ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.12 Справа № 5015/6270/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Мурської Х.В.
суддів Малех І.Б.
Орищин Г.В.
при секретарі судового засідання Мудрак Р.І.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н б/д);
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 03.09.2012р.),
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 30.05.2012 р. б/н
на рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 р.
у справі № 5015/6270/11, суддя Кітаєва С.Б.
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Червоноград Львівської обл.
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Соснівка Львівської обл.
про стягнення 31 146, 57 грн., у т.ч. 30 000 грн. основного боргу, 1 146, 57 грн. пені, за договором оренди нежитлової будівлі від 25.10.2011 р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2011р. у справі №5015/6270/11 позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 31 146, 57 грн., у т.ч. 30 000 грн. основного боргу, 1 146, 57 грн. пені, за договором оренди нежитлової будівлі від 25.02.2011 р., задоволено повністю за підставністю й обґрунтованістю (а.с.37-40).
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, зокрема, що відповідач у встановленому законом порядку не подав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про належне виконання ним умов договору оренди нежитлової будівлі. В свою чергу, правомірність вимог позивача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду чи у задоволенні позову відмовити, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права, а також зупинити виконання рішення Господарського суду Львівської області.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що борг перед позивачем у неї відсутній; справу розглянуто судом першої інстанції за її відсутності, не повідомленої належним чином про час і місце розгляду справи, чим позбавлено останнього можливості скористатись правами, передбаченими ст. 22 ГПК України.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2012р. апеляційну скаргу прийнято судом до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17. 07.2012р.
16 липня 2012 року до суду апеляційної інстанції від відповідача поступило 3 клопотання:
1) про долучення до матеріалів справи документів, зокрема, постанови від 04.07.2012р. про повернення виконавчого документа;
2) про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв'язку з неможливістю забезпечити особисту явку в судове засідання за станом здоров'я, про що долучено медичну;
3) про витребування від позивача наступних документів:
- доказів сплати орендної плати за весь її період;
- книг обліку доходів і витрат фізичної особи-підприємця;
- книги ведення касових операцій;
- прибуткових касових ордерів або банківських платіжних документів.
В судовому засіданні 17.07.2012р. сторони не з'явились, участі уповноважених представників не забезпечили.
З метою надання сторонам можливості здійснити конституційне право на захист охоронюваних законом інтересів, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.09.2012р. Перші два клопотання скаржника задоволено, в т.ч. друге -з метою забезпечення кожному права на судовий захист і апеляційне оскарження рішення суду, гарантованого ст.55, п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, розгляд третього клопотання, відкладено до наступного судового засідання. Позивача зобов'язано подати суду в письмовому вигляді свою позицію щодо поданого відповідачем клопотання про витребування додаткових доказів.
Розпорядженням керівника апарату суду №78 від 03.09.2012р., у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Краєвської М.В., було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5015/6270/11, за результатами якого матеріали справи передано на розгляд судді-доповідачу Мурській Х.В.
Розпорядженням голови суду від 04.09.2012р. для розгляду справи № 5015/6270/11 в склад судової колегії введено суддів Малех І.Б. та Орищин Г.В.
На виконання вимог ухвал суду від 19.06.2012р. та 17.07.2012р., 4 вересня 2012 року представник скаржника подала суду заяву про уточнення вимог апеляційної скарги, просить суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 у повному обсязі.
4 вересня 2012року, на виконання вимог ухвали суду від 17.07.2012р., представник позивача подав в письмовому вигляді свою позицію з приводу клопотання скаржника про витребування документів. Вважає, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню оскільки, відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказує на те, що на підтвердження існування заборгованості відповідача позивачем було подано до суду першої інстанції усі необхідні документи, а обов'язок надати докази на підтвердження оплати боргу законодавством покладено на скаржника.
Окрім того, представник позивача зазначає, що Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. №727/98, який регулював облік та звітність господарської діяльності фізичних осіб -підприємців платників єдиного податку в період виникнення заборгованості відповідача, не передбачено ведення фізичними особами -підприємцями касових книг, витребувати які просить скаржник.
В судове засідання 04.09.2012р. прибули представники позивача та відповідача.
Розглянувши в даному судовому засіданні клопотання скаржника про витребування додаткових доказів та письмову позицію позивача з приводу заявленого клопотання, заслухавши думку представників сторін, судова колегія вирішила, що вказане вище клопотання відповідача, з огляду на положення ст. 33 ГПК України та Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. №727/98, не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 04.09.2012р. представник відповідача підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та заяві про уточнення вимог апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник позивача в даному судовому засіданні заперечив доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін з підстав обгрунтованості висновків суду першої інстанції, викладених в оспорюваному судовому акті.
Заслухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення господарського суду Львівської області у даній справі -залишити без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 25.02.2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) було укладено договір оренди нежитлової будівлі (далі -Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець передає орендарю, а орендар приймає від орендодавця в строкове платне, тимчасове користування на умовах оренди нежитлову будівлю (аптека), що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1.
Відповідно до п.3.1. Договору строк оренди встановлюється на 35 місяців з дня передачі орендованого майна орендарю, що підтверджується "Актом прийому-передачі майна у оренду". В цьому акті зазначається: опис орендованого майна, технічний стан коефіцієнт зносу, недоліки орендованого майна та інше.
Прийом-передача орендованого майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін (п.5.1. Договору).
Відповідно до п.4.2. Договору розмір орендної плати за місяць визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і становить 7 500,00грн. Згідно п.4.3 орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 20 числа поточного місяця, починаючи з 01 березня 2011 року.
Орендна плата за користування орендованим майном здійснюється шляхом перерахування орендної плати у безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця, зазначений у цьому договорі, або в інших формах, що не суперечать вимогам чинного законодавства України, при цьому такі розрахунки оформляються додатковими угодами (п.4.1. Договору).
На виконання умов договору, 25 лютого 2011 року позивач передав в оренду відповідачу будівлю (аптеку), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується актом здачі-приймання від 25.02.2011р. (а.с. 12) та не заперечується сторонами.
Відповідач умов Договору в частині внесення плати за користування орендованим майном шляхом перерахування орендної плати у безготівковій формі на поточний рахунок позивача не виконав, у зв'язку з чим останній 12 липня 2011року звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення (а.с. 13). Вказану вимогу відповідач отримав 22.07.2011р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, долученої до матеріалів справи (а.с. 13).
Зважаючи на відсутність відповіді Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4не на вказану вимогу, Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 30 000, 00 грн. та пені в сумі 1 146, 57 грн.
Поданими позивачем та долученими до матеріалів справи доказами підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди нежитлової будівлі за період з квітня по липень 2011 року в сумі 30 000, 00 грн. Докази сплати відповідачем вказаної суми боргу в матеріалах справи відсутні.
З огляду на наведе та з врахуванням вимог ст. 526, 549 ЦК України місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1. ст. 762 ЦК України). Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму (ч.2 ст. 762 ЦК України). Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст. 762 ЦК України).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано відповідачем при перегляді справи апеляційним господарським судом, в порушення зобов'язань за договором ( п.4.3), відповідач своєчасно і в повному обсязі орендну плату позивачу не сплачував. Доказів погашення боргу з орендної плати за користування нежитловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 в період з квітня по липень включно 2011 року в розмірі 30 000,00грн. суду не надав.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 000, 00 грн. боргу підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, є обґрунтовані та підставно задоволені місцевим господарським судом.
Окрім того, згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 4.5. Договору, у випадку прострочення Орендарем сплати орендної плати Орендодавцю, Орендар сплачує пеню в розмірі 0,5 % суми заборгованості за кожен день прострочення.
Отже, враховуючи наведені вище законодавчі норми та положення Договору місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 1 146,57 грн. пені за невиконання умов договору оренди нежитлової будівлі від 25.02.2011р.
З приводу твердження скаржника про те, що суд першої інстанції, прийнявши рішення у справі без участі відповідача, позбавив останнього можливості на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.
Згідно з п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення терміну зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Як вбачається з матеріалів справи, (договір оренди нежитлової будівлі від 25.02.2011р. (а.с.9-11), Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Така ж адреса зазначена і у апеляційній скарзі Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4. Саме на вказану адресу місцевим господарським судом надсилалась уся кореспонденція, пов'язана з розглядом справи №5015/6270/11 проте відповідачу не вручалась та була повернута відділенням зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується матеріалами справи (а.с.18-20, 30-32).
Відтак, з врахуванням положень ч.1 ст.64 ГПК України та вказівок Вищого господарського суду України, викладених в п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом при винесенні рішення у справі №5015/6270/11 не було порушено прав відповідача на судовий захист.
З приводу твердження скаржника про відсутність у неї боргу перед відповідачем та сплату орендної плати в повному обсязі, то таке не підтверджене ніякими доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,
П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011р. у справі № 5015/6270/11 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повна постанова складена 07.09.2012р.
Головуючий суддя Мурська Х.В.
Суддя Малех І.Б.
Суддя Орищин Г.В.