ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2012 р. Справа № 47071/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Левицької Н.Г.
суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу громадянина Камеруну ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2012р. у справі за адміністративним позовом Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України та управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області до громадянина Камеруну ОСОБА_2 про затримання з метою можливості подальшого видворення за межі України, -
встановив:
20.01.2011р. позивачі: Луцький прикордонний загін Державної прикордонної служби України та управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області звернулись в суд із адміністративним позовом до відповідача: громадянина Камеруну ОСОБА_2, в якому просили затримати з метою забезпечення можливості подальшого видворення за межі України особи, що назвалась громадянином Камеруну ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на термін до 12 місяців, з розміщенням у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства ДМС України, що знаходиться за адресою: с.Журавничі, Ківерцівського району, Волинської області.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що 19.01.2011р. на території Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області прикордонним нарядом відділу прикордонної служби "Ягодин" в пункті пропуску через державний кордон України "Ягодин-автостанція" за незаконне перетинання державного кордону України в Республіку Польща з використанням чужого підробленого паспорта громадянина Бельгії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 була затримана особа, яка назвалась громадянином Камеруну ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як вказують позивачі, відповідач був затриманий за незаконне перетинання державного кордону України в Республіку Польща з використанням чужого паспорта, що він незаконно потрапив на територію України поза пунктом пропуску і у нього відсутні паспортні документи, які посвідчують особу, дозволу на право перебування на території України, свідчить про те, що відповідач може ухилятись від виконання рішення про примусове виконання.
Згідно із ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", органи охорони державного кордону можуть затримати іноземця та особу без громадянства лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства будуть ухилятись від виїзду з України.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2012р. адміністративний позов задоволено повністю, затримано з метою встановлення особи та забезпечення можливості подальшого видворення за межі України особи, що назвалась громадянином Камеруну, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на термін до дванадцяти місяців, з розміщенням у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України (Волинська область, Ківерцівський район, село Журавичі). Дану постанову судом першої інстанції допущено до негайного виконання.
Не погодившись із зазначеною постановою, відповідач її оскаржив, який вважає, що судом при винесенні рішення порушені норми матеріального права, неповністю досліджені та з'ясовані всі обставини у справі, що призвело до неправильного вирішення справи. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що доказів, які б підтверджували існування підстав, передбачених ч.1 ст.32 Закону України "Про статус іноземців та осіб без громадянства" суду позивачем надано не було. Посилання представника позивача на те, що відповідачем було використано підроблений паспорт при перетині кордону України, що є підставою для його затримання для подальшого видворення, тобто ним було вчинено адміністративні правопорушення, передбачені ст.202 та ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не мало братися судом до уваги, оскільки постанов про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст.202 та ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення суду позивачем надано не було. Також скаржник зазначає, що починаючи з середини 2011 року він перебував на території України на цілком законних підставах та ним було направлено до Державного комітету України у справах національностей та релігій відповідне звернення та подано документи про визнання його біженцем (відмова Державного комітету України у справах національностей та релігій щодо невизнання ОСОБА_2 біженцем оскаржена у Окружному адміністративному суді м.Києва (справа № 2а-56б/12/2670). Крім цього, позивачем не було надано суду першої інстанції будь-яку офіційну інформацію та докази, які б підтверджували факт громадянства відповідача як Камеруну, так і Бельгії, чи іншої держави, тому просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав:
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.01.2012р. о 03 год. 10 хв. на території Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області прикордонним нарядом відділу прикордонної служби "Ягодин" в пункті пропуску через державний кордон України "Ягодин- автостанція" за незаконне перетинання державного кордону України з Республікою Польща з використанням чужого підробленого паспорта громадянина Бельгії НОМЕР_1, виданого 29.03.2010р. у на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, був затриманий громадянин, зі слів, Камеруну, який назвався ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, без документів, що посвідчують особу.
19.01.2012р. відповідач був затриманий на строк до трьох діб для встановлення його особи в порядку статті 263 Кодексу про адміністративні правопорушення України.
