Справа №221/3292/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2012 р. Староміський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді Антонюка В.В.,

при секретарі Лихогляд Т.В.,

за участі :

представника позивача -ОСОБА_1,

представників відповідача -Селезньова М.В.,

та Пащенка С.М.,

представника третьої особи - Шишковської А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції, третя особа без права самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Селенга»про визнання частково недійсною додаткової угоди, перерахунок заборгованості по кредитному договору та зменшення розміру неустойки -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5, звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції, третя особа без права самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Селенга»про визнання частково недійсною додаткової угоди, перерахунок заборгованості по кредитному договору та зменшення розміру неустойки. Позовні вимоги мотивує тим, що 01.04.2008 року між відповідачем та ТОВ фірма «Селенга»укладено кредитний договір № 010/03-11/107, відповідно до умов якого, відповідач зобов»язався надати ТОВ фірмі «Селенга»кредит в формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 3000000,00 доларів США, а ТОВ фірма «Селенга», зобов»язалось отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, та виконати інші обов»язки, визначені договором. Кінцевий термін погашення кредиту -31.03.2014 року.

В порядку забезпечення виконання зобов»язання за даним кредитним договором 01.04.2008 року, між позивачем та відповідачем укладено Договір поруки № 010/03-11/209, відповідно до умов якого, позивач взяв на себе зобов»язання відповідати по борговим зобов»язанням третьої особи, які виникають з умов Кредитного договору № 010/03-11/107 від 01.04.2008 року, а саме: повернути кредит в розмірі 3000000,00 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору плата за користування кредитом в строк по 26 березня 2009 року, розраховувалась на основі процентної ставки в розмірі 12% річних.

Не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку дії процентної ставки, відповідач повинен був повідомити позивача про встановлений розмір процентної ставки на наступний строк користування кредитними коштами, що не може перевищувати 365/366 (для високосного року) календарних днів. Згода позичальника з процентною ставкою на наступний строк користування кредитними коштами оформляється додатковою угодою до кредитного договору.

Позивач зазначає, що ч.4 п.1.2 Кредитного договору передбачено, що діючий розмір процентної ставки залишається без змін на наступний строк користування кредитними коштами, що не може перевищувати 365/366 (для високосного року) календарних днів, у випадку відсутності повідомлення кредитора за 10 календарних днів до закінчення строку дії процентної ставки.

В порушення умов Кредитного договору 25.12.2008 року між відповідачем та третьою особою була укладена Додаткова угода № 010/03-11/107/1 до кредитного договору, якою були внесені зміни до даного договору, а саме: зменшено кредит в формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 648 350, 00 доларів США; скорочено кінцевий термін погашення кредиту відповідачем -29.02.2012 року та збільшена процентна ставка за користування кредитом до 13% річних.

Позивач вважає, що Додаткова угода в частині скорочення кінцевого терміну погашення кредиту та збільшення процентної ставки до строку, визначеного в п. 1.2 Кредитного договору є недійсною, оскільки він є засновником третьої особи -ТОВ фірма «Селенга» і одночасно поручителем за виконання ним своїх зобов»язань за кредитним договором, а тому він та третя особа є солідарними боржниками. Жодна з умов, вказаних в п.3.1 кредитного договору не настала. Крім того, додаткова угода була укладена під впливом тяжкої обставини, оскільки з листопада 2008 року у зв»язку із світовою фінансовою кризою ТОВ фірма «Селенга»знаходилось практично в стані банкрутства, діяльність його була збитковою.

Що стосується строку позовної давності, то позивач вказує, що Додаткова угода підписана директором ТОВ фірма «Селенга»Кізюном М.А. Позивача не було повідомлено про збільшення процентної ставки та скорочення терміну виконання зобов»язань, дана угода з ним не погоджувалась. 28.03.2012 року він отримав претензію №104 , з якої йому стало відомо про зміну умов кредитного договору, тому вважає, що строк позовної давності ним не пропущено.

Просить визнати недійсною Додаткову угоду від 25.12.2008 року № 010/03-11/107/1 до кредитного договору № 010/03-11/107 від 01.04.2008 року в частині внесення змін та викладення в новій редакції пунктів 1.2, 1.3, 2.1. Кредитного договору, зменшити розмір неустойки, перерахувати суму заборгованості за кредитним договором з врахуванням процентної ставки 12% річних в період з 25.12.2008 року по 30.05.2012 року та стягнути із відповідача на його користь судові витрати.

Представник позивача та представник третьої особи підтримали вимоги позивача за обставин, викладених в позовній заяві та просили їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали з мотивів, викладених в письмових запереченнях проти позову. Також, просили застосувати строки позовної давності, які позивачем пропущені, як одну із підстав для відмови в задоволенні позову.

З»ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.04.2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ТОВ фірма «Селенга»укладено кредитний договір № 010/03-11/107, відповідно до якого відповідач зобов»язався надати ТОВ фірма «Селенга»кредит в формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 3000000,00 доларів США. (а.с.8-13).

Крім того, 01.04.2008 року між відповідачем та позивачем укладено договір поруки № 010/03-1/207(а.с.15).

З матеріалів справи також вбачається, що 25.12.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ТОВ фірма «Селенга»укладено додаткову угоду № 010\03-11/107/1 до кредитного договору № 010/03-11/107 від 01.04.2008 року, яка підписана представниками обох сторін та завірена печатками.(а.с.14).

Крім того, в матеріалах справи містяться: копія Протоколу №18 Загальних зборів засновників ТОВ фірма «Селенга»від 08.12.2008 року, головою яких виступав ОСОБА_5, де було ухвалено надати повноваження директору підприємства на підписання кредитного договору (а.с.49); копія Протоколу № 9 Загальних зборів засновників ТОВ фірма «Селенга»від 25.12.2008 року, головою яких виступав ОСОБА_5, де було ухвалено надати згоду на внесення змін до кредитного договору (а.с.50); копія Протоколу №16 Загальних зборів засновників ТОВ фірма «Селенга»від 26.12.2008 року, головою яких виступав ОСОБА_5, де було ухвалено затвердити Кредитний договір (а.с.51).

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що його не було повідомлено про збільшення процентної ставки та скорочення терміну виконання зобов»язань, а також те, що угода з ним не погоджувалась, оскільки в позовній заяві позивач зазначає, що ТОВ фірма «Селенга»була вимушена укласти Додаткову угоду на вкрай невигідних для себе умовах, тобто позивач визнає, що така Додаткова угода була укладена і про її існування йому було відомо.

Крім того, розглянувши заяву представника відповідача Селезньова М.В., щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Із заявою про продовження строку позовної давності, позивач не звертався.

Відповідно до п.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ч.3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене а також те, що позивачем пропущений строк позовної давності, не надано доказів поважності причини його пропуску, також із заявою про поновлення строку давності до суду позивач не звертався і судом не встановлено підстав для поновлення позивачеві строку позовної давності, порушене право захисту не підлягає.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 256,257, 261,267 ЦК України, ст.ст. 10,60, 88, 212-215, 293 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції, третя особа без права самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Селенга»про визнання частково недійсною додаткової угоди, перерахунок заборгованості по кредитному договору та зменшення розміру неустойки -відмовити.

Судові витрат залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя :