КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2060/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бірса О.В.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 15.08.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 16.06.2011 року звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до УПФУ в Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.08.2011 року позовні вимоги задоволено з 27.11.2010 року з урахуванням раніше сплачених сум.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»у розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-IV, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», особам, які належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, ст. 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При цьому, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 23.07.2011 року, у розмірі визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Так, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Пунктом 7 частини I зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

З огляду на те, що на реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінетом Міністрів України 6 липня 2011 прийнята постанова № 745, якою в п. 6 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні, судова колегія приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо виплати зазначеної державної соціальної допомоги у відповідному розмірі з 23.07.2011 року - дати набрання наведеною постановою уряду законної сили.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції відповідній зміні в періоді за який необхідно здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги дітям війни.

Керуючись ст.ст.195, 183-2, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, Постановою Пленуму ВАС України №8 від 19.12.2011 року «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва - задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 15.08.2011 року - змінити.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 надбавку до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат, за період з 27.11.2010 року по 22.07.2011 року.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.