Справа № 2-1446/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2012 р. Староміський районний суд м. Вінниці:

в складі: головуючого судді: Антонюка В.В.

при секретарі: Вавшко Н.С.

з участю: прокурора -Рудніцької І.В.,

позивача -ОСОБА_1,

представника позивача -ОСОБА_2,

представника відповідача -Горецького Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, звернувся до суду із позовом до Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 08 по 12 січня 2008 року в м. Москва, РФ, за сприянням Академії Педагогічної мудрості проводились Міжнародні Педагогічні Читання (Статус -Міжнародна конференція вчених -гуманістів) для 868 вчених психологів, учителів -новаторів СНГ. До участі у цій конференції він, як Президент «Методолого-аналітичного Центру-Лабораторії», ректор Академії Гуманної Педагогіки, академік, доктор психології, Заслужений Вчитель Росії, був офіційно запрошений на зазначену конференцію, до якої готувався на протязі 2 років. Протягом 18 місяців (з березня 2006 року по вересень 2007 року), готуючись до конференції, він розробив авторський пакет ексклюзивно-експериментальних матеріалів. Відповідно до попередньої усної домовленості (14.03.2006 р.) між ним та Академією Педагогічної Мудрості, його письмової згоди (25.03.2006 року) та виконаного ним за 18 місяців обсягу робіт, Оргкомітет Конференції затвердив його в якості провідного керівника п»яти «Майстер-класів», узгодивши з керівниками семи міжнародних делегацій належний йому гонорар. Загальна сума гонорару за розробку і проведення ним «Майстер-класів»складала відповідно до двостороннього зобов»язання 8358 доларів США, що еквівалентно 42207,9 грн., відповідно до курсу, встановленого НБУ, станом на 12.01.2008 року (офіційний курс гривні до 100 доларів США становив 505,00 грн.). Також відповідно до двостороннього зобов»язання Оргкомітет Конференції просив його терміново зарезервувати 100 екземплярів його книги під назвою «О Божественных Крыльях Гуманной Педагогики»підписати їх для учасників конференції і доставити в м. Москву 08.01.2008 року в Оргкомітет (для вручення їх найкращим учасникам Педагогічних Читань). 07.01.2008 року він із дружиною ОСОБА_6, яка їхала з ним в якості помічника -асистента, виїхали із м. Вінниці швидким потягом «Москва -Жмеринка». Під час перевірки документів співробітник Державної прикордонної служби України на кордоні з Росією виявив, що в його паспорті громадянина України, відсутній відтиск рельєфної печатки. Інших документів, що підтверджують його особу при ньому не було. Його та дружину, висадили із потягу. Він був змушений повертатися у м. Вінницю. Після повернення до м. Вінниці, він звернувся до ВВ КНДІСЕ для проведення техніко-криміналістичного дослідження документа. В ході проведеного дослідження, спеціалістом ВВ КНІДСЕ було встановлено, що відтиск рельєфної металевої печатки, яким опечатується фотокартка, у паспорті серії НОМЕР_1 виданому Староміським РВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області 30 жовтня 1998 року на ім.»я ОСОБА_1, відсутній. При дослідженні спеціалістом паспорта ознак зміни аркуша паспорта з сторінкою №1, переклеювання (заміни) фотокартки, стороннього втручання у записи, захисну сітку і реквізити документа, виявлено не було.

Крім того, у відповіді на адвокатський запит від 06.02.2008 року, сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області повідомив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований по АДРЕСА_1, був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 30.10.1998 року в зв»язку із набуттям громадянства України. Отже його паспорт є дійсним, лише у ньому не вистачає одного із необхідних для даного документу елементів, а саме -відтиску рельєфної металевої печатки. З моменту отримання паспорта (30.10.1998 року) протягом десяти років у нього жодного разу не виникало проблем чи непорозумінь, пов»язаних із паспортом. За цей період він здійснив дев»ять наукових поїздок у Російську Федерацію. 08.01.2008 року він не зміг перетнути державний кордон України через те, що у його паспорті не було відтиску рельєфної печатки. Відсутність печатки є наслідком недбалого ставлення посадових осіб сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області. Таким чином було порушено його право на виїзд з України. Через недбалі дії працівників Староміського РВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області, він зазнав моральної шкоди. До вказаної конференції, він готувався майже два роки та витратив багато зусиль і часу на розробку власної авторської методики, яку повинен був представляти учасникам конференції. Після повернення у м. Вінницю, він переніс душевні страждання через ці обставини, в наслідок цієї стресової ситуації у нього погіршився стан здоров»я (підвищився тиск, боліло серце).

