 100% оплата, а строк оплати- протягом 10 робочих днів з моменту відвантаження товару. Які-небудь інші умови для визначення початку строку оплати за товар і строку оплати у договорі відсутні. Факт отримання товару представниками відповідача підтверджується належним чином оформленими довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та не спростовується відповідачем
Також позивач просить апеляційну скаргу відповідача розглянути у відсутності представника позивача з врахуванням доводів, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
В березні 2012р. Приватне акціонерне товариство "Каучук" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства 88052,22 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 05.07.2011 р. договору поставки товару № 2011-42, з яких: 87081,66 грн. основний борг, 278,09 грн. 3% річних, 692,47 грн. інфляційних втрат.
08.05.2012р. позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. №6067д), в якій просив суд стягнути з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства 90083,60 грн. заборгованості, з яких : 87081,66 грн. основний борг, 1754,56 грн. 3% річних за період з 19.09.2011 р. по 04.05.2012 р., 1247,38 грн. інфляційних втрат за період з 19.09.2011 р. по 04.05.2012 р.
Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, 05.07.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Каучук", постачальником, та Холдінговою компанією "АвтоКрАЗ", покупцем, укладено договір поставки товару № 2011-42, згідно з яким постачальник зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність покупцю гумовотехнічні вироби та суміші гумові, далі -товар, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити вказаний товар на умовах визначених у даному договорі.
Відповідно до п.2.1 договору асортимент та кількість товару зазначені орієнтовно у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.5.6 договору визначено порядок та строк оплати: 100% оплата протягом 10-ти робочих днів з моменту відвантаження товару.
Відповідно до п.9.1 договору даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р., але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.
Також, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору між сторонами складено специфікації № 1 та № 2 від 05.07.2011р., які підписані сторонами та скріплені їх печатками та у яких сторони узгодили, зокрема, назву товару, кількість та його вартість.
05.09.2011 р. між сторонами укладено протокол узгодження розбіжностей до договору №2011-42 від 05.07.2011р., в якому сторони дійшли згоди щодо викладення п. 6.2 договору та внесення змін до специфікації № 2, а саме : з п. 6 договору виключено п.п. 6.2 -п.п. 6.5; загальна вартість товару по специфікації № 2 становить 637170,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, згідно з заявками відповідача, відвантажив відповідачу партію товару 05.09.2011р. на загальну суму 30555,02 грн. та 19.09.2011р. на загальну суму 58526,64 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями належним чином оформлених накладних, а саме : № 1517 від 05.09.2011 р. на суму 4538,40 грн., №1518 від 05.07.2011 р. на суму 26016,62 грн. та № 1616 від 19.09.2011 р. на суму 58526,64 грн. (а.с.18-19, 21).
Факт отримання товару представниками відповідача підтверджується належним чином оформленими довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ААГ № 779395 від 02.09.2011 р. та серії ААГ № 779588 від 16.09.2011 р. (а.с. 20 та а.с. 22). Вищезазначені довіреності зареєстровані в журналі реєстрації виданих довіреностей ХК "АвтоКрАЗ", що підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу з журналу реєстрації виданих довіреностей ХК "АвтоКрАЗ".
На виконання умов договору позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату отриманого ним товару. (копії наявні у матеріалах справи, а.с 27-28).
Однак, відповідач, порушуючи умови договору, свої зобов'язання за договором не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив.
Як зазначає позивач, оскільки сплата за відвантажений товар відповідачем не була здійснена у встановлений п.5.6 договору термін, ним на адресу відповідача було направлено лист № 1367-05 від 16.11.2011р., а потім претензію № 1456-05-п від 07.12.2011 р. з вимогою негайно оплати вартість отриманого товару у розмірі 89081,66 грн.
У відповідь на вищезазначену вимогу відповідач надіслав позивачу лист №2836-51 від 23.11.2011р., в якому зазначив, що погашення існуючого боргу за отриманий товар ХК «АвтоКрАЗ»проведе згідно з графіком : 28.11.2011р. - в сумі 30000,00 грн., 29.11.2011р. - в сумі 30000,00 грн. та 30.11.2011р. - кінцевий розрахунок в сумі 29081,66 грн. Всього- 89081,66 грн.
Однак, як зазначає позивач, відповідачем проведено лише часткову оплату вартості отриманого ним товару в сумі 2000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 10890 від 22.12.2011р. з призначенням платежу: "оплата за кільце згідно договору № 2011-42 від 05.07.2011р.".
Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 87081,66 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зазначені обставини справи з урахуванням приписів чинного законодавства дають суду правові підстави дійти висновку про те, що відповідачем неналежно виконані зобов'язання покупця по зазначеному вище договору, в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 87081,66 грн. є обґрунтованою та такою, що правомірно задоволена судом першої інстанції.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, який правомірно частково задовольнив три процента річних від простроченої суми у розмірі 1582,51 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 876,83 грн. за період з 19.09.2011р. по 04.05.2012 р. у зв'язку з допущеними арифметичними помилками та обґрунтовано відмовив в іншій частині позовних вимог. Колегією суддів перевірено розрахунки та встановлено їх відповідність як положенням чинного законодавства, так і фактичним обставинам справи.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем також не спростовуються ані суми основного боргу, ані нарахувань на нього.
Заперечення відповідача фактично зводяться до того, що спірні поставки були здійснені поза межами укладеного між сторонами договору, оскільки, як стверджує відповідач, ні один з доданих до позовної заяви документів на підтвердження заборгованості не містить на договір №2011-42.
Колегія суддів дійсно визнає, що наявні у справі накладні, рахунки, довіреності не містять посилання на спірний договір, разом з тим, аналізуючи всі матеріали справи в сукупності, колегія суддів вважає, що спірні поставки здійснені саме у межах договору, оскільки інших договорів у спірний період між сторонами не укладалося, асортимент, ціна та кількість товару, що поставлялася, повністю відповідає тому, що зазначено у специфікаціях. Окрім того, у платіжному дорученні про часткову оплату товару відповідач посилався на номер та дату спірного договору, що свідчить про те, що відповідач визнавав факт отримання ним товару саме у межах договору від 05.07.2011 р. № 2011-42.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2012 року у справі № 18/323/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Холдінгової компанії "АвтоКраз" у формі ВАТ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2012 року у справі № 18/323/12 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 22.08.2012р.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Гончар Т. В.