2-1/11 31.08.2012

Справа № 2/802/1/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2012 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Кочевої І.В., при секретарі Черненко А.О., за участю представника позивача - Козачкової О.В., що діє за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що діє за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Ватутіна до ОСОБА_2, Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) «Промінвестбанк в особі філії «Віддлення Промінвестбанку в м.Дніпрорудне», приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, уточнивши свої позовні вимоги (т.1 а.с.3-7, т.2 а.с.23-29) просить визнати недійсним договір купівлі - продажу комплексу будівель, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №2065 укладений 27 вересня 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що предмет вказаного договору належав на праві власності позивачу та перебував в іпотеці. Банк набув право звернути стягнення на вказаний комплекс будівель у АДРЕСА_1 на підставі рішення Господарського суду Запорізької області по справі №15/102/06, яке вступило в законну силу 06 вересня 2006 року. Позивач зазначає, що банк передчасно - до вступу в законну силу вказаного судового рішення - 02 вересня 2009 року розмістив повідомлення у засобах масової інформації щодо вступу рішення в законну силу. Позивач звертався до банку, приватного нотаріуса ОСОБА_4, РКП «Василівське БТІ»про недопустимість укладення будь-яких угод купівлі-продажу предмету іпотеки раніше встановленого ст.38 Закону України «Про іпотеку», розмістив про це повідомлення для зацікавлених осіб у засобах масової інформації, проте банком передчасно 27 вересня 2006 року було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель зі ОСОБА_2, якому було відомо, що існували перешкоди для укладання цього договору. Позивач вважає, що ОСОБА_2 набув право власності на майно від особи, яка не мала права до 06 жовтня 2006 року його відчужувати, а тому ОСОБА_2 є недобросовісним набувачем. Крім того, при укладенні спірного договору були порушені вимоги ст.38, ст.42 Закону України «Про іпотеку», що призвело до порушення прав позивача як іпотекодавця та власника нерухомого майна, а саме було порушено його право виконати основне зобов'язання протягом 30-ти денного строку, встановленого ч.1 ст.38 Закону України «Про іпотеку», право на встановлення погодженої між сторонами договору іпотеки ціни продажу предмета іпотеки, та було порушено вимоги п.65 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, було порушено право позивача погасити борг шляхом виконання зобов'язання майновим поручителем відповідно до ч.8 ст.38 та п.3 ст.42 Закону України «Про іпотеку». Також спірний договір не відповідав зазначеному вище судовому рішенню. Підстав для реєстрації права власності набувача ОСОБА_2 на спірне майно не було. Нотаріусом ОСОБА_4 були порушені вимоги ст.38 Закону України «Про іпотеку», вимоги «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», оскільки не було перевірено відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного державного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, про що не вказано і в самому тексті договору. На час укладання договору свідоцтво про право власності у сторін договору було відсутнє та нотаріусу не надавалося. На підставі постанов ДВС Василівського РУЮ, на все нерухоме майно позивача в 2003-2004 року було накладено арешт, який був чинним на час укладення іпотечного договору, прийняття судового рішення у справі №15/102/06 01 червня 2006 року та на дату укладання договору купівлі-продажу, що оспорюється позивачем. На 27 вересня 2006 року на комплекс будівель, що був предметом спірного договору претендували Василівська ДВС та Василівська ДПІ, як особи з вищим пріоритетом.

На теперішній час вступило в законну силу судове рішення про визнання недійсним договору іпотеки, на підставі якого проводилося звернення стягнення на предметі спірного договору у справі №9/346д/06.

Постановою суду касаційної інстанції 10 травня 2011 року залишені в силі після перегляду рішення Господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2010 року та Донецького апеляційного господарського суду від 21 лютого 2011 року у справі № 15/102/06-15/413/06-7/264/08-27/71/10, а саме рішення Господарського суду Запорізької області у справі №15/102/06, яке було підставою для укладення спірного договору - скасовано.

Крім того, оспорюваний договір укладався на підставі судового рішення у справі №15\102/06. Відповідно до цього рішення, з врахуванням виправлених судом ухвалою 08 вересня 2009 року описок, визначено спосіб реалізації комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входить в тому числі: механізований тік - матеріал стін будівель та споруд-метал, загальною площею 134,3 кв.м. - літери Г-1,Г-1, шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку», а саме продажу банком від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною не нижче 177 000 грн. Проте відповідач ОСОБА_2 купив, а відповідач - банк продав в складі майна комплексу будівель: механічний тік, матеріали стін будівель та споруд - дерево, цегла - відповідно літери Г-1, Г`-1. Тобто банк продав інше за складом та характеристикою майно, посвідчений нотаріусом договір не відповідає су домову рішенню.

Посвідчений нотаріусом спірний договір викладений на бланках : ВЕС 184221 та ВЕС 184222, його копія надавалася Василівським БТІ на запит прокуратури Василівського району. За змістом п.2.1 договору продаж предмета договору здійснено за 177 000 грн., остання сторінка закінчується посвідчу вальним написом нотаріуса та не містить будь-яких застережень і виправлень. Проте позивачу банком на запит було направлено копію спірного договору, остання сторінка якого містила застереження про виправлення - у п.2.1. додано: «в т.ч. ПДВ», зроблені нотаріусом вже після нанесення посвідчу вального надпису, при цьому нумерація бланків співпадала, що свідчить на думку позивача, про те, що виправлення вносилися нотаріусом вже після здійснення реєстрації права власності, що порушує вимоги п.23 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій та не відповідає змісту судового рішення на підставі якого укладався договір, оскільки там не містилось включення ПДВ до складу ціни.

Оспорюваний позивачем у цій справі договір, на його думку, вчинений з порушеннями ст.ст. 38, 47, 61-63, 65 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій», ст.55 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.38, 42 Закону України «Про іпотеку», не відповідає вимогам актів цивільного законодавства, а тому повинен бути визнаний недійсним на підставі ст.215 ЦК України.

Представник позивача Козачкова О.В. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві та в заявах про уточнення позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити в задоволенні позову та скасувати ухвалу суду від 15 листопада 2006 року щодо забезпечення позову. Свої заперечення мотивувала тим, що відповідач ОСОБА_2 був добросовісним набувачем, оскільки він не був обізнаний про відносини банку з позивачем, про наявність судових спорів до моменту укладення спірного договору, який був нотаріально посвідчений, а його предмет нотаріусом перед оформленням був перевірений у відповідних реєстрах на предмет наявності заборони відчуження об'єкту. Право банку на відчуження предмету договору було підтверджено рішенням у справі №15/102/06, про що вказано у договорі. Підстав для витребування майна у добросовісного набувача ОСОБА_2, передбачених ст.388 ЦК України відсутні. Посилання позивача на незаконність укладення спірного правочину з боку банку в результаті недотримання 30-ти денного терміну повідомлення про намір укласти договір є необґрунтованим з огляду нате, що ст.38 Закону України «Про іпотеку»не містить положення щодо обов'язковості обчислення цього строку з моменту набуття чинності рішення суду, а говорить лише про зобов'язання іпотекодержателя письмово повідомити у зазначений термін «… якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі -покупцеві…»Крім того, навіть у разі порушення іпотеко держателем вказаного строку зазначена норма закону передбачає відповідальність іпотекодержателя за відшкодування завданих збитків перед такими особами. Позивачем на теперішній час не виконані зобов'язання за іпотечним договором та не подана відповідна заява про намір виконання основного зобов'язання. З огляду на це позивач не мав права на звернення до суду, оскільки його права не порушені. Також представник відповідача вважає безпідставними посилання позивача на заяву майнового поручителя від 15 вересня 2006 року про можливість до 06 жовтня 2006 року виконати основне зобов'язання за позивача, оскільки положення Закону України «Про іпотеку»не містять поняття права виконання зобов'язання за позивача, а майновим поручителем визначено особу, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника, тобто майновий поручитель забезпечує виконання зобов'язання, а не виконує зобов'язання за позивача на стадії виконання судового рішення. Відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку»право чи вимогу на предмет іпотеки мають особи, які зареєстровані у встановленому законом порядку. Майновий поручитель не має даного статусу і його дії не можуть бути прийнятими до уваги при розгляді позовних вимог позивача. Відповідно до спірного правочину в комплекс будівель, що були придбані ОСОБА_2 не входить корпус №8 (інв.№318), сіносховище (інв.№352), на які Василівським ВДВС у 2004 році було накладено арешт. Посилання позивача на незаконність дій нотаріуса ОСОБА_4 представник відповідача вважає безпідставними, ОСОБА_2 не знав та не міг знати про наявність будь-яких заборон на відчуження придбаного ним нерухомого майна за оспорюваний договором. Також представник відповідача вважає, що суд не може приймати до уваги результати перевірки управління юстиції Запорізької області, що проводилася на виконання окремої ухвали господарського суду Запорізької області у справі №7/20/07, оскільки рішення у цій справі скасовано судом вищої інстанції. Крім того, перевіркою не було встановлено наявності підстав для визнання правочину недійсним, а встановлено лише порушення нотаріального діловодства нотаріусом при посвідченні договору, що може бути тільки підставою для персональної відповідальності нотаріуса.