Завдану йому матеріальну шкоду, він оцінює в 45941,48 грн., яка складається із не отриманого ним на конференції гонорару в сумі 8358 доларів США, що еквівалентно 42207 грн.90 коп., відповідно до курсу НБУ станом на 12.01.2008 року (офіційний курс гривні до 100 доларів США становив 505,00 грн.). Крім того, вартість 100 зарезервованих і підписаних ним авторських екземплярів книги «О Божественных Крыльях Гуманной Педагогики»становить 700 доларів США, що еквівалентно 3535 грн. Крім того, вартість квитків на поїзд «Конотоп -Вінниця»складає 198,58 грн. (99 грн.29 коп. на двох осіб).

Моральну шкоду він оцінює виходячи із вартості проїзду до м. Москви. Розмір моральної шкоди становить 12199 грн. В зазначену суму включено: вартість проїзду і проживання в м. Москва для двох осіб (він та помічник-асистент) на наступну конференцію в 2010 році, а саме: проїзд -2632 грн. (658 грн. х 4 -проїзд для двох осіб в обидві сторони); проживання в готелі -134 долари США х 5 діб х 2 особи, що становить 1340 доларів США, що еквівалентно 6767 грн.; добові на відрядження за кордон -280 грн. х 5 діб х 2 особи, що становить 2800 грн. Сума добових визначена відповідно до п. 1 Постанови КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»від 23.04.1999 року.

22.07.2008 року його представником подана скарга до прокуратури із проханням провести службову перевірку щодо недбалого ставлення до своїх обов»язків посадових осіб сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області. Прокуратурою Староміського району м. Вінниці встановлено, що працівники паспортного підрозділу Староміського РВ проявили службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов»язків при оформленні паспорта ОСОБА_1, що заподіяло йому істотну шкоду. Однак із закінченням строків давності відносно винних працівників паспортного підрозділу Староміського РВ прокуратурою винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи (постанова від 11.08.2008 року). Також 22.07.2008 року була подана скарга до УМВС України у Вінницькій області. Під час проведення службової перевірки керівництвом ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області, також був встановлений факт недбалого ставлення працівниками сектору громадянства та імміграції Староміського РВ до службових обов»язків (лист № 26/4668 від 22.08.2008 року). У відповіді на заяву Державною прикордонною службою України вказано, що громадянину України ОСОБА_1 відмовлено у пропуску через державний кордон України 07.01.2008 року з причин відсутності у його паспортному документі випуклої сухої печатки, якою засвідчується фотокартка власника. Тобто, паспортний документ оформлений не належним чином (лист №23/789 від 10.02.2009 року). Отже, в результаті перевірки органами прокуратури та УМВС України підтверджений факт вини працівників сектору громадянства та імміграції Староміського РВ під час виконання службових обов»язків. Просив винести рішення, яким зобов»язати відповідача відшкодувати завдані матеріальні збитки в розмірі 45941 грн. 48 коп. та моральну шкоду в розмірі 12199 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, уточнили позовні вимоги та просили суд стягнути із відповідача на користь позивача завдану матеріальну шкоду в розмірі 89 658,87 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та судові витрати в розмірі 12814,00 грн., обґрунтувавши свої вимоги в уточненій позовній заяві від 02.08.2012 року.

Представник відповідача Горецький Ю.М., в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечив проти їх задоволення, мотивуючи свої заперечення у письмовому вигляді.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Допитана в якості свідка дружина позивача - ОСОБА_6, під час розгляду справи підтвердила, що вона разом із ОСОБА_1 07.01.2008 року їхали до м. Москви, на конференцію. Під час перевірки документів співробітники Державної прикордонної служби України на кордоні з Росією, виявили, що в паспорті ОСОБА_1 відсутній відтиск рельєфної печатки, в зв»язку із чим, їх зняли із потягу та вони були змушені повернутись додому. У ОСОБА_1 піднявся тиск та його боліло серце. Швидку допомогу вони не викликали та по медичну допомогу до лікувальних закладів не звертались. В них є закордонні паспорти, але вони не скористались ними для поїздки до м. Москви, оскільки у ОСОБА_1 погіршився стан здоров»я.

З»ясувавши позиції сторін, вислухавши думку прокурора, пояснення свідка та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ст. 22 ч.1, ч.2 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрат які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, як Президент «Методолого-аналітичного Центру -Лабораторії», ректор Академії Гуманної Педагогіки, академік, доктор психології, Заслужений вчитель Росії, був офіційно запрошений на Міжнародні Педагогічні Читання (Статус -Міжнародна конференція вчених-гуманістів) для 868 вчених психологів, учителів -новаторів СНГ, яка проводилась в м. Москві, Російської Федерації за сприянням Академії Педагогічної Мудрості в період з 08.01.2008 року по 12.01.2008 року.

Відповідно до попередньої усної домовленості (14.03.2006 року) між позивачем та Академією Педагогічної Мудрості, його письмової згоди (25.03.06 р.) та виконаного ним за 18 місяців обсягу робіт, Оргкомітет Конференції затвердив ОСОБА_1 в якості провідного керівника п»яти «Майстер-класів», узгодивши з керівниками семи міжнародних делегацій належний позивачеві гонорар. Загальна сума гонорару за розробку і проведення позивачем «Майстер-класів»склала відповідно до двостороннього зобов»язання 8358 доларів США, що еквівалентно 66780,42 грн., відповідно до курсу встановленого НБУ станом на 02.08.2012 року.

