КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1684/11 Головуючий у 1-й інстанції: Тетервак Н.А.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 29.04.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 16.02.2011 року звернулися до Іванківського районного суду Київської області з адміністративним позовом до УПФУ у Іванківському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та доплати, передбачених ст. ст. 39, 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.01.2010 року, стягнувши недоплачені кошти з урахуванням виплачених сум.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 29.04.2011 року позовні вимоги задоволено частково, починаючи з 17.05.2010 року, та стягнуто різницю між нарахованими та виплаченими сумами, в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі є потерпілими від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідами другої групи, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 39 Закону пенсіонерам, які проживають на територіях гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС, проводиться доплата до пенсії, яка становить дві мінімальні заробітні плати.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам другої групи, віднесеним до 1 категорії, призначається у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. ст. 39, 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачам вказані додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та доплата за проживання на території гарантованого добровільного відселення виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ від 26.07.1996 року № 836 та ПКМУ від 28.05.2008 року № 530, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ від 26.07.1996 року № 836 та ПКМУ від 28.05.2008 року № 530, відповідач неправомірно виплачував позивачам додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, та доплату до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. ст. 39, 50 зазначеного Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Позивачі мають право на перерахунок пенсії лише з 16.08.2010 року, оскільки з даним позовом вони звернулися 16.02.2011 року, а не 17.11.2010 року, як зазначено в постанові суду першої інстанції.

Що стосується задоволення позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та доплати до пенсії відповідно до ст. ст. 39, 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 17.05.2010 року, стягнення різниці між нарахованими та виплаченими сумами, то судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині, з огляду на наступне.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення його без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та доплати до пенсії відповідно до ст. ст. 39, 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 17.05.2010 року, а також стягнення різниці між нарахованими та виплаченими сумами, скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позовні вимоги за період з 01 січня 2010 року по 15 серпня 2010 року включно підлягають залишенню без розгляду.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Тобто, судом здійснюється захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.

Положення даної статті не передбачають такого способу захисту прав, як зобов'язання вчинення дії на майбутнє, тому період перерахунку слід обмежити датою розгляду справи, тобто 29.04.2011 року.

Відповідно до ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині періоду задоволення позовних вимог та стягнення різниці між нарахованими та виплаченими сумами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 195, 197, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області -задовольнити частково.

Постанову Іванківського районного суду Київської області від 29.04.2011 року в частині задоволенні позову, починаючи з 17 травня 2010 року, та стягнення різниці між нарахованими та виплаченими сумами -скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 та ОСОБА_3 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та доплати, як непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 16 серпня 2010 року по 29 квітня 2011 року.

В задоволенні позову в частині стягнення різниці між нарахованими та виплаченими сумами -відмовити.

Позовні вимоги за період з 01 січня 2010 року по 15 серпня 2010 року залишити без розгляду.

В решті постанову суду -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.