Представник відповідача -Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомлені. Про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином та своєчасно, про що у справі є поштове повідомлення. Суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача.

Приватний нотаріус Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, суду надала заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача ОСОБА_2, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.1-3,5 та 6 ст.203 ЦК України.

Ст.203 ЦК України встановлює вичерпний перелік вимог, дотримання яких є необхідним для дійсності правочину.

СВК ім.Ватутіна є юридичною особою, знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Василівка, вул.Леніна,67, що підтверджено довідкою про включення до ЄДРПОУ, свідоцтвом про державну реєстрацію, Статутом СВК (а.с.39-40, 42-45 т.1).

Право власності іпотекодавця -СВК ім.Ватутіна на комплекс будівель у АДРЕСА_1 було посвідчено Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23 березня 2004 року виданим Василівською міською радою на підставі рішення міськради від 16 березня 2004 року (а.с.50 -51 т.2).

З матеріалів справи вбачається, що 27 вересня 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.9-10 т.1). Банк за цим договором є продавцем, який одночасно є іпотекодержателем, а ОСОБА_2 -покупцем. Предметом договору, відповідно до п.1.1, є комплекс будівель, що знаходиться за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1:

- А-1 автовагова, матеріали стін будівель та споруд шлб., загальна площа 19,5 кв.м.;

- Б-1 зерносховище з льохом, матеріали стін будівель та споруд-цегла, загальна площа - 785,9 кв.м.;

- В-1зерносховище, матеріали стін будівель та споруд -шлб., загальна площа -617,4 кв.м.,

- Г-1, Г'-1 -механічний тік, матеріали стін будівель та споруд - дерев. Цегла, загальна площа -134,3 кв.м.;

- Д-1 критий тік, матеріали стін будівель та споруд -метал., загальна площа 928,5 кв.м.;

- Є-1 склад, матеріали стін будівель та споруд -зб блоки, шлб., загальна площа -1063,1 кв.м.;

- Ж-1 охоронна будка, матеріали стін будівель та споруд -шлб., загальна площа -6,4 кв.м.;

- 1 огорожа, матеріали стін будівель та споруд -зб плити, загальна площа -437,2 кв.м.;

- 2-КТП матеріали стін будівель та споруд -метал.,

- І замощення, матеріали стін будівель та споруд -асфальтобетон, загальна площа -14017 кв.м. (далі нерухоме майно).

Відповідно до п.1.4 договору продавець свідчив, що вказане нерухоме майно на момент укладання спірного договору не продане, не подароване, іншим способом не відчужене, судових справ, крім справи №15/102/06 Господарського суду Запорізької області, згідно за рішенням якого іпотекодавець (що є помилковим, так як нотаріусу слід було вказати - іпотекодержатель) має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно за вказаним вище договором було зареєстровано у РКП «Василівське БТІ»27 вересня 2006 року (а.с.16 т.1).

Відповідно до витягів № 22256884 та № 9317688 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано арешт на нерухоме майно СВК ім.Ватутіна - на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1; також було зареєстровано арешт на все майно СВК ім.Ватутіна на підставі постанов виконавчої служби Василівського району 27 травня 2005 року за №2229827 та 16 березня 2006 року за № 2972335 (а.с.30-47 т.2).

Відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 01 червня 2006 року у справі №15/102/06, залишеного без змін постановою Запорізького апеляційного Господарського суду від 06 вересня 2006 року, та ухвали Господарського суду Запорізької області від 08 вересня 2006 року про виправлення описки (а.с.21-32 т.1) -було звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором від 31 травня 2005 року зареєстрованим за №857 посвідченим приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпрорудний, в тому числі на комплекс будівель, що складається з:

- А-1 автовагова, матеріали стін будівель та споруд шлб., загальна площа 19,5 кв.м.;

- Б-1 зерносховище з льохом, матеріали стін будівель та споруд-цегла, загальна площа - 785,9 кв.м.;

- В-1зерносховище, матеріали стін будівель та споруд -шлб., загальна пдлща -617,4 кв.м.,

- Г-1, Г'-1 -механічний тік, матеріали стін будівель та споруд - метал (а в договорі купівлі-продажу вказано - дерев. Цегла) , загальна площа -134,3 кв.м.;

- Д-1 критий тік, матеріали стін будівель та споруд -метал., загальна площа 928,5 кв.м.;

- Є-1 склад, матеріали стін будівель та споруд -зб блоки, шлб., загальна площа -1063,1 кв.м.;

- Ж-1 охоронна будка, матеріали стін будівель та споруд -шлб., загальна площа -6,4 кв.м.;

- 1 огорожа, матеріали стін будівель та споруд -зб плити, загальна площа -437,2 кв.м.;

- 2-КТП матеріали стін будівель та споруд -метал.,

- І замощення, матеріали стін будівель та споруд -асфальтобетон, загальна площа -14017 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

01 вересня 2006 року іпотекодавець в особі голови СВК ім..Ватутіна письмово повідомило банк, приватного нотаріуса ОСОБА_4, РПК «Василівське БТІ», а майновий поручитель іпотекодавця повідомив банк - про передчасність повідомлення від 02 серпня 2006 року та укладання будь-яких договорів купівлі-продажу предмету іпотеки, що підтверджено їх копіями (а.с.33-36 т.1).

Повідомлення банку іпотекодавця та всіх осіб, які мали зареєстровані у встановленому законом права чи вимоги на вказаний комплекс будівель -про намір банку укласти договір від свого імені з будь-якою особою було опубліковано у газеті Василівської районної ради «Нова Таврія»02 вересня 2006 року (а.с.37 т.1).

В той же день -02 серпня 2008 року банком було направлено письмові повідомлення аналогічного змісту поштою виконавчій службі, СВК ім.Ватутіна, ДЗК, Василівській МДПІ, Василівському РЕМ, Управлінню пенсійного фонду, Василівському районному центру зайнятості (а.с.79-92 т.1)

Повідомлення іпотекодавця про передчасність вказаного повідомлення банку було опубліковано в тій же газеті 06 вересня 2006 року (а.с.38 т.1).

Відповідно до Постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 20 червня 2007 року у справі № 9/346д/06 рішення господарського суду Запорізької області від 14 лютого 2007 року про відмову у задоволенні позову СВК ім..Ватутіна до приватного нотаріуса ОСОБА_4, Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпрорудне»про визнання недійсним договору іпотеки від 31 травня 2005 року -було скасовано частково і резолютивна частина рішення викладена в іншій редакції, відповідно до якої визнано недійсним договір іпотеки від 31 травня 2005 року укладений між СВК ім.Ватутіна та банком, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 (857 в реєстрі). В задоволенні іншої частини позову відмовлено (а.с.132-139 т.1, 52-55 т.2). Вказана постанова апеляційного суду залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 31 жовтня 2007 року (а.с.56-58 т.2). Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 11 грудня 2009 року у цій же справі за результатами розгляду заяви банку про перегляд справи за ново виявленими обставинами - в її задоволенні було відмовлено, а постанова апеляційного господарського суду від 20 червня 2007 року залишено без змін (а.с.59-61 т.2). Постановою Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2010 року у справі №9/346д/06 ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 11 грудня 2009 року -залишена без змін (а.с.62-63 т.2).

