КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3544/11 Головуючий у 1-й інстанції: Винниченко Л.М.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 01.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 11.04.2011 року звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до УПФУ у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій відповідача неправомірними по відмові в перерахунку та виплаті пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.11.2010 року.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.06.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено: визнано протиправними дії УПФУ у Дніпровському районі м. Києва щодо нарахування та виплати позивачеві, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії другої групи інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зобов'язано перерахувати та виплатити державну та додаткову пенсії, починаючи з 01.11.2010 року з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії другої групи інвалідності. Відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно зі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які належать до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії другої групи інвалідності. відповідач повинен був нараховувати та виплачувати державну пенсію в розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

На момент звернення позивача до суду перерахунок його основної да додаткової пенсії відповідно до положень ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч вимогам ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу основна та додаткова пенсії виплачувалися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно здійснював позивачу виплату основної та додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, ст. 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Щодо задоволення позову, починаючи з 01.11.2010 року, тобто без обмеження строку, то судова колегія приходить до висновку про необхідність зміни судового рішення в цій частині, а саме: з 01.11.2010 року по 01.06.2011року, виходячи з наступного.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Тобто, судом здійснюється захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.

Положення даної статті не передбачають такого способу захисту прав, як зобов'язання вчинення дії на майбутнє, тому період перерахунку та виплати пенсії слід обмежити датою розгляду справи, тобто 01.06.2011 року.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -зміні в частині задоволення позовних вимог за період з 01.11.2010 року по 01.06.2011 року включно, тобто по день винесення рішення, у зв'язку з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції відповідній зміні в періоді за який необхідно здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії позивачу.

Керуючись ст. ст.195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва - задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 01.06.2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії -змінити в частині періоду, а саме: з 01 листопада 2010 року по 01 червня 2011 року включно.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.