ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2012 р. Справа № 5021/444/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Журенко Я.Н. за довіреністю б/н від 23.07.12,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер" (вх. №2115С/3-12 від 22.06.12) на рішення господарського суду Сумської області від 07.05.12 р. у справі № 5021/444/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер", м. Ромни, Сумської області

до Головного управління міського господарства виконавчого комітету Роменської міської ради

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпартнер" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору №2 від 08.11.2010 р. про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, укладеного з Головним управлінням міського господарства виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області.

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.05.2012 р. у справі № 5021/444/12 (суддя Левченко П.І.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер", оскільки при укладенні договору сторони не допустили порушень, які б свідчили про те, що його зміст суперечить актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

ТОВ "Будпартнер" не погодилось з рішенням місцевого господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що спірний договір посягає на суспільні, економічні основи держави, доказом наявності вини відповідача, яка виражається у намірі порушити публічний порядок, є ухилення від оприлюднення проекту рішення Роменської міської ради тридцять шостої сесії п'ятого скликання від 29.07.2009 р. "Про встановлення розміру пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ромни", порушення процедури регулятивної діяльності та опублікування прийнятого нормативно-правового акту.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, призначено до розгляду на 31.07.2012 р.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. №6121 від 30.07.12), в якій зазначає про те, що позивач при укладенні спірного договору не заперечував проти умов договору, не оспорював рішення Роменської міської ради від 29.07.2009 р., на підставі якого був визначений розмір його пайової участі (внеску), оскільки підписав договір без зауважень (без протоколу розбіжностей), отже, з вимогами скарги не згоден, вважає її безпідставною та просить залишити без задоволення.

В судове засідання 31.07.2012 р. відповідач свого представника не направив, представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів, які, на думку позивача, мають суттєве значення для розгляду справи.

Розглянувши заявлене клопотання позивача, колегія суддів його не задовольнила як необґрунтоване, разом з тим, відклала розгляд справи на 23.08.2012 р. в зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів у справі.

В судове засідання 23.08.2012 р. з'явився представник позивача та надав пояснення у справі, в яких , зокрема, підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідач надіслав факсограму (вх. №6682 від 21.08.2012 р.), в якій просить розглянути справу в судовому засіданні 23.08.2012 р. за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та доказів на їх підтвердження, та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених статтею 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 08.11.2010 р. між Головним управлінням міського господарства виконавчого комітету Роменської міської ради (далі -Управління) та ТОВ "Будпартнер" (далі -замовник) було укладено договір №2 "Про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста", згідно з умовами якого замовник зобов'язується прийняти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста при будівництві 6-ти поверхового 28 квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим промтоварним магазином в м. Ромни, вул. Руденка 8 "Г" шляхом перерахування коштів у розмірі відсотків вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, а саме - 247,653 тис. грн., а Управління, в свою чергу, зобов'язується прийняти і використати дані кошти за призначенням (п.1.1.).

Відповідно до ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову території" від 20.04.2000 №1699-ІІІ замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (замовника) від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо - та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Рішенням Роменської міської ради тридцять шостої сесії п'ятого скликання від 29.07.2009 р. "Про встановлення розміру пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ромни" відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з урахування не заборонених законом інших нарахувань в розмірі: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування -для нежитлових будівель і необхідних інженерних мереж та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення); 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення з необхідними інженерними мережами та/або спорудами.

Вказаним рішенням було затверджено Положення про укладення угоди на залучення так використання коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладаються відповідно до ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій".

Згідно з п.2.3.2. договору замовник зобов'язався дотримуватись вимог, викладених в Положенні про залучення так використання коштів забудовників на розвиток загальноміських об'єктів соціального та комунального призначення, затверджених рішенням тридцять шостої сесії п'ятого скликання Роменської міської ради від 29.07.2009 р. "Про встановлення розміру пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ромни у розмірі: для нежитловиж будівель -10%, для житлових -від вартості будівництва об'єкту", а також вимог даного договору.

Вимоги ТОВ "Будпартнер" у даній справі щодо визнання недійсним з моменту укладення договору № 2 від 08.11.2012 р., укладеного між сторонами, зводяться до того, що укладений договір є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, порушує публічний порядок і, згідно зі ст.228 ЦК України, є нікчемним.

В якості підстави для такого твердження ТОВ "Будпартнер" зазначає, що, на його думку, рішення Роменської міської ради від 29.07.2009 р. не набрало чинності, оскільки не було офіційно оприлюднене.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предметом спору у даній справі є договір № 2 від 08.11.2010 р., тому дослідженню у даній справі підлягає саме питання недійсності договору чи його нікчемності.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів зазначає таке.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За нормами ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочинну передбачені статтею 203 ЦК України, а саме :

1. Зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 215 ЦК України оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Таким чином, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи те, що:

- при укладенні договору сторони не допустили порушень, які б свідчили про те, що його зміст суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; позивач не надав суду доказів в обґрунтування того, що особи, які вчинили правочин, не мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; позивач не надав суду доказів в обґрунтування того, що волевиявлення учасників правочину не є вільним і не відповідає їх внутрішній волі; договір укладено у передбаченій законом формі.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Позивач не довів суду, що спірний договір є нікчемним, а також не навів жодної законної підстави для визнання договору недійсним.

Стосовно рішення Роменської міської ради від 29.07.2009 р. - колегія суддів відзначає, що воно не є предметом спору у даній справі.

Крім того, доказів визнання недійсним чи скасування згаданого рішення позивач суду не надав.

Згідно зі ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, прийнятті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Оскільки позивач не надав суду жодних доказів нечинності рішення міської ради, то дане рішення є обов'язковим для виконання.

При цьому слід зазначити, що зміст рішення Роменської міської ради від 29.07. 2009 р., визначені ним розміри пайової участі (внесків) замовника були відомі позивачеві під час укладання договору № 2 від 08.11.2009 року, оскільки у пункті 3.1 цього договору зазначено, що сума договору визначається на підставі рішення тридцять шостої сесії п'ятого скликання Роменської міської ради від 29.07.2009 р. "Про встановлення розміру пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Ромни" у розмірі: для нежитлових будівель - 10% , для житлових 4% від вартості будівництва об'єкту і складає 247,653 тис. грн.

Позивач не заперечував проти таких умов договору, не оспорював рішення Роменської міської ради від 29.07.2009 р., на підставі якого був визначений розмір його пайової участі (внеску), оскільки підписав договір без зауважень (без протоколу розбіжностей), що свідчить про намір позивача ухилитись від виконання обов'язків за договором № 2 від 08.11.2010 р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог ТОВ "Будпартнер", а також оцінивши апеляційні вимоги позивача, вважає, що вони не доведені належними доказами, тому не вбачає підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Сумської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 07.05.2012 р. у справі № 5021/444/12 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер", м. Ромни Сумської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 07.05.2012 р. по справі № 5021/444/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 28.08.2012 р.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Слободін М.М.