Таким чином, на теперішній час договір іпотеки, що був підставою для укладення оспорюваного у цій справі договору купівлі-продажу визнаний недійсним.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15 листопада 2011 року у справі №7/20/07 було залишено без змін рішення господарського суду Запорізької області від 05 вересня 2011 року яким було визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27 вересня 2006 року між банком та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за №2065.(а.с.198-201 т.1). Постановою Вищого господарського суду України від 26 січня 2012 року вказані судові рішення були скасовані а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с.217- 218 т.1). Рішенням господарського суду Запорізької області від 23 березня 2012 року у цій же справі позовні вимоги ВСК ім.Ватутіна було задоволено та визнано договір купівлі-продажу недійсним (а.с.3-7 т.2). Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15 травня 2012 року останнє рішення господарського суду Запорізької області скасовано, провадження у справі зупинено, оскільки за суб'єктним складом спір не підлягає вирішенню у господарських судах (а.с.8-10 т.2).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21 лютого 2011 року залишено без змін рішення господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2010 року у справі №15/102/06-15/413/06-7/264/08-24/71/10, яким було задоволено заяву СВК ім.Ватутіна про перегляд справи за нововиявленими обставинами, скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 01 червня 2006 року в частині позовних вимог за зустрічним позовом банку, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вказані судові рішення залишені без змін Вищим господарським судом України від 10 травня 2011 року (а.с.67-76 т.2).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 лютого 2012 року у справі №14/293/06-4/159пд/09 залишено без змін рішення господарського суду Запорізької області від 08 грудня 2011 року, яким задоволено частково вимоги СВК ім.Ватутіна, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27 вересня 2006 року укладений між банком та ТОВ «Агропромислова компанія»м.Мелітополь, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 Ця постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 08 травня 2012 року (а.с.77-85 т.2).

Цими судовими рішеннями встановлено, що 31 травня 2005 року між банком та СВК ім.Ватутіна був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №857. П.п.1.1, 1.2 цього договору було передбачено, що він забезпечує вимоги банку за кредитним договором №12-071/02-01 від 30 травня 2005 року, укладеного між тими ж сторонами. Предметом застави за договором іпотеки є нерухоме майно СВК ім.Ватутіна, а саме тваринницький комплекс та комплекс будівель.

Банк набув право звернення стягнення, в тому числі на комплекс будівель на підставі рішення господарського суду від 01 червня 2006 року у справі №15/102/06, яке вступило в законну силу 06 вересня 2006 року після його перегляду судом апеляційної інстанції. Зазначеним рішенням суду було визначено спосіб реалізації предмета іпотеки -відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку»шляхом продажу банком від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі -покупцеві на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотеко держателя, передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, іпотеко держатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотеко держатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Суд вважає, що право банку на звернення стягнення виникло з моменту вступу в законну силу рішення Господарського суду Запорізької області від 01 червня 2006 року у справі №15/102/06, тобто з 06 вересня 2006 року -після апеляційного перегляду цього рішення. І саме з 06 вересня 2006 року банку слід було відраховувати вказаний вище 30-ти денний строк.

Відповідно до п.3 ст.42 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель чи наступний іпотеко держатель може виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним і попередній іпотеко держатель зобов'язаний прийняти таке виконання. Наступний іпотеко держатель, який сплачує повну суму основного зобов'язання попередньому іпотеко держателю, вважається особою, на користь якої здійснено відступлення прав попереднього іпотеко держателя за іпотечним договором. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.

15 вересня 2006 року майновий поручитель СВК ім.Ватутіна ТОВ «Ватутін-Агро»направив повідомлення банку про законне право та можливість в строк до 06 жовтня 2006 року виконати основне зобов'язання боржника -позивача у цій справі.

Відповідно до акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави від 15 березня 2006 року №5 податковим керуючим Василівської МДПІ було описано механізований тік у АДРЕСА_1, належний СВК ім.Ватутіна (а.с.48 т.2). Вказане обтяження було зареєстровано в Єдиному Державному реєстрі обтяжень 16 березня 2006 року о 10 год. 41 хв., терміном дії -15 березня 2011 року (а.с.47 т.2). Крім того, на час укладання спірного договору, нерухоме майно, що було його предметом не було вільним від обтяжень, що підтверджено витягом з Держреєстру обтяжень, Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна , актом опису активів податкової застави та на це майно мали зареєстровані права Василівська державна виконавча служба та Василівська державна податкова інспекція. Ці обтяження існували на момент посвідчення нотаріусом спірного договору, а їх наявність встановлена судовими рішеннями у справах №9/346д/06 та №15/102/06-15/413/06-7/264/08-27/71/10, №9/346д/06, які є для суду обов'язковими при віриш енні цієї справи, відповідно до ст.14 ЦПК України.