Вказані фактичні обставини підтверджуються протоколом про адміністративне затримання від 19.01.2012р., рапортом від 19.01.2012р., поясненнями відповідача від 19.01.2012р.. Крім того, 19.01.2012р. за вих. № 29/577 Луцьким прикордонним загоном на адресу Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України було направлено лист про затримання відповідача.
Суд першої інстанції, задоволюючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідач був затриманий за спробу незаконного перетинання державного кордону України з використанням чужого підробленого паспорта громадянина іншої держави, у нього при собі немає документів, що посвідчують особу, своїми діями порушив вимоги Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", в зв'язку з чим є підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення про примусове повернення, враховуючи, що відповідач визнав адміністративний позов, є підставою для прийняття рішення адміністративного суду про затримання відповідача з метою встановлення його особи та забезпечення можливого його подальшого видворення за межі України, на термін до дванадцяти місяців, з розміщенням у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України.
Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступних підстав:
Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Частинами 3 та 4 цієї статті визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо).
Крім цього, пунктом 5 частини четвертої статті 50 КАС України визначено, що у випадках, передбачених законом, суб'єкти владних повноважень можуть подавати й інші види адміністративних позовів, зокрема, за вимогами частини другої статті 183-5 КАС України позови про затримання іноземців чи осіб без громадянства з метою забезпечення можливості подальшого видворення.
На момент звернення позивача із адміністративним позовом, чинним правовим актом, який визначав порядок вирішення питань, пов'язаних з в'їздом в Україну або виїздом з України іноземців та осіб без громадянства, був Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 04.02.1994р. N 3929-XII (далі - Закон України N 3929-XII).
Згідно зі ст.32 цього Закону, органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятись від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави. Така постанова приймається судом за зверненням органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятись від виїзду.
Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (всупереч забороні щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі, перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом або прийняті на територію України на виконання міжнародних договорів про реадмісію осіб, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, розміщуються за рішенням адміністративного суду в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш як дванадцять місяців.
Видворення іноземців та осіб без громадянства, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, здійснюється органами охорони державного кордону, а в інших випадках - органами внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв.
З наведених вище правових положень Закону випливає, що примусове видворення з України іноземців чи осіб без громадянства проводиться лише на підставі винесеної за позовом уповноваженого суб'єкта владних повноважень постанови адміністративного суду, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове видворення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
При цьому, позовна заява з вимогою про затримання іноземця чи особи без громадянства може бути подана до суду лише з метою забезпечення можливості подальшого видворення, тобто рішення судом про таке видворення повинно бути прийнято до вирішення питання про затримання або якщо такі позовні вимоги заявлені в одній позовній заяві, то під час вирішення такої позовної заяви.
Даний висновок суду відповідає правовій позиції Вищого адмінстративного суду України, зазначений у Постанові Пленуму цього Суду від 16.03.2012р. № 3.
Із поданого позивачем адмінстративного позову, суд апеляційної інстанції вбачає, що в позовних вимогах позивачі просили затримати з метою забезпечення можливості подальшого видворення за межі України особи, що назвалась громадянином Камеруну, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на термін до дванадцяти місяців, з розміщенням у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства ДМС України, с.Журавичі Ківерцівського району Волинської області.
Під час апеляційного розгляду судом також встановлено, що позивач із окремим адмінстративним позовом про примусове видворення відповідача до адміністративного суду не звертався.
Враховуючи те, що в адміністративному позові позивач ставить вимогу тільки про затримання відповідача та те, що на момент розгляду даної справи відсутнє рішення адміністративного суду про примусове видворення гр. Камеруну, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для затримання відповідача до вирішення питання про його видворення.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, а справу вирішено з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відповідно до ст.195 КАС України вийти за межі доводів апеляційної скарги та задовольнити її з наведених вище підстав.
З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -
постановив:
1. Апеляційну скаргу громадянина Камеруну ОСОБА_2 задоволити.
2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2012р. у справі № 2а-164/11/0370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Н.Г. Левицька
Судді: В.П. Сапіга
І.О. Яворський
Повний текст постанови складено та підписано 07.09.2012р..