05.09.2012
2-а/0825/198/2012 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.09.2012 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Курбатова О.М., розглянувши у порядку скороченого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запорожжя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району про оскарження дій суб'єкта владних повноважень,
ВСТАНОВИВ :
23.08.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПСЗН Хортицької районної адміністрації Запорізької міської Ради про стягнення коштів щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 р. посилаючись на те, що він має статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, про що йому видано посвідчення встановленого зразку та перебуває на обліку у відповідача по місцю свого проживання. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ йому передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, тобто відповідачем. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. У 2012 р. вказана допомога позивачу нарахована та виплачена 11.04.2012 р. в розмірах, визначених постановою КМУ від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 100 грн. Позивач просить стягнути на його користь з відповідача недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 р. , ніж передбачено законом, зокрема йому виплачено по 100 грн. з посиланням на застосування постанови Кабінету Міністрів України.
Відповідач УПСЗН Хортицької районної адміністрації Запорізької міської Ради подав заперечення в яких зазначив, що відповідно до ч.4 ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесц без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом та законом державний бюджет України, не вважаються зобов'язаннями ( крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 ст. 48 БКУ) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до ст.117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Пункт 3 ст.48 Закону № 796-ХІІ передбачає залежність розміру допомоги на оздоровлення від мінімальної заробітної плати.
Згідно статті 62 Закону України № 796-ХІІ роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Ст.67 вказаного Закону регулює порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, а саме конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до змін індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Оскільки порядок застосування цього закону визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання, 26 липня 1996 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»якою були затверджені конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення.
Вищевказана постанова в частині підпункту «є»пункту першого втратила чинність після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року, якою встановлені нові розміри щорічної допомоги на оздоровлення.
Згідно вказаної постанови, учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ІІ категорії, яким є позивачка, передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 100 грн.
На виконання ст. 62 Закону України № 796-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 936 від 20 серпня 2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»п.3 якої передбачено, що виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 2, про що йому видано посвідчення, перебуває на обліку у відповідача за місцем свого проживання.
Відповідно до частин 4,5,7 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ із змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законами України від 01.07.92р № 2532-ХІІ; від 06.06.96р № 230/96-ВР;від 25.03.99р № 563-ХІУ;від 11.07.2001 року - щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; та щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам на місцем їх проживання органами соціального захисту населення; розмір мінімальної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до п.30 ч.1 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-У було зупинено на 2007 рік дію частини четвертої та сьомої ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині виплат компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказане зупинення визнано неконституційним, таким що не відповідає Конституції України.
Згідно п.п.11 п.28 Розділу ІІ Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-УІ текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»викладено в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними/такими, що не відповідають Конституції України».
З врахуванням викладеного позивачу належало до виплати в 2012 р. відповідачем щорічна допомога на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати згідно частин 4,5,7 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тоді як відповідачем було не доплачено позивачу таку допомогу.
Вирішуючи позовні вимоги позивача за 2012 р. суд вважає, що вони підлягають задоволенню, оскільки згідно частин 4,5,7 ст.48 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»позивач має право на отримання від відповідача щорічної допомоги на оздоровлення як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати, в розмірах передбачених вимогам ст. 48 ЗУ № 796-ХП з урахуванням раніше сплачених сум на 2012 р.
На час отримання позивачем компенсаційної виплати, її розмір у відповідності до ст. 48 Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " повинен був враховуватись розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 2, 6,8, 9, 11, 69, 71, 94,, 104, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд , -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району про оскарження дій суб'єкта - задовольнити.
Визнати протиправними дії про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району посадових осіб щодо проведення виплат щорічної допомоги на оздоровлення, згідно постанови КМУ за 2012 р. - незаконними
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконкому Управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення у розмірах передбачених вимогами ст. 48 ЗУ № 796-ХП з урахуванням раніше сплачених сум за 2012 р. в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати, з урахуванням сплаченої допомоги на оздоровлення в розмірі 100 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Хортицький районний суд Запорізької області.
Суддя: О.М. Курбатова