УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Кравченка С.І. і Дембовського С.Г.,
за участю прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 серпня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 11 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 8 листопада 2011 року щодо ОСОБА_6
Зазначеним вироком
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина Російської Федерації, такого, що не має судимості,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 149 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і 1 місяць;
- за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 149 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і 1 місяць.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 засуджено за вербування, переміщення, передачу ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із метою сексуальної експлуатації, з використанням їх уразливого стану вчиненого повторно та за попередньою змовою групою осіб, а також за замах на вербування, переміщення, передачу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою сексуальної експлуатації, з використанням їх уразливого стану, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 8 листопада 2011 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки вважає, відсутні підстави для застосування щодо ОСОБА_6 ст. 69 КК України. Крім того, прокурор посилається на протиріччя між описово-мотивувальною та резолютивною частинами вироку.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, захисника, яка просила залишити судові рішення без зміни, а скаргу прокурора без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджується доказами, дослідженими судом у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, і в касаційній скарзі прокурора не заперечується. Дії засудженого правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 149 КК України та ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 149 КК України.
Доводи прокурора про м'якість призначеного ОСОБА_6 покарання, є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Рішення суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України і є правильним.
Так, із матеріалів справи вбачається, що суд при призначенні покарання ОСОБА_6 урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, який вперше притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризувався, стан його здоров'я, мав на утриманні двох неповнолітніх дітей, повністю визнав вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, що визнано судом пом'якшуючими покарання обставинами. Ці обставини суд обґрунтовано визнав такими, що істотно знижували ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_6 злочинів, і дійшов вірного висновку про можливість призначення йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 149 КК України. Крім того, судом не встановлено обтяжуючих покарання обставин.
Також суд урахував і думку потерпілих, які матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_6 не мали.
Таким чином, рішення суду про призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, належним чином умотивовано.
Із огляду на викладене, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим та достатнім, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_6 покарання.
Апеляційним судом при перевірці даної кримінальної справи в апеляційному порядку прийнято правильне рішення. Свої висновки суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив.
Доводи прокурора щодо наявності протиріч у тексті вироку, не заслуговують на увагу.
Ураховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень щодо засудженого ОСОБА_6
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, також не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, а вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 11 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 8 листопада 2011 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Судді:
В.В. Наставний С.І. Кравченко С.Г. Дембовський