Однак, в порушення вимог ст.38 Закону України «Про іпотеку», а саме позбавивши осіб із зареєстрованими правами та вимогами та права позивача , банк передчасно -27 вересня 2006 року уклав договір купівлі-продажу комплексу будівель, що оспорюється позивачем у цій справі. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 набував у власність нерухоме майно від банку, який до 06 жовтня 2006 року не мав права його відчужувати, тобто ОСОБА_2 не є належним набувачем майна за спірним договором купівлі-продажу. Сам факт наявності на момент укладення спірного договору арешту на все нерухоме майно СВК ім.Ватутіна, в тому числі і на майно, що було предметом договору є підставою для визнання недійсним договору.

Крім того, відповідно до ст.55 Закону України «Про нотаріат», п.47 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій в Україні» договори про відчуження майна посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. У разі наявності заборони договори про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчуються за умови згоди кредитора на заміну боржника. Договори про відчуження нерухомого майна посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності податкової застави за даними Держреєстру обтяжень . Договори про відчуження майна платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, посвідчуються за умови письмової згоди податкового органу.

Таким чином, нотаріус при оформленні вказаного договору повинна була перевірити наявність заборон або арештів майна та отримати витяг з Держреєстру. Проте в тексті оспорюваного договору не має відомостей про наявність або відсутність заборон, тобто вказана перевірки нотаріусом не проводилася.

При посвідченні спірного договору №2065 від 27 вересня 2006 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 було порушено вимоги ст.38 Закону України «Про іпотеку», а саме договір було посвідчено передчасно.

Також нотаріусом було порушено вимоги п.п.23, 61, 62, 65,47 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій в Україні», договір посвідчено в порушення судового рішення, на яке міститься посилання в спірному договорі як на правову підставу укладення договору.

Оспорюваний договір містить описки в написанні назви та складу проданого майна, також містить дописки внесені нотаріусом в порушення п.23 Інструкції -стосовно ціни договору, а саме дописано в п.2.1. «в т.ч. ПДВ».

Вказані порушення були також встановлені при перевірці ГУЮ У Запорізькій області, яка проводилася за скасованою пізніше окремою ухвалою суду, проте, факти вказані судом були перевірені, та в ході перевірки було виявлено відсутність та невідповідність вимогам законодавства документів, долучених до примірника нотаріально посвідченого договору, а саме до примірника договору не було долучено документів про відмову осіб, які мають зареєстровані у встановленому порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, та не долучена копія документу, що посвідчує право власності СВК ім.Ватутіна на майно, що було предметом договору, чим порушені вимоги п.п.28, 61, 62, 65 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій. Також нотаріусом було прийнято неналежним чином оформлене судове рішення, в порушення п.22 Інструкції.

Посилання начальника ГУЮ в Запорізькій області на компетенцію управління, а саме на те, що управління не компетентне перевіряти дотримання нотаріусом вимог чинного законодавства, а здійснює тільки контроль за організацією нотаріальної діяльності та виконання ними правил нотаріального діловодства -не свідчить про відсутність порушень законодавства допущених нотаріусом при посвідченні спірного договору.

Оскільки при укладенні та посвідченні спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна було порушено право власності СВК ім.Ватутіна на комплекс будівель по АДРЕСА_1, це порушене право підлягає судовому захисту.

Стороною у договорі є фізична особа -ОСОБА_2, нерухоме майно перебуває на території м.Василівка Запорізької області, тому справа підсудна судам загальної юрисдикції, а саме Василівському районному суду Запорізької області відповідно до вимог ст.ст.107, 114 ЦПК України.

Підстав для скасування ухвали суду про забезпечення позову суд не вбачає.

Суд роз'яснює відповідачу ОСОБА_2 його право звернутися до суду з позовом до банку про відшкодування завданих збитків, відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203, 215, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про нотаріат», «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій в Україні», ст. ст. 15, 30, 62, 107, 114, 202-203 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27 вересня 2006 року, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закритим акціонерним товариством) в особі керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпрорудне Запорізької області»ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2065.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Кочева І.В.