07.01.2008 року, на україно-російському кордоні, працівниками прикордонної служби України позивач разом із дружиною, яка його супроводжувала на конференцію до м. Москви, були висаджені з потягу. Як вбачається із постанови про відмову в пропуску через державний кордон від 07.01.2008 року, ОСОБА_1 тимчасово відмовлено у праві виїзду за межі України. Підставою для відмови у праві виїзду ОСОБА_1, за межі країни, було виявлення відсутності в паспорті громадянина України на ім.»я ОСОБА_1 відтиску рельєфної печатки. Інших документів, що підтверджують його особу при ньому не було.

Згідно до Положення «Про паспорт громадянина України»затвердженого Постановою Верховної Ради України від 02.09.1993 року на першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім.»я та по-батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також: вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, який видав паспорт, ставиться підпис посадової особи відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка -випуклою сухою печаткою.

Як вбачається із висновку спеціаліста №95 від 22.01.2008 року про проведення техніко-криміналістичного дослідження складеного Вінницьким відділенням КНДІСЕ, відтиск рельєфної металевої печатки, яким опечатується фотокартка, у паспорті серії НОМЕР_1, виданому Староміським РВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області 30.10.1998 року на ім.»я ОСОБА_1, відсутній. Окрім цього, при дослідженні сторінки №1 паспорта і фотокартки, ознак зміни аркуша паспорта, переклеювання (заміни) фотокартки, стороннього втручання у записи, захисну сітку і реквізити документа -не виявлено.

Згідно відповіді сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований по АДРЕСА_1, був документованим паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Староміським РВ ВМВУМВС України у Вінницькій області 30.10.1998 року в зв»язку з набуттям громадянства України.

Таким чином, позивач на законних підставах отримав паспорт громадянина України, який виданий йому Староміським РВ ВМВ УМВС України. Будь-яких сторонніх втручань в паспорт на ім.»я позивача не виявлено. Протягом 10 років з дня отримання паспорта, позивач користувався ним, жодних проблем з приводу невідповідності паспорта у нього не було.

ОСОБА_1 звертаючись до суду із даним позовом посилається на те, що через неправомірність дій відповідача, який при оформленні його паспорту не поставив випуклу суху печатку на фотокартку, він не був пропущений через державний кордон України, не зміг взяти участь у міжнародній конференції у м. Москві, отримати передбачений договором гонорар, йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

За зобов»язанням із відшкодування шкоди особа, яка завдала шкоди неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також майну фізичної або юридичної особи, зобов»язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування завданої шкоди в повному обсязі.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець у ст. 1166 ЦК України відносить: а) наявність шкоди; б) протиправну поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв»язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача ; г) вину.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України»документами, що дають право на виїзд з України і в»їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; проїзний документ дитини; дипломатичний паспорт, посвідчення особи моряка. В даному переліку відсутній паспорт громадянина України, однак у позивача є в наявності паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проти чого не заперечив і сам позивач та підтвердила під час розгляду справи і його дружина ОСОБА_6

Згідно п. 1 Положення «Про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року документом, який посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно Положення «Про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», затвердженим Указом Президента України від 28.10.1993 року №491 -паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном.

Враховуючи викладене, суд знаходить, що позивач маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон та виїжджаючи до м. Москви, зобов»язаний був пред»явити саме вказаний паспорт, а не паспорт громадянина України і мав реальну можливість виїхати по вказаному документу до м. Москви. Тобто, причинний зв»язок між тим, що позивач отримав паспорт громадянина України без відтиску рельєфної печатки та був позбавлений можливості виїхати до м. Москви відсутній.

Відсутність причинно-наслідкового зв»язку між недбалими діями посадових осіб Староміського РВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області та неможливістю позивача виїхати за кордон у м. Москву виключає відповідальність відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 22 ЦК України збитками, зокрема можуть бути доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Позивачем не надана достатня сукупність доказів, що б свідчили саме про реальність упущеної ним вигоди.

Що ж стосується позовних вимог в частині стягнення із відповідача на користь позивача моральної шкоди, то на думку суду, вказані позовні вимог також не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов»язковому з»ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з»ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Будь-яких об»єктивних доказів щодо факту заподіяння моральної шкоди, позивачем надано не було.

Судові витрати, відповідно до ст. 88 ЦПК України слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166,1167,1174 ЦК України, Положенням «Про паспорт громадянина України»затвердженою Постановою ВР України 02.09.1993 року, ЗУ «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України», Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м. Вінниці на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: В.В.Антонюк