АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2296/2007 року                                                 Головуючий по 1-й інстанції:

Чабаненко В.О. Суддя-доповідач: Акопян В.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2007 року вересня місяця   „10"   Дня                                                               м.  Полтава

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в

складі:

Головуючого : Акопян В.І.

Суддів : Лобова О.А.,  Новохатньої В.А.

при секретарі: Фадєйкіній Н.Б.

розглянула   у   відкритому   судовому   засіданні   в   м. Полтаві   цивільну   справу   за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 липня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

стягнення аліментів на повнолітню дитину,  яка продовжує навчання.

Колегія суддів,  заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 липня 2007 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,  яка продовжує навчання задоволено частково. Постановлено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно,  починаючи з 14 червня 2007 року на весь період її навчання,  але не більше ніж до досягнення донькою 23 років.

В апеляційній скарзі на рішення місцевого суду від 16 липня 2007 року ОСОБА_1. прохає його скасувати в частині визначення розміру стягуваних аліментів з тих підстав,  що постановлено з порушенням норм матеріального права,  та постановити в цій частині нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі,  та стягнути з відповідача всі судові витрати.

Вказує,  що суд неповно з'ясував фактичні обставини справи.

Перевіривши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що вона підлягає відхиленню.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України,  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно  ст.  ст.  199-200 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати повнолітню дитину,  яка продовжує навчання до досягнення нею 23 років за умови,  що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи,  встановлено в суді першої інстанції,  донька сторін ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  навчається на денному відділенні Полтавського державного педагогічного університету ім.  В.Г.Короленка,  та не має самостійного доходу.

Відповідач працює,  маючи постійний заробіток,  але має іншу сім'ю. З ним проживають повнолітні діти другої дружини,  які також навчаються у вищому учбовому закладі на денній формі навчання.

Колегія судців погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно,  починаючи з 14 червня 2007 року на весь період її навчання,  але не більше ніж до досягнення донькою 23 років.

Місцевий суд вірно прийняв до уваги докази матеріального стану сім'ї відповідача,  його сімейний стан.

Крім того потрібно приймати до уваги стан здоров'я відповідача. Згідно довідки Лубенської центральної міської лікарні перебуває на диспансерному обліку з приводу шийного остеохондрозу та потребує два рази на рік стаціонарного лікування в умовах неврологічного та кардіологічного відділення. Вказані обставини також потребують значних витрат.

За таких обставин,  приймаючи до уваги відсутність в апеляційній скарзі доводів,  які б спростовували висновки рішення суду першої інстанції,  вірне застосування судом норм сімейного законодавства,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню,  а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307 ч.1 п.1,  